Бути школярем – означає для дитини отримання не тільки нового статусу в цих стосунках, статусу приналежності о світу дорослих, а також визнання оточенням її дорослості. У першокласника з’являються як нові права, так і нові обов’язки. Процес адаптації тісно пов’язаний з тим, наскільки дитина здатна відповідати новим вимогам.

Поняття „психічна адаптація” – це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості середовища й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб.

Вступ до школи – серйозне випробування для шестирічних дітей: нове оточення, потрібно прилаштуватися до нових вимог – уважно слухати і вміти відповідати на питання вчителя, сидіти за партою у незнайомій кімнаті й усіляко поборювати такі природні бажання, як встати та побігати, пограти, повеселитися під час уроку, а ще підняти руку, якщо хочеш щось спитати та ін. Якщо всіх цих вимог дитина дотримується і все в неї йде гарно, вона радісна, захоплена, вірить у свої сили. Якщо ж ні – інтерес до навчання швидко зникає, успіхів немає, а отже, чому ж тоді радіти маленькому школяреві та його батькам?

Перші чотири тижні перебування в школі – період гострої адаптації. Успішність адаптації визначає успішність навчальної діяльності, збереження фізичного та психічного здоров’я учнів

Ознаки адаптації:

• Перебування у спокійному, врівноваженому стані;

• На уроках стримані та уважні;

• На перервах жваві та рухливі;

• Виявляють інтерес до нових людей, як дорослих, так і однолітків;

• Зацікавлено оглядають інтер’єр школи, вивчають розташування приміщень;

• Через тиждень вже добре орієнтуються в школі, демонструють свою обізнаність батькам;

• Добре розуміють і з готовністю виконують вимоги вчителя, не очікуючи заохочення;

• Водночас позитивне оцінювання дитини, її дій, вчинків, результатів навчання є стимулом для підвищення її активності;

• Негативна оцінка сприймається адекватно;

• Навчальна діяльність, спілкування мають ініціативний характер;

• Активні на уроках, самі відповідають і ставлять запитання;

• Заводять знайомства з учнями інших класів;

• Проявляють різні види активності (мовленнєву, пізнавальну, рухову)

• Успішно засвоюють навчальний матеріал.

Як же забезпечити благополучне входження дітей у нову для них атмосферу діяльності? Як пом’якшити можливі стреси шкільного навчання, що виникають у шести річок?

Батьки можуть допомогти  своєму першокласнику так:

1. Пояснити дитині, що означає «бути школярем» та для чого це потрібно. Розповідати про школу, про існуючі в ній правила, щоб дитина була обізнана і, відповідно, відчувала себе впевнено, не боялася і не сумнівалася у своїх здібностях.

2. Продумати режим дня і суворо його дотримуватися.

3. Навчити першокласника задавати вчителю питання (не боятися).

4. Розвивати навички емоційного контролю, вміння підкорятися правилам.

5. Пояснити, що означає «акуратно», «старанно», формувати самооцінку.

6. Розвивати комунікабельні здібності.

7. Підтримувати бажання вчитися.

8. Вислуховувати уважно дитину, радити, як діяти в тій чи іншій ситуації.

9. Активно взаємодіяти з учителем і шкільним психологом.