Права кожної людини закiнчуються там, де починаються права iншої, і кожна людина повинна поважати права iншої людини.

Усi люди на Землi мають рiвнi права та свободи. Цi права закрiпленi Загальною декларацiєю прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 роцi.

Ваша дитина, як i будь-яка iнша людина, має рiвнi людськi права. Права дитини закрiпленi Конвенцiєю про права дитини, проголошенiй Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.89 р.

Кожна дитина має право:

• на рівень життя, необхiдний для фiзичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;

• на захист здоров’я та медично-санiтарне обслуговування;

• на захист вiд поганого поводження, вiд вiдсутностi турботи з боку батькiв або тих, хто забезпечує за ними догляд;

• на захист від жорстоких нелюдських або таких, що принижують гідність людини, видів дій чи покарання;

• на захист вiд будь-якого покарання;

• на захист вiд сексуальних домагань;

• на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;

• на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;

• на свободу думки, совісті, віросповідання;

• на особисте життя, на недоторканнiсть житла, таємницю кореспонденцiї.

Коли права дитини порушуються:

• Коли не гарантована її безпека для життя та здоров’я.

• Коли її потреби iгноруються.

• Коли стосовно дитини простежуються випадки насильства або приниження.

• Коли порушується недоторканнiсть дитини.

• Коли дитину iзолюють.

• Коли дитину залякують.

• Коли вона не має права голосу у прийняттi важливого для сім’ї рiшення.

• Коли вона не може вiльно висловлювати свої думки й почуття.

• Коли її особистi речi не є недоторканними.

• Коли її використовують у конфлiктних ситуацiях iз родичами.

• Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.

Діти в суспільстві найбільш уразливі. Діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.

Як реагує дитина на порушення її прав?

• Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона блазнює, б’ється, замикається в собі).

• Її турбує особиста безпека й любов до неї.

• Вона часто буває в поганому настрої.

• Може втекти з дому.

• Може вживати наркотики або алкоголь.

• Може заподiяти собі смерть.

Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

• Пам’ятати, що дитина — це окрема особистiсть, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.

• Забезпечити її фізичну безпеку. Упевнитися, що вона знає телефони 101, 102, 103, 104, iмена та телефони близьких родичiв i сусiдiв.

• Навчити її казати „Ні”, навчити захищатися, вмiти поводитися безпечно.

• Негайно припинити фiзичну i словесну агресiю щодо неї та iнших людей.

• Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Дiлитися з дитиною своїми почуттями й думками.

• Пам’ятати про її вік та про те, що вона має особистiснi особливостi.

• Залучати її до обговорення тих сiмейних проблем, якi можуть бути для неї доступними.

• Залучати дитину до створення сiмейних правил.

Пам’ятайте!

Дитина поважатиме права iнших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама буде складати правила поведiнки i нести за них відповiдальнiсть.