Встає над світом щире сонце вранці

І землю гріє променем ясним.

А я іду по світу в вишиванці.

Я — українець! І горджуся цим.

В нас обереги вишивають здавна.

Така традиція в народі прижилась.

Із знанням свого родоводу, історії рідного краю починається людина. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка – все це родовідна пам’ять, наша історія, наші символи.

Наші дітки теж шанують традиції та вивчають історію свого народу , ніби  розглядаючи кожну ниточку у вишиваночці.  Чомусики створили до свята свої вишивки і у кожного вона: українська, рідна, неповторна, чарівна…