Виховання дитини включає радощі та розчарування, досягнення та невдачі. Мабуть, цього батькам не уникнути. Але, як зробити так, щоб спілкування з власною дитиною, її виховання приносили насолоду і шастя?                                                                                     

       Сьогодні, на жаль, сприймається як норма те, що батьки мало часу приділяють вихованню дітей, а роль домашнього вихователя виконує телевізор, комп’ютер. Оскільки телевізійні передачі не фільтруються батьками, то діти виховуються на мультиках, шоу, які не тільки не несуть виховної ідеї, а ще й завдають шкоди розумовому та психічному розвитку малюків. Прикро, що деякі сучасні батьки усвідомлюють лише два свої обов’язки – нагодувати та гарно вдягнути дитя. Але цього недостатньо для того, щоб дитина виросла порядною людиною: найдорожчі іграшки та речі не навчать малюка ввічливості, працьовитості.

          Дітям украй необхідна присутність не тільки тата і мами, а ще й дідуся та бабусі. Здебільшого, вони живуть окремо і не мають змоги розповідати онукам казки, співати народних пісень… А з вуст мами теж рідко почуєш ніжну, заколихуючу колискову пісню.

           Українські колискові пісні завжди привертали увагу дослідників народної творчості, поетів, композиторів.

           Пісня матері зачаровує своєю ніжністю, мелодійністю, несе тепло, яке може випромінювати  лише голос рідної людини, фізіологічно  пов’язаної з малям.

           Магія колискових пісень полягає у своєрідній манері виконання. Багаторазове поколисування, повторення музичної фрази позитивно впливає на фізичний стан дитини, гіпнотично діє на її психіку й швидко заспокоює.

           «Материнські» пісні можна вважати першоджерелом духовності, моральності, чемності. Непомітне введення у світ мистецтва через колискову формує у дітей любов до української культури, народного мистецтва.