ОСВІТНІЙ ПРОЕКТ «У СВІТІ ДЕРЕВ»

(алгоритм освітньої роботи щодо ознайомлення з деревами найближчого оточення дітей старшого дошкільного віку через організацію проектної діяльності)

         

Пояснювальна записка.

Метою нашого освітнього проекту є укладання алгоритму освітньої роботи щодо ознайомлення з деревами найближчого оточення дітей старшого дошкільного віку через організацію проектної діяльності. Узгодження роботи всіх працівників закладу, залучення до співпраці родин вихованців.              

Основним концептуальним ствердженням освітнього педагогічного проекту є теза Що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де і як я можу ці знання застосувати”.

Метод проектів ми розуміємо як спосіб організації педагогічного процесу, що заснований на взаємодії педагога та дітей, спосіб взаємодії з навколишнім середовищем, поетапна практична діяльність щодо досягнення визначеної мети, що відповідає особистим інтересам кожного із учасників. Він дозволяє організовувати доцільну діяльність дітей, педагогів і батьків вихованців у відповідно до особистої зацікавленості щодо вивчення навколишнього середовища, тобто перебування у позиції суб'єкта діяльності, яка передбачає не тільки пізнання світу, а й його перетворення. Таким чином, застосування методу проектів у екологічній освіті є засобом інтелектуального та творчого саморозвитку і дітей, і дорослих.

В основу екологічних проектів ми покладаємо розвиток пізнавальних навичок, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного і творчого мислення.

Концептуальними положеннями освітнього проекту “Світ дерев” є:

  • відповідний рівень професійної компетентності педагогів  щодо володіння теоретичними  знаннями про дерева найближчого оточення, їх екологічний стан та вплив на здоров’я людини, природоохоронну діяльність;);
  • реалізація міні-проектів  в ігровій формі, через залучення дітей до різних видів творчої та практичної екологічно значущої діяльності в безпосередньому контакті з різними об’єктами природного середовища;
  •  обов’язкове звертання уваги дітей на значення та використання людиною дерев, як вони впливають на здоров’я (користь, шкода) та на бережливе ставлення до них, природоохоронну діяльність;
  • організація та проведення екологічних природоохоронних акцій “Посади деревце ”, “Ялинка,ялинка,зелена хвоїнка”, “Годівничка для синички” і т.д.
  • повне занурення кожного педагога у навчальну діяльність шляхом використання інтерактивних методів навчання, забезпечити науково-методичну підтримку, обмін досвідом педагогічних колективів, перспективність, наступність у роботі, розширення матеріально-технічної бази ДНЗ.

Учасниками освітнього проекту можуть бути вихователь-методист, вихователі, музичні керівники, інструктор з фізичної культури, керівник ізостудії, практичний психолог, батьки.

Тривалість проекту: вересень-травень.

Для матеріально-технічного забезпечення необхідно мати:

комп’ютерні технології для проведення освітньої роботи, перелік сайтів екологічного спрямування;

— відеотека, ілюстрації, репродукції з зображенням дерев;

— підбір художніх творів для читання, бібліотека науково-методичної літератури;

— дидактичне обладнання.

                                                                З повагою  педагоги комплексу.

 

ОСВІТНІЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ ПРОЕКТ “У СВІТІ ДЕРЕВ”

 (коротка характеристика)

Мета: укладання алгоритму освітньої роботи щодо ознайомлення з деревами найближчого оточення дітей старшого дошкільного віку через організацію проектної діяльності, узгодження роботи всіх педагогічних працівників закладу,залучення до співпраці родин вихованців.

Завдання:

  •  розвиток потреби дітей отримувати нові знання про дерева;
  • формування уявлень старших дошкільників про необхідність дбайливого та свідомого ставлення до природи, бажання берегти і охороняти її;
  • формування пізнавальних умінь: спостерігати, експериментувати, порівнювати і аналізувати. Відображати результати спостережень у різних видах творчої діяльності(театральній, ігровій, художньо-продуктивній);
  • поглиблення знань про дерева: особливості будови,проростання і можливості використання людиною;
  • формування естетичного сприйняття: уміння бачити і насолоджуватися красою дерев у різні пори року;
  • підвищення рівня екологічних знань батьків через спільну участь у педагогічному процесі з дітьми;
  • формування у дітей в процесі організації пізнавальної діяльності уявлення про дерева найближчого оточення;
  • виховання дбайливого ставлення до рослинного світу природи;
  • розвиток естетичного сприйняття, здатність бачити красу рідної природи.

Домінуюча діяльність:ознайомлювально-дослідницька.

Змістова галузь: моно проект (екологічна освіта та природно-доцільна діяльність).

Характер координації: безпосередньо-гнучкий.

Кількість учасників проекту: 75 дітей старших груп, вихователі груп, керівник ізостудії, методист ДНЗ, музичні керівники, інструктор з фізичної культури, ініціативна група батьків вихованців у складі 25 осіб.

Тривалість проекту: навчальний рік – з вересня по травень.

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

Управління  освітнім проектом

Управління екологічним проектом

Функціонал вихователя-методиста у ході підготовки та реалізації екологічного проекту:

  • організація та проведення установчого семінару для дорослих учасників проекту щодо ознайомлення з проектною технологією та варіантами запровадження у дошкільній освіті;
  • визначення рівня зацікавленості та розуміння батьками проблеми формування екологічної культури дітей;
  • розробка та узгодження із адміністрацією і педагогами плану проведення (строки виконання) екологічного проекту;
  • організація моніторингу якості виконання плану екологічного проекту;
  • організація та проведення підсумкових після кожного етапу та настановних нарад при завідувачі ДНЗ перед початком наступного етапу проекту;
  • проведення конкурсу на кращий варіант екологічного проекту серед педагогів ДНЗ.

Функціонал вихователя групи в ході підготовки та реалізації екологічного проекту:

  • розробка та реалізація перспективного і календарного плану щодо реалізації екологічного проекту за наступними формами освітньої роботи з дітьми: спеціально організовані заняття, спостереження, трудова діяльність, пошуково-дослідна діяльність;
  • оформлення разом із дітьми результатів дослідження, регулярне та систематичне ведення альбому “Наше дерево ”;
  • залучення батьків до участі у реалізації екологічного проекту (проведення акцій щодо охорони дерев).

Функціонал керівника ізостудії в ході підготовки та реалізації екологічного проекту

  • допомагає дітям розробити емблему дерева;
  • планує та проводить заняття з малювання щодо зображення дерев у різні пори року;
  • організовує виставки-галерею картин відомих художників із зображенням дерев;
  • організовує екскурсії до художнього музею.

Функціонал музичного керівника в ході підготовки та реалізації екологічного проекту:

  • добирає пісні та танки, музичні твори про дерева;
  • включає до музичного репертуару свят і музичних розваг сюжети з проведення екологічного проекту;
  • узгодження музичних занять з тематикою занять вихователів.

Функціонал інструктора з фізичної культури в ході підготовки та реалізації екологічного проекту:

  • включення в заняття фізичних вправ, рухливих ігор за погодженням з вихователями;
  • участь в еколого- оздоровчій роботі (екскурсії, піші переходи,  тощо);
  • участь в екологічних святах;
  • навчання правилам безпеки під час походів.

Функціонал практичного психолога в ході підготовки та реалізації екологічного проекту:

  • психологічна підтримка роботи з екологічної освіти;
  • складання рекомендацій з урахуванням індивідуальних особливостей дітей;
  • присутність на заняттях з метою визначення поведінки і характеристик дітей.

Робота вихователя-методиста

Екологічні проблеми людства.

(інформаційно-енциклопедичні дані для мотивації роботи педагогів)

За останні десятиліття світ істотно змінився. Сьогодні багато говорять про існування екологічних проблем, що загрожують життю людей, про те, що значна кількість населення Землі відірвана від природи. Однак, перш ніж розкривати проблеми організації освітнього процесу щодо формування екологічної культури дітей, педагогів і батьків  в сучасному ДНЗ, доречно розглянути екологічні проблеми нашої планети у філософському аспекті, звернутися до глобальних проблем сучасності. Сьогодні на людство спрямовано великий потік інформації про ці проблеми, і  ця інформація, залежно від  свого змісту, може викликати як ілюзію легкості подолання глобальних проблем, так і песимізм  по відношенню до майбутнього розвитку людства.

Перші наукові статті, присвячені глобальним проблемам, як абсолютно новому явищу, стали періодично виходити з початку 70-х років, однак до 90-тих років ситуація дещо змінилася. По-перше, інтерес до глобальних проблем як до чогось абсолютно нового, незвичайного, що таїть серйозну загрозу всьому живому на Землі, поступово втратив первинну гостроту. На це вплинула інформація про небезпеки, що насуваються. Вона незмінно повторювалася впродовж багатьох років і в кінці кінців люди втомилися її сприймати.

По-друге, ряд прогнозів, що передрікають швидке настання криз і катаклізмів, не виправдався.

По-третє, основні форми і методи досліджень у принциповому плані були розроблені до середини 70-х років. Це: наукові проекти, виконані на міждисциплінарній основі; прогнозування глобальних процесів, на базі математичних методів моделювання з використанням ЕОМ; експертні оцінки і багато іншого. Дані форми і методи удосконалювались,  забезпечували отримання нових результатів, але ці результати були позбавлені сенсаційності.

По-четверте, для того, щоб ефективно вирішувати глобальні проблеми потрібно розділення знань, спеціалізація і проведення досліджень в межах окремих наук. І це ускладнило взаємодію як самих цих наук, так і спеціалістів.

Звідси можна зробити висновок, що першочерговість значення глобальних проблем все більше викликає сумніви у людей з буденною свідомістю.

На сьогодні критерії глобальності не мають достатнього  розроблення.  У широкому розумінні до глобальних проблем відносяться всі суперечності сучасного світу.  Це проблеми не тільки всієї планети, але і проблеми окремих держав і проблеми наших предків. У вузькому значенні до глобальних проблем відносяться 2-3 головні, найважливіші для справжнього і майбутнього людства. Це — небезпека термоядерної війни і екологічної кризи.

Отже, екологічні проблеми відносяться до числа глобальних проблем, що вимагають негайного рішення. Американські біологи провели оцінку стану основних природних систем Землі за 100-бальною шкалою якості, в  якій початкова крапка (100 балів) — нормальний стан, а кінцева (0 балів) — катастрофічне. Ними були одержані наступні результати: по ґрунтах — 80 балів; по воді — 40; по повітрю міст — 35. Вітчизняні вчені подібними оцінками не займалися і про проблеми нашої країни можна судити тільки за матеріалами преси, статистикою окремих регіонів.

Водні системи. У всьому світі відмічене виснаження підземних вод, осушення верхових боліт, загибель багатьох річок через знищення лісових масивів. Так само серйозна проблема забруднень наземних і підземних вод. Погіршала якість води в Дніпрі, Десні і інших річках. Через декілька років при такому ставленні вода виявиться непридатною для пиття і поливу. Погіршується стан вод і в закритих системах.

Ліс. Зростає знищення лісів в останні десятиріччя. Гинуть тропічні ліси. На них доводиться 7% земної поверхні, 60% існуючих і 90% зникаючих видів травин. Слід зазначити, що в природі існує поняття потенціальної корисності. Виходячи з цього зникають (гинуть) найуразливіші види тварин і рослин, ті які не можуть пристосуватися до умов, що змінюються. Але природа не терпить пустоти, і зниклий вигляд тут же замінюється іншим видом, більш пристосованим до мінливого середовища. Наприклад: якщо вирубати кедровий бір, то на цьому місці буде рости осиковий ліс. Таким же чином на нашій Землі виникають нові хвороби (наприклад: СНІД), розмножуються деякі види тварин (наприклад: щури).

До теперішнього часу половина тропічних лісів вже знищена. До кінця століття вони можуть зникнути повністю. У Європі і Північній Америці ліси гинуть  від заболочування. Причина — забруднення атмосфери, вод і ґрунтів.

У нашій країні усихає більше 600 тисяч квадратів га. лісу. Промисловість викидає в атмосферу мільйони тонн двоокису сірки і оксидів азоту. Через зіткнення з парами води утворюються кислотні дощі і кислотні тумани (останні  більш небезпечні). Вони знищують все живе у водоймищах, призводять до усихання лісів, шкідливо впливають на людей, тварин, рослинність. Наш ліс значно постраждав і від планів по лісозаготівлях. В західних регіонах вичерпаний резерв промислових лісів. Загибель викликає кардинальні зміни клімату, повітряного і водного режиму, стану ґрунтів.

Ґрунти. Стан ґрунтового покриву Землі також викликає серйозну тривогу. Якщо ставлення до обробки ґрунтів не зміниться,  то найближчого часу ми втратимо 1/3 землі. У нашій країні 22% всіх ґрунтів схильні до ерозії. У багатьох країнах порушуються норми випасу худоби, знищуються ліси у водоохоронній зоні і лісозахисні смуги. Це приводить до ерозії ґрунтів.

Здоров’я людини та стан незаселеного середовища. Швидке зростання населення Землі, урбанізація, міграція населення, відбувається в умовах все більшого забруднення біосфери Землі. Через це виникає складна проблема збереження здоров’я населення. Незаселене середовище людей значно погіршилося. У всьому світі за рік викидається:

— більше 30 млрд. куб. м неочищених вод;

— 250 млн. тонн пилу;

— 200 млн. тонн окислу вуглецю;

— 150 млн. тонн двоокису сірі;

— 53 млн. тонн оксидів азоту;

— 70 млн. тонн неочищених отруйних газів.

Значна частина хімікатів потрапляє в організм людини. Можливості пристосовності організму до навколишнього середовища не безмежні (вчені вважають, що вони вже вичерпані). У світі з'являються нові хвороби, відомі хвороби набувають  нового, незвичайного характеру. Зростає кількість хронічних хвороб (що служить накопиченню порушень в генофонді людства).  На сьогодні зниження смертності і зростання тривалості життя досягнуті не шляхом збільшення життєстійкості організму, а широким використовуванням засобів зовнішньої захисту. Зростає залежність людини від медичної допомоги.

Світовий океан.  Зараз Світовий океан — гігантська сміттєва корзина. Щороку сюди викидається мільярди тонн сміття. Це привело до зубожіння живих форм Світового океану, збільшенню зон екологічної біди, бурхливому цвітінню водоростей.  70% нерестовищ океану стали непридатними для розведення мальків, 20 видів цінних промислових риб знищено.

Клімат. Накопичення вуглекислого газу призводить до парниковому ефекту – підвищенню температури у поверхні Землі. Середня температура Землі складає 15’С. За останні 100 років температура змінилася на 0,5’-0,6’С. Це впливає на таїння  льодовиків, наростаюче спустошення, підвищення рівня води в Світовому океані. Це може поставити під загрозу існування всієї цивілізації.

Озоновий шар. Велика кількість озону розміщується на висоті 20-25 км. Роль озонового шару велика, він поглинає шкідливе ультрафіолетове випромінювання Сонця, вражаюче все живе. Останніми роками помічено ослаблення озонового шару в результаті попадання хімічних з'єднань. Особливу руйнівну дію на нього задають  фреони, використовувані в промисловості і в побуті. Щорічно в світі випускається близько 1 млн. тонн фреонів, 40% — в США, 35% — країни Європи, 10% — Японія, 10% — СНД. Зменшення шару озону на 1% приводить до зростання захворювання раком шкіри на 5-6%. Вчені допускають зменшення озонового шару на 6-7%.

Таким чином, причина складної екологічної ситуації полягає у висадження природних резервів подальшого тиску на природні системи з боку людства, що може призвести до загибелі цивілізації.

Для забезпечення вирішення екологічних проблем  людська цивілізація має перейти на інтенсивний, тобто прискорений, напружений, посилений шлях розвитку. Людям необхідне повернення до природи, підвищення інтенсифікації виробництва за умови збереження навколишнього середовища через систему нових технологій.

Для вирішення екологічної проблеми необхідно:

  • вивчення екологічних закономірностей і їх врахування в активній системно-перетворювальній діяльності;
  • раціональне, економне використовування природних багатств;
  • турбота про відновлення та безпосереднє відновлення функціонування зруйнованих виробничою діяльністю екосистем;
  • вироблення і засвоєння нових принципів і норм морального ставлення людини, суспільства до природних об’єктів, до природи в цілому.

Останній пункт один з найважливіших. Це ставлення людини визначається характером домінуючих у суспільстві соціально-економічних відносин, ціннісно-світоглядних установок. Ставлення сучасної людини до природи недостатньо входить до сфери діяльності моральної свідомості. Зобов’язання не усвідомлюється як етичне зобов’язання. Нанесення повсюдного збитку природі не викликає відчуття провини. Часто, людина ставиться до природних істот як до нижчих у порівнянні з людиною і до природних явищ як протиставленим суспільним, культурним.

Останнім часом розпочалася екологізація моралі. Цей процес висвітлює більш глибоку усвідомлену залежність, безпосередньо існування суспільства від збереження певного рівня стану природи. Зі зростанням можливостей перетворення навколишнього світу у людини зростає відчуття відповідальності за природне середовище – його збереження і  поліпшення.

Суспільство не виживе без екологічної свідомості. Це усвідомлення має проникнути до всі галузей  науки, техніки і виробництва, забезпечити їх зміну для існування людства. Сенс екологічної свідомості є віддзеркаленням реально-практичних стосунків суспільства. Суспільству необхідно знати екологічні норми, правила поведінки, мати високий рівень екологічної культури. Екологічна культура  має розглядатись як це сукупність визначених якісних рівнів суспільних матеріально-технічних відносин людей до природи і один до одного з приводу природи. Ці відносини включають організацію і розвиток процесу відтворення життя людей. Процес формування і розвитку екологічної культури стає стимулом для духовної практичної діяльності, що  спрямована на подолання кризи, а в перспективі на гармонізацію відносин між суспільством і природою.

Процес формування екологічної культури  може розглядатися як єдність трьох проблем:

  • широке роз’яснення згубних наслідків забруднення незаселеного середовища;
  • пріоритетність екологічного підходу до організації економіки і інших сфер життя і діяльності суспільства;
  • формування екологічної свідомості.

Екологічна культура включає відповідні ідеали та цінності, норми поведінки, екологічну відповідальність, відчуття “Громадянина планети Земля”. Найістотніше в процесі екологізації  моралі – поступова складна перебудова свідомості. При цьому одним з найважливіших моментів є етично-екологічне виховання і освіта в сім'ї, ДНЗ, у всій системі суспільства. Норми етичного ставлення до природи, що стали внутрішньою потребою, мають стати вирішальними у розв’язання екологічних проблем.

Національний план дій з охорони довкілля в практичній діяльності, передбачає розробку та запровадження нових підходів до змісту й організації екологічної освіти. Основні напрями державної політики в цій галузі складають:

  • організацію загальної безперервної екологічної освіти і забезпечення широкої екологічної освіти всіх соціальних груп населення;
  • розповсюдження достовірної екологічної інформації ЗМІ, видання екологічної літератури і навчально-методичних посібників;
  •  розвиток громадських екологічних організацій дітей, молоді, дорослого  населення;
  •  інформування широких верств населення про можливі шляхи екологізації виробничої і невиробничої діяльності;
  •  роз’яснення економічних аспектів взаємостосунків природи і суспільства: руйнувати природу не тільки аморально, але і економічно невигідно;
  • посилення підготовки фахівців з технічних питань екологізації        виробничої і невиробничої діяльності;
  • розширення просвітницької діяльності щодо стійкого розвитку.

Вищезазначені факти та роздуми вкрай необхідні для дорослого, який переймається проблемами формування екологічної культури підростаючого покоління.

Показником зрілості екологічного мислення людини, незалежно від віку, можна вважати дії та вчинки, що спрямовані на збереження природи, на захист її від знищення. Формування екологічної культури – шлях формування правильних способів взаємодії з природою. Розуміння елементарних взаємозв’язків, що існують у природі, почуття співпереживання до всього живого, дійсна готовність його творити, сприйняття краси природи, розуміння самоцінності здоров’я, бережне ставлення до предметів рукотворного світу – складові екологічної культури, формування яких сприяє повноцінному розвитку особистості.

Початком формування екологічної культури  з усім повноваженням маємо вважати дошкільне дитинство. Однак без активного залучення до справи дорослих, як педагогів так і батьків вихованців, сподіватися на позитивний результат було б неправильно.

Екологічна освіта в дошкільному віці, перш за все спрямована на розвиток гуманних відчуттів дитини, накопичення нею емоційно-позитивного  досвіду спілкування з природою. Організація етично-ціннісних переживань —  співчуття живому, турботи про нього, задоволення від здійснення доброго вчинку — сприяє тому, що норми ставлення до природи не просто пізнаються, але і “переживаються” дитиною, набувають для неї цінності, забезпечуючи тим самим формування мотиву гуманістичного ставлення до світу.

Становлення позитивної спрямованості ставлення дитини до оточуючого — найбільш  важливий результат екологічної освіти в дошкільному дитинстві. І якщо поряд з цим, дошкільником засвоєні елементарні знання про живий світ і сформовані уміння взаємодії з природними об'єктами, завдяки чому його добрі наміри втілюються у гуманних вчинках в природі, то можна стверджувати, що  в дитини формується екологічна культура.

Проте для формування екологічної культури дошкільника потрібна спеціальна робота, що враховує особливості накопичення власного, своєрідного досвіду ставлення дитини до природи. 

Діти дошкільного віку проявляють як позитивне, так і негативне ставлення до природи. Яскравою особливістю ставлення дітей до живого є емоційність. Проте вона є вибірковою до різних природних об’єктів. Практично завжди сильний сплеск емоцій у дошкільників викликають активні прояви життєдіяльності тварин, особливості їх рухів,  голосові сигнали, способи поведінки, реакції на виниклу небезпеку, прояв відчуттів до людей, турбота про потомство.

Рослини викликають у дошкільників менший емоційний відгук і переважно в період цвітіння і плодоношення. Це пов’язано з відсутністю  в рослин поведінки, трудністю в знаходженні їх схожості з людиною. Через це діти часто ставляться до рослин як до предметів. Подібне ставлення до ряду природних об’єктів обумовлене тим, що дошкільник не усвідомлює цінності життя. Для дитини мірилом ставлення до живої істоти виступають її естетичні характеристики, а не життя як самоцінність. Поряд з тим, визначаючи  естетичні властивості природного об’єкту, діти виділяють тільки його зовнішню красу, не помічаючи в будові і способі життя істоти красу пристосування живого до середовища. До культурних рослин діти ставляться більш позитивно, ніж до дикорослих. Діти оберігають кімнатні і садові рослини, залицяються ними, уникають безглуздої поведінки. До дикорослих рослин ставлення дітей часто бездумне, в більшості випадків не відрізняється від ставлення до неживих об’єктів (піску, глині, снігу). Через миттєві примхи діти можуть ламати  гілки дерев, чагарників, обдирають кору, рвуть оберемками і потім без жалю кидають квітучі рослини, топчуть газони. У багато чому це пояснюється тим, що більшість дошкільників не вважає рослини живими. Труднощі у визнанні їх живими полягають у тому, що діти не бачать проявів їх життя, не знають, що рослини як все живе, дихають, харчуються, рухаються, розмножуються. У зв'язку з цим, факти негативного ставлення до рослин зустрічаються набагато частіше, ніж до тварин.

Спостереження за поведінкою дітей показують, що, емоційно позитивно відгукуючись  на прояви життєдіяльності живих істот в сприятливому стані, більшість дошкільників залишається емоційно “глухими” до їх поганого самопочуття і страждання.

Отже, важливим напрямом роботи з екологічної освіти дошкільників повинно стати розкриття  сутності тварин, рослин, людей як живих організмів. В цьому випадку діти зможуть усвідомити “незвичність” непривабливих тварин як доцільність їх пристосування до середовища, як важлива умову життя, взнати своєрідність життя рослин, зрозуміти, що різні стани — прояв життя  живих істот. Це дозволить формувати у дітей ціннісне відношення до природних об'єктів як таким, повагу до життя. У взаємодії з природними об'єктами виявляється пізнавальна спрямованість відношення дітей до природи.

Пізнавальний характер ставлення до природи, прагнення узнавати нове — позитивне надбання дошкільника. Проте способом пізнання природи нерідко стає експериментування над живими істотами. При цьому дошкільники не розцінюють свої дії як прояв зла, не усвідомлюють причину страждання і загибелі живого істоти.

Яскравою особливістю ставлення дошкільників до природи є антропоморфізм — наділ природних об'єктів людськими властивостями. Він обумовлений властивим дітям способом усвідомлення світу, де природні об'єкти часто відносяться до сфери “людського”. Спостереження показують, що дошкільники переносять на тварин людський досвід: одягають їх, катають їх в колясках, намагаються пригостити солодощами і т.п.

Щиро бажаючи допомогти, діти створюють для природних об'єктів “комфортні умови” як для людини, не враховуючи своєрідності їх реальних потреб. Таке ставлення дошкільників до природи  Н.Ф.Виноградова назвала “примітивним” гуманізмом. Педагогічний аналіз спостережень за екологічним розвитком дітей,  доводять, що засвоєння уявлень про живі істоти — їх потреби, природні  зв'язки, умови життя дозволяє дітям зрозуміти правила взаємодії з природними об’єктами, що сприяє зміні характеру ставлення до них.

Своєрідність ставлення дошкільників до природи полягає і в прагматичному сприйнятті природних об’єктів. Діти вважають, що все в природі існує для задоволення потреб людей, і право на існування та увагу з боку людини мають корисні для нього тварини і рослини.

З одного боку, переконання, що все в світі існує для нього або для інших людей, є віковою нормативною особливістю мислення дошкільника, а з  іншого — подібний погляд дитини на природу культивується дорослими, де природа розглядається як корисний об’єкт. Збагачення уявлень дітей про цінність природи, неповторність кожної тварини і рослини, накопичення досвіду естетичних і етичних переживань дозволяє скоректувати сприйняття природи дитиною, елементарно усвідомити її самоцінність.

Отже, в роботі щодо екологічної освіти дошкільників можна спиратися і створювати умови для подальшого розвитку у дітей емоційно позитивного сприйняття природи, природного прагнення спілкуватися з живими  істотами, інтересу до них. У теж час необхідно нівелювати негативні прояви дітей, що найчастіше виявляються: у порушенні цілісності самих тварин і рослин і їх зв'язків із середовищем; спробах задовольняти потреби живих істот невірними способами; безрозсудній взаємодії з тваринами і рослинами в своїй діяльності; байдужості при здійсненні іншими негативних вчинків.

Важливо підкреслити, що дитина накопичує досвід ставлення до природи різними шляхами, а саме стихійним і організованим педагогом. На жаль, нерідко, через низку обставин освітній процес ДНЗ не сприяє формуванню у дошкільника гуманно-ціннісного ставлення до природи. Які ці причини?

Сучасні дослідження показують, що на ставлення дошкільників до оточуючого суттєво впливає поведінка дорослих людей. Дорослий, який знаходиться поряд із дитиною, є   для  неї посередником у засвоєнні культури, у тому числі і екологічної. Більш того, дитина засвоює, перш за все, культуру цього дорослого, наслідуючи його в поведінці, вчинках. Тому першорядною причиною неправильного ставлення дітей до природи потрібно вважати ставлення до природи дорослих.

Отже, вирішуючи завдання формування екологічної культури дошкільників важливо клопотатися про вдосконалення власної екологічної культури дорослого, який оточує дитину. 

Перешкодою в накопиченні дитиною досвіду гуманно-ціннісної взаємодії з природою є також недостатній рівень педагогічної освіченості вихователя в рішенні завдань екологічної освіти дітей. Частіш за все педагог прагне виховувати у дітей ставлення до природи, обмежуючись формуванням уявлень про норми взаємодії з нею. В результаті діти знають, як потрібно ставитися до рослин і тварин, але не розуміють, чому. Це пов’язано з тим, що не організовується засвоєння дітьми уявлень про живе. Отже, діти не вважають живими рослини, мотивуючи   це відсутністю у них руху, дихання, тоді як включають до поняття “живе” неживі об’єкти, схожі з живими ознаками.

Дошкільники слабко орієнтуються в потребах живих істот в цілому і конкретних організмів. Такий характер знань про живе не може забезпечити достовірно гуманного ставлення дітей до тварин і, особливо, до рослин. Недостатньо уваги приділяється  вихователем розвитку в дітей умінь спостерігати за природним об’єктом, помічати своєрідність кожної природної істоти, бачити його стан, розуміти зв’язки, що склалися в природі.

Нерозуміння природних зв’язків призводить до того, що гуманізм дітей — їх прагнення допомогти живому — набуває для об’єкту зворотного результату.

         Вихователі нерідко вважають результатом роботи щодо екологічної освіти збагачення знань дітей про природу. При цьому не враховується потреба дитини в емоційному засвоєнні світу і сенситивність дошкільного дитинства для накопичення емоційно-чуттєвого позитивного досвіду взаємодії з природою, не оцінюється розвиток дошкільника в цьому напрямі.

Таким чином, успішність формування екологічної культури дошкільників багато в чому залежить від дорослих (педагогів, батьків): їх власної екологічної культури, зацікавленості в спільній справі, умінні будувати педагогічну взаємодію з дітьми за основними напрямами екологічного розвитку в їх взаємозв’язку.

Результатом екологічної освіти може стати вияв у дитини екологічної вихованості. Проте, її розвиток — тривалий процес, що вимагає створення визначених педагогічних умов. Найважливіше з них – організація освітнього процесу на принципах систематичності та планомірності, врахування особливостей досвіду ставлення дошкільників. 

Екологічна поведінка складається з окремих вчинків (сукупність станів, конкретних дій, умінь і навичок) і ставлення до вчинків, що впливають на вибір мети і мотивів особистості (мотиви за своїм розвитком проходять наступні етапи: виникнення, насичення змістом, задоволення). За суттю екологічне виховання  охоплює дві сторони: екологічну свідомість і екологічну поведінку; можна стверджувати про необхідність формування екологічної свідомості в дітей дошкільного віку в спеціально організованій навчальній діяльності “фонд хочу”. А екологічна поведінка формується з роками і не стільки на заняттях, скільки в повсякденній діяльності “фонд можу”.  Таким чином, визначаючи сутність екологічного виховання, освітній процес можна охарактеризувати за наступними особливостями:

  • по-перше:

1) ступінчастий характер:

а) формування екологічних уявлень ;

б) розвиток екологічної свідомості і відчуттів;

в) формування переконань в необхідності екологічній діяльності;

г) вироблення навичок і звичок поведінки в природі;

д) подолання в характері дітей споживацького ставлення  до природи;

2) тривалість;

3) складність;

4) стрибкоподібність;

5) активність;

  •  по-друге:

1) розвиток екологічної свідомості;

2) формування відповідних (природовідповідних) потреб, мотивів і установок особистості;

3) вироблення етичних, естетичних відчуттів, навичок і звичок;

4) виховання стійкої волі;

5) формування значущих цілей екологічної діяльності.

Тому формування екологічної свідомості і поведінки у єдності необхідно починати з дошкільного віку.

Природа як самоцінність.

                             Навчальні та виховні функції природи.

(консультація для вихователів)

Проблема екологічного виховання дошкільника відноситься до числа корінних проблем теорії виховання і має першорядне значення для виховної роботи. У сучасних умовах, коли сфера виховного впливу значно розширюється, ця проблема набуває особливої ​​гостроти та актуальності.
З Рекомендацій Парламентських слухань «Проблеми екологічного виховання та освіти» від 22.09.98: «Вважати екологічне виховання дітей дошкільного віку пріоритетним ланкою в системі безперервного екологічного виховання, необхідною умовою сталого розвитку країни, розвитку і вдосконалення забезпечення наступності між усіма сферами соціального становлення особистості (сім'я — дитячий садок — школа — ВНЗ — професійна діяльність).    

У новому тисячолітті на зміну натуралістичному руху приходить рух екологічне. У зв'язку з цим виникають інші питання. Мабуть, головним завданням нашого часу стане навіть не вивчення природи як такої, а її збереження. Людина повинна поміняти усталену точку зору на своє місце в цьому світі. Зухвала позиція «Людина і природа» повинна змінитися на більш нейтральну, більш розумну: «Людина в природі».
         Останнє десятиліття люди стрімко намагалися приборкати природу, забуваючи, що ми у відповіді за тих, кого приручили. Дати відчути дитині, що він відповідальний за навколишній світ — головне завдання на сьогоднішній день.

Незважаючи на спад промислового виробництва екологічна обстановка в країні залишається складною. Навіть якщо зупинити все виробництво (що нереально), забруднення навколишнього природного середовища буде ще багато року відбиватися на житті та здоров'ї людей. Тому необхідно приймати всі можливі заходи для поліпшення стану навколишнього природного середовища. А для цього потрібні кваліфіковані фахівці і екологічні знання у всього населення. На сьогоднішній день у великої кількості людей спостерігається екологічне неуцтво.
      На нинішньому етапі існування людини багатоаспектно: робота, побут, відпочинок — все це протікає в надзвичайно трансформованому середовищі. На роботі в промислових підприємствах, особливо в металургійних, енергетичних та інших працюючі в них люди миряться з забрудненням атмосферного повітря, важливих об'єктів, грунту. У побуті часто не звертають увагу на екологічність продуктів харчування, товарів народного споживання. На відпочинку не звертають увагу на забрудненість річок (купання в брудній річці).

Звідси ми ще раз робимо висновок, що екологічна освіта має йти по ієрархічній драбині: сім'я — дитячий садок — школа — вуз — післядипломна екологічна підготовка.

Екологічна освіта має супроводжувати людину протягом усього життя: формувати почуття емоційної близькості зі світом живої природи — в ранньому дитинстві; сприяти розумінню цілісної картини світу — в школі;
розвивати екологічний світогляд, виховувати почуття відповідальності за стан природи, допомагати усвідомленню необхідності особистої участі в екологічній діяльності — в періоди дорослішання і зрілості.
          У нинішніх умовах жорсткого екологічного імперативу, подолання якого тільки збереження людство на планеті, основою морального виховання людини його утворення стають, насамперед, взаємини людини й природи. «Екологічне виховання та освіта перетворюються на стрижень сучасної освіти, будучи ключем до перебудови сучасних систем освіти і суспільства в цілому. А вихователь стає однією з центральних фігур сучасного громадянського суспільства»(М.М. Моїсєєв).

У сучасних екологічних дослідженнях головним є всебічне вивчення сучасного та прогноз можливого стану навколишнього середовища, дослідження закономірностей поширення забруднювачів у компонентах біосфери, зміні в стані здоров'я людей, вивчення можливих шляхів оптимі заціі і управління навколишнім природним середовищем на локальному, регіональному та глобальному рівнях. Сучасна екологія — не тільки міждисциплінарна, але і світоглядна, її завданням є формування екологічного мислення у світогляді людей. У Придніпров'ї, наприклад, екологічний фонд уже не перший раз займається пропагандою екологічних знань. Лектори фонду — провідні вчені науково — дослідних та вищих навчальних закладів виступають перед жителями міста з лекціями на екологічні теми. Фондом було організовано і кілька років працював Дніпропетровський регіональний центр екологічної освіти, де пройшли перепідготовку в галузі екології фахівці ряду промислових підприємств, працівники медичних установ, вихователів.

У.Фурман (кандидат географічних наук, генеральний директор екологічного фонду Придніпров'я) пише: «Екологічна обстановка швидко змінитися на краще не зможе. Тому жителям міста необхідно адаптуватися, пристосуватися до існуючих екологічних умов. Отже, сучасні проблеми взаємин людини з навколишнім середовищем можуть бути вирішені тільки за умови формування екологічного світогляду у всіх людей, підвищення їх екологічної грамотності та культури.
        З прийняттям законів  України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про освіту» створено передумови правової бази для формування системи екологічної освіти населення.. Відповідні постанови Уряду зводять екологічна освіта в розряд першорядних державних проблем. Зазначені документи передбачають створення в регіонах країни системи безперервної екологічної освіти, першою ланкою якого є дошкільна. Саме в цьому віці закладаються основи світогляду людини, його ставлення до навколишнього світу.

Під екологічним вихованням дітей ми розуміємо, перш за все, виховання людяності, тобто доброти, відповідального ставлення і до природи, і до людей, які живуть поруч, і до нащадків, яким потрібно залишити землю придатною для повноцінного життя. Екологічне виховання повинно вчити дітей, розуміти і себе, і все, що відбувається навколо.
     Ми вважаємо, що потрібно вчити дітлахів правильно поводитися в природі і серед людей. Часто через відсутність знань вони не можуть вибрати правильну лінію поведінки. Необхідно зробити виховну роботу непомітно і привабливо для дітей.

Освоюючи екологічні знання, дитина дізнається про нерозривний зв'язок живого організму з зовнішнім середовищем, веде пристосованість до певних елементів середовища проживання. Через пізнання живого відбувається одухотворення буття,естетичне сприйняття природи, формується етика взаємодії людини зі світом.

                 Теоретичні аспекти екологічного виховання.
1. Які екологічні знання необхідно дати дитині дошкільного віку?
Ми вже знаємо, що екологія — наука комплексна. Які ж елементарні екологічні знання в доступній, цікавій формі можна дати дитині дошкільного віку? Які навички, вміння він може засвоїти? При відборі змісту екологічного виховання (навчання, освіти, розвитку дитини) необхідно враховувати наступні положення:

• мета екологічної освіти — формування людини нового типу з новим екологічним мисленням, здатного усвідомлювати наслідки своїх дій по відношенню до навколишнього середовища і вміє жити у відносній гармонії з природою;

• дошкільнята — початкова ланка системи безперервної освіти, значить, зміст їх утворення повинно бути пов'язане з вмістом екологічної освіти наступних ступенів — школярів. Елементарні екологічні знання, отримані дітьми в молодшому віці, допоможуть їм надалі освоювати предмети екологічної спрямованості;

• знання — не самоціль, вони лише допомагають сформувати у дітей певне ставлення до природи, екологічно грамотне та безпечне поводження, активну життєву позицію;

• у дітей дошкільного віку дуже розвинений пізнавальний інтерес, зокрема до природи. Саме в цьому віці вони сприймають світ в цілому, що сприяє формування екологічного світогляду. Дуже важливо підтримувати цей пізнавальний інтерес;

• зміст повинен відрізнятися науковістю. Незважаючи на вік, діти повинні отримувати в доступній формі наукові уявлення про навколишній світ, зокрема, про природу. Формування наукового світогляду особливо важливо в наш час, коли в суспільстві широко поширена міфологізована свідомість, не науковий підхід до пояснення природних явищ;
• зміст має сприяти формуванню у дітей цілісного сприйняття навколишнього світу, з одного боку, і взаємозв'язків частин цього цілого — з іншого;

• екологічна освіта — частина загальної освіти, воно має міжпредметний характер, сприяє розвитку мислення, мовлення, ерудиції, емоційної сфери, моральному вихованню, — тобто становленню особистості в цілому;
• норми екологічно грамотного безпечної поведінки діти повинні навчити розуміти і формувати самостійно на основі комплексу елементарних екологічних знань та усвідомлення причинно — наслідкових зв'язків у природі;
• дитина повинна усвідомити себе як частину природи, екологічне виховання сприяє формуванню у дітей не тільки певного ставлення до природи (зокрема, відмова від суто споживчого підходу), але і навичок раціонального природовикористання.     

У наші дні в дошкільних установах діти отримують великий обсяг знань з математики, російської та іноземної мови. У той же час існує думка, що в екологічній освіті знання такого великого значення не мають, а основний акцент робиться на виховання дбайливого ставлення до природи, вироблення трудових навичок у природних умовах. Звичайно, емоційне ставлення дітей до об'єктів природи, знайомство з рядом тварин, рослин, догляд за ними грають велику роль у формуванні екологічно грамотних уявлень про довкілля. Однак цього недостатньо: дітям потрібен мінімум екологічних знань, які допоможуть їм зрозуміти необхідність вести себе екологічно грамотно. Поєднання емоційного ставлення до природи і знань про неї дасть набагато більший ефект. Необхідно розумно, з урахуванням психолого — фізіологічних особливостей, поєднувати духовне та інтелектуальне розвиток дитини. Слід зазначити, що багато педагогів у процесі навчання звертають увагу дітей, перш за все на живі об'єкти, особливо тварин, вкрай мало уваги приділяється об'єктам неживої природи. Разом з тим відомо, що у дітей великий інтерес і до об'єктів неживої природи, і при правильній організації роботи (проведенні дослідів, спостережень) дитина легко засвоює знання про неживої природи і її зв'язку з живої природи.      

Дошкільнята повинні розуміти причини необхідності збереження всіх без винятку видів тварин і рослин. Їх вчать не рвати красиві квіти, але не вчать, що ці квіти можуть зникнути і через порушення місця проживання, наприклад, в результаті витоптування. Важливо, щоб діти розуміли, необхідність збереження на Землі всіх живих організмів, незалежно від нашого ставлення до них. Вихователі не повинні вживати в розмовах з дітьми слова «шкідливі,корисні».   

Екологічні знання стають основою екологічного виховання. У дитини формується певна система цінностей, уявлення про людину як про частину природи, про залежність свого життя, свого здоров'я від її стану. Важливо також виховувати розуміння необхідності розумного споживання. Екологічне виховання тісно пов'язане і з розвитком емоцій дитини, вміння співчувати, дивуватися, співпереживати, піклуватися про живих організмах, сприймати їх як побратимів по природі, вміти бачити красу навколишнього світу (і всього ландшафту, і окремого квітки, краплі роси, маленького павучка).

У дитини слід формувати активну позицію, бажання змінити що-небудь навколо себе в кращу сторону (хоча б не кидати сміття на вулиці). Вихователь повинен дати дітям відчути, що навіть від їх посильних, на перший погляд незначних, дій залежить, яким буде навколишній світ. Дитина повинна розуміти і свою відповідальність за стан навколишнього середовища.
       Потрібно не забувати і про конструктивному підході в навчанні. Іноді педагоги обрушують на дітей великий обсяг негативної інформації, натхненно розповідаючи їм, «як все навколо погано». Вважається, що таким чином можна привернути увагу дітей до екологічних проблем. Насправді такий підхід призведе до протилежних результатів, а у дітей може виникнути почуття страху, безсилля, невіра в те, що вони можуть що — то змінити. Його не можна застосовувати навіть при бесідах з батьками. В іншому випадку виникає питання: навіщо прибирати сміття у дворі, якщо нам загрожують глобальні катастрофи? Тому, розповідаючи про будь — які проблеми, ми обов'язково повинні підкреслити, що може зробити для їх вирішення кожний з нас.

Важливо також залучати дітей у практичну діяльність: у дворі дитячого саду і всього приміщеннях, вдома, під час екскурсій.
         Таким чином, саме в молодшому віці діти виявляють великий інтерес до об'єктів природи та легко засвоюють різноманітну інформацію, якщо вона їх приваблює. Головні аспекти роботи педагога з дітьми — різноманітність видів діяльності, інтегрований підхід в навчанні, що сприяє формуванню не лише екологічно грамотного, але і всебічно розвиненої людини.

Дидактична гра як засіб розвитку і метод екологічного освіти      дошкільнят.

(консультація для вихователів)

           У період активних перетворень у дошкільній педагогіці, пошуку шляхів гуманізації виховно-освітньої роботи з дітьми та побудови нових моделей взаємодії дорослого і дитини, увагу вчених і практиків звернено до ігрової діяльності. Дослідження вітчизняних психологів показали, що розвиток дитини відбувається у всіх видах діяльності, але, перш за все, у грі.
         Сутність гри як провідного виду діяльності полягає в тому, що діти відображають у ній різні сторони життя, особливості взаємин дорослих, уточнюють свої знання про навколишню дійсність. Гра — є, свого роду, засіб пізнання дитиною дійсності.     Педагоги-практики розробили принципи, зміст і методи екологічного виховання дітей, що дозволяють підвищити навчальний ефект освіти, що по суті є дидактичною грою.
          В даний час, дидактичній грі надається велике значення. Мається її явне ефективний вплив на інтелект, на формування екологічної культури підростаючого дитини, що підтверджує досвід багаторічної практики роботи з дітьми не лише в роботі відомих педагогів, але й у роботі педагогів-вихователів взагалі.

Так, дидактична гра сприяє: 

розвитку пізнавальних здібностей; отримання нових знань їх узагальненню і закріпленню; в процесі гри засвоюють суспільно вироблені засоби і способи розумової діяльності; в процесі дидактичних ігор багато складні явища (в тому числі, явища природи) розчленувати на прості і навпаки, поодинокі узагальнюються; отже  здійснюється аналітична і синтетична діяльність; деякі дидактичні ігри як ніби не вносять нічого нового в знання дітей, проте вони приносять велику користь тим, що вчать дітей застосовувати наявні знання в нових умовах. У процесі таких ігор діти уточнюють, закріплюють, розширюють наявні у них уявлення про предмети і явища природи, рослини, тварин. При цьому ігри сприяють розвитку пам'яті, уваги, спостережливості; дають можливість дітям оперувати самими предметами природи, порівнювати їх, відзначати зміна окремих зовнішніх ознак.  Збагачення чуттєвого досвіду дитини, викликають певне емоційне ставлення до природи, розвиваючи при цьому його розумові здібності (уміння порівнювати, збагачувати, виокремлювати окремі ознаки предметів, явищ, порівнювати їх, групувати, класифікувати предмети і явища навколишнього світу за певними загальними ознаками, рисами, висловлювати свої судження, робити умовисновки);
    — розвитку мовлення дітей: поповнюється і активізується словник, розвивається зв'язна мова; ряд ігор з успіхом використовується для розвитку фонематичної сторони мови: так, захоплююче ігрове дію спонукає дітей до багаторазового повторення одного і того ж звукосполучення, таке повторення звуків не стомлює дітей, тому що вони зацікавлені самою грою, то вони виконують роль птиці, то роль рушійного автомобіля, і чим більше захоплений дитина, тим активніше він відтворює потрібні звуки, тим повніше педагогічний ефект. 

 — Соціально-моральному розвитку дитини-дошкільника: у такій грі відбувається пізнання взаємин між дітьми, дорослими, об'єктами живої і неживої природи, в ній дитина проявляє чуйне ставлення до товариству, вчиться бути справедливим, поступатися в разі необхідності, допомагати в біді, вчиться співчувати.

— Художньо-естетичному вихованню — здійснюючи дію, дитина думає, наскільки воно красиво, елегантно, наскільки правильно воно і взагалі чи доречно воно в конкретній ситуації, стежить за виразністю своєї мови і мови оточуючих, відбувається розвиток творчої фантазії при передачі художнього образу.

У дошкільній педагогіці все різноманіття дидактичних ігор об'єднується в три основні види: ігри з предметами (іграшками), ігри з природним матеріалом,настільно-друковані, словесні ігри.

 Ігри з предметами

У таких іграх використовуються як іграшки, так і реальні предмети. Граючи з ними, діти вчаться порівнювати, встановлювати подібність і відмінності предметів. Цінність цих ігор у тому, що з їх допомогою діти знайомляться з властивостями предметів, величиною, кольором …

Ігри з природним матеріалом

Цей вид ігор найбільш ефективний при ознайомленні дітей з природою; виділяють сюжетні і безсюжетні ігри з природним матеріалом, які максимально наближають дітей до природи, т. к. їх бажано проводити в природних умовах, дотримуючись при цьому велику обережність і обачність у виборі матеріалу і місця для проведення самої гри. Подібні ігри завжди викликають у дітей живий інтерес і активне бажання грати. Насіння рослин, листя, камінці, різноманітні квіти, шишки, гілочки, овочі, фрукти та ін. — все це використовується в якості природного матеріалу при організації та проведенні дидактичних ігор цього виду.

 Настільно-друковані ігри

цікаве заняття для дітей при ознайомленні зі світом тварин і рослин, явищами живої і неживої природи. Вони різноманітні за видами: «лото», «доміно».  
      Словесні ігри

         Побудовані на словах і діях граючих, діти самостійно вирішують різноманітні розумові завдання: описують предмети, виділяючи характерні їх ознаки, відгадують їх за описом, знаходять схожість і відмінності цих предметів і явищ природи.

Керівництво дидактичними іграми здійснюється в трьох напрямках: підготовка дидактичних ігор, її проведення і аналіз.
         У підготовку до дидактичній грі входить: відбір ігри відповідно до завдань виховання і навчання; встановлення відповідності відібраної гри програмним вимогам виховання і навчання дітей; визначення зручного часу проведення дидактичної гри; вибір місця для гри; визначення якості граючих; підготовка необхідного дидактичного матеріалу для обраної гри; підготовка до гри самого вихователя; підготовка до гри дітей: збагачення їх знаннями про предмети і явища навколишнього життя, необхідними для вирішення ігрової задачі.   

Проведення дидактичних ігор включає: ознайомлення дітей з змістом гри, з дидактичним матеріалом, який буде використаний в грі (показ предметів, картин, коротка бесіда, в ході якої уточнюються знання та уявлення дітей про них); пояснення ходу гри і правил гри.
Методика проведення ігор передбачає наступні вимоги:
1. Зробити гри цікавими, уникнути сухості, зберегти у грі те, що її відрізняло б від занять (бесід, розповідей) і дидактичних вправ. Цікавість повинна полягати в правилах, що спонукають дитину думати. Крім того, широко використовуються такі ігрові елементи, як змова, лічилки, розігрування фантів, змагання. Розігрування фантів, яким закінчується більшість ігор, цікаво само по собі і вимагає від дітей винахідливості, вміння володіти собою, перевтілюватися.

2. Правила гри не повинні будуватися так, щоб грали двоє, а решта чекали своєї черги. Активні повинні бути всі: одні загадують, інші відгадують; одні називають предмети, інші їх відраховують; одні придумують розповіді-небилиці, інші слухають їх і потім викривають і т.д.
    Аналіз проведеної гри спрямований на виявлення прийомів її підготовки та проведення: які прийоми виявилися ефективними в досягненні поставленої мети — це допоможе удосконалювати як підготовку, так і сам процес проведення гри. Аналіз дозволить виявити індивідуальні особливості в поведінці та характері дітей. Таким чином, можна сказати, що дидактична гра являє собою багатослівне, складне, педагогічне явище: вона є і ігровим методом навчання дітей дошкільного віку, і формою навчання дітей, і самостійної ігровою діяльністю, і засобом всебічного виховання дитини.

Специфіка, своєрідність і принципи, на яких будуються дидактичні ігри, характер психологічних (психофізіологічних) особливостей дітей, лаконічне поєднання навчання та ігрових дій в процесі цих ігор, навчальної спрямованості — все це привертає увагу в даному типі ігор.
Вважаю, що дидактична гра може бути включена в будь-який розділ програми і її можливості слід використовувати як для розвитку екологічної свідомості, екодіяльності, так і для формування особистості дитини дошкільника.       

ПЕРЕЛІК ДИДАКТИЧНИХ ІГОР

 У своїй роботі на заняттях, у спільній діяльності педагоги повинні використовують все різноманіття засобів екологічного виховання: рухливі, творчі, сюжетно-рольові і т.п. гри; проводять з дітьми цільові спостереження, евристичні бесіди, створюють пошукові ситуації, проводять з ними експериментальні досліди, дослідження з елементами проблемної ситуації; вирішують цікаві і творчі завдання та ін, в групі створені всі необхідні умови, в тому числі, куточок природи — все це стимулює активність дітей, створює позитивний емоційний настрій і дає гарні результати в засвоєнні програмних завдань по екологічному вихованню дітей, але найефективнішим засобом формування екологічної культури дітей, педагоги вважаю, дидактичні ігри.

При використанні дидактичних ігор, як методу екологічної   освіти вирішуються наступні завдання:

1. Формування екологічних уявлень про світ тварин.

2. Формування екологічних уявлень про рослини

3. Формування екологічних уявлень про об'єкти і явища неживої природи
4. Формування екологічно дбайливого ставлення до об'єктів природи.
Формування екологічних уявлень про рослини

Ігри з предметами

Гра «Дітки на гілці»

Мета. Закріплювати знання дітей про листках і плодах дерев і чагарників, вчити підбирати їх по приналежності до одного рослині.
Хід гри. Діти розглядають листя дерев і чагарників, називають їх. За пропозицією вихователя: «Дітки, знайдіть свої гілки» — діти підбирають до кожного аркушу відповідний плід. Цю гру можна проводити з засушеними листям і плодами протягом усього року. Підготувати матеріал для гри можуть самі діти.

Гра «Знайди, що покажу»

Дидактична завдання: Знайти предмет за подібністю.
Устаткування. На двох підносах розкласти однакові набори овочів і фруктів. Один (для вихователя) накрити серветкою.
Хід гри. Вихователь показує на короткий час один з предметів, схованих під серветкою, і знову прибирає його, потім пропонує дітям: «Знайдіть на іншому підносі такий же і пригадайте, як він називається». Діти по черзі виконують завдання, поки всі фрукти і овочі, заховані під серветкою, не будуть названі.                                               

Ігри настільно-друковані

Гра Чарівний поїзд»

Мета. Закріпити і систематизувати уявлення дітей про дерева, чагарники.
Матеріал. Два потяги, вирізаних з картону (у кожному поїзді по 4 вагони з 5 вікнами); два комплекти карток із зображенням рослин.
Хід гри: На столі перед дітьми лежить «поїзд» і картки із зображенням тварин. Вихователь. Перед вами поїзд і пасажири. Їх потрібно розмістити по вагонах (у першому — чагарники, у другому — квіти і т.д.) так, щоб у кожному вікні був видний один пасажир. Той, хто перший розмістить тварин по вагонах правильно, стане переможцем.
Аналогічно ця гра може проводитися для закріплення уявлень про різних групах рослин (лісу, саду, луки, городу).

                                                   Ігри словесні

Гра «Знайди,про що розповім»

Дидактична завдання. Знайти предмети по перерахованим ознакам.
Обладнання: картинки дерев.    

Хід гри. Вихователь докладно описує одну з лежачих на столі картинок, тобто називає характерні особливості дерева. Потім педагог пропонує кому-небудь з хлопців: «Покажи на столі, а потім назови те, про що я розповіла». Якщо дитина впоралася із завданням, вихователь описує інший предмет, а завдання виконує вже інша дитина. Гра продовжується до тих пір, поки всі діти не вгадають предмет за описом.      

Формування екологічно дбайливого ставлення до природи
Настільно-друковані ігри

«Доглядаємо за рослинами»

Мета. Закріплювати уявлення дітей про різні способи догляду за рослинами.
Матеріал. Картки із зображенням лійки, пульверизатора, пензлики, ножиці; 7-8 кімнатних рослин.     

Діти сидять за столом, на якому лежать картки із зображенням предметів, необхідних для догляду за рослинами. Дітям необхідно визначити який догляд потрібен тому чи іншому рослині, яким інструментом його виконують — діти показують відповідну картку. Хто правильно відповість, після гри буде доглядати за цією рослиною.
     Екологічне виховання є новим напрямком у дошкільній педагогіці. Ще в середині минулого століття не виникало питання про необхідність екологічної освіти підростаючого покоління і цей напрямок в освіті не виступало як частина загальної освіти, але як показує час, технічний прогрес — це не тільки досягнення і успіхи людства, а й загибель, занепад для природи в цілому. Від активної діяльності людини в природі страждає вся екосистема, баланс в якій порушений діяльністю людини; саме тому є необхідність виховання екологічно розвиненої особистості, яка б не шкодила природі, не губила б її, а знала, любила, охороняла б її і жила з нею в гармонії.

Дошкільний вік є періодом для сприйняття інформації, отримання та присвоєння певного соціально-морального, інтелектуального, естетичного та іншого досвіду.

 

Анкета для батьків “Екологічне виховання дітей в сімї

             Шановні батьки! Кожен із Вас неодноразово замислювався над проблемами власного здоров’я та близьких людей. Часто лікарі посилаються на проблеми екологічні, які спричиняють те чи інше захворювання. Розуміємо, що саме формування екологічної свідомості допоможе людству змінити ситуацію на краще. Просимо відповісти на декілька запитань нашої анкети для побудови нашої взаємодії у справі виховання наших дітей.

  1. Як Ви розумієте термін “екологія”, та зміст її діяльності?
  2. Чи відомо Вам, що дитячий садок переймається проблемами  формування екологічної культури Ваших дітей?
  3. Чи викликає у Вас особисто ця проблема зацікавленість?
  4. Чи відчуваєте Ви по своїй дитині, що в ДНЗ приділяється багато уваги екологічному вихованню? У чому це виявляється?
  5. Як Ви самі ставитесь до природи, любите птахів, рослини, тварини?
  6. Яку посильну допомогу можете надати ДНЗ у справі формування екологічної культури наших дітей?
  7. Чи підтримуєте Ви роботу ДНЗ щодо екологічного виховання? У чому це виявляється?
  8. Чи знайомите своїх дітей з правилами поведінки в природі? Чи потрібно це робити?
  9. Яка допомога потрібна Вам для формування екологічної культури Ваших дітей?
  10.  Як Ви оцінюєте роботу ДНЗ з даної проблеми?
  11.  Ваші пропозиції та побажання:
  12.  Зазначте, будь-ласка, за бажанням Ваш вік, освіту, кількість дітей у сім’ї, вікову групу Вашої дитини.

Дякуємо за щирі відповіді! Сподіваємось на порозуміння та співпрацю

 

Орієнтовна програма до проведення установчого

 та проміжних семінарів із вихователями

  • Основні форми ознайомлення дітей із природою і необхідність використовування різноманітних форм. Взаємозв’язок форм і методів формування екологічної культури дошкільників.
  • Екологічні заняття як форма природознавчої роботи з дітьми. Значення і місце спеціально-організованих занять у проведенні екологічного проекту. Типи занять по їх місцем у процесі пізнання дитиною навколишнього світу Види занять по використовуванню основного (провідного) методу: заняття — спостереження, досліди, трудові заняття, заняття — узагальнююча бесіда і ін. Дидактичні вимоги до організації і проведення екологічних занять. Їх структура. Своєрідність методики проведення занять екологічного характеру в різних вікових групах (зміст, характер і обсяг знань, структура занять, використовування методів і прийомів, ступінь активності і самостійності дітей). Організація дітей на заняттях. Використовування різних видів діяльності. Роль словесних методів і прийомів у навчанні дітей. Значення різноманітної наочності на заняттях.
  • Екскурсії і цільові прогулянки. Значення їх в екологічному утворенні дітей. Екскурсії як вид занять. Місце екскурсії в системі екологічного проекту. Види і зміст екскурсій, їх тематика. Структура екскурсій. Методика проведення екскурсій. Підготовка дітей, добір обладнання для збору і розміщення матеріалу. Спостереження як основний метод екскурсії. Використовування проблемних ситуацій, пошукової діяльності. Система і послідовність екскурсій в природу в різні сезони в різних вікових групах.

Походи з дітьми в природу. Їх роль у формуванні екологічної культури дітей дошкільного віку.

Цільова прогулянка як форма роботи. Відмінність цільової прогулянки від екскурсії. Методика проведення цільової прогулянки.

  • Спостереження за явищами неживої природи, станом рослин і тварин. Форми організації спостережень. Керівництво самостійними спостереженнями дітей. Організація і керівництво іграми дітей з природним матеріалом на прогулянках впродовж року. Ігрове обладнання. Залучення дітей до праці на ділянці: зміст і форми організації праці.
  • Використання розваг, екологічних акцій і свят дітей  у екологічному проекті. Педагогічні завдання,  зміст і методика.
  • Елементарна дослідно-пошукова діяльність як основна складова реалізації екологічного проекту. Поняття “елементарна дослідно-пошукова діяльність”. Значення пошуково-дослідницької діяльності в засвоєнні зв’язків, залежностей і закономірностей, існуючих в природі, формуванні пізнавальних інтересів, розумової активності та самостійності дітей. Місце пошукової діяльності в екологічному проекті. Структура, особливості дослідно-пошукової діяльності дошкільників. Методика організації і проведення її в старшому дошкільному віці: (постановка пізнавального завдання, висунення припущень, використовування різних способів рішення пізнавального завдання: спостереження, досліди, моделювання, евристичні бесіди, підведення дітей до самостійних висновків). Етапи навчання дітей елементарної дослідно-пошукової діяльності. Зміст знань для організації дослідно-пошукової діяльності.

Підготовка до роботи педагогів :

Проведення семінару для всіх педагогів, ознайомлення із змістом і методикою, цілями та завданнями проекту. Визначення термінів роботи в різних групах, кожен вихователь визначає свій об'єм роботи.

Складається перспективний план роботи колективу на рік.

Найбільший ефект дає навчання вихователів на практиці.

Запропонувати об'єднатися в групи і провести основні дослідження проекту на території дошкільного закладу. Звіт по цій роботі представити в різних варіантах:

  • заповнити альбом «Наше дерево» відмітити результати виконання завдань (учасники семінару розглядують всі альбоми: обмінюються своїми враженнями, виділяють найбільш вдалі знахідки: малюнки, підбір загадок, вибір імен для дерев);
  • зобразити своє дерево в пластичному етюді або танці, у формі відеокліпу і т.д.;
  • скласти розповідь або казку про дерево;
  • придумати емблеми, за якими учасники семінару зможуть відгадати, про яке дерево йдеться.

Співпраця з батьками.

Перед початком роботи по проекту проводяться батьківські збори, де розповідають батькам про цілі й завдання, намагаються переконати їх у необхідності допомоги, серйозного відношення до досліджень дітей.

З'ясувати, які дерева ростуть у них у дворах, на дачних ділянках. Запропонувати провести з дітьми різноманітні дослідження дерев, ігри під час відпочинку на природі, на дачі.

Рекомендації педагогам при реалізації проекту

за Н.О.Рижовою


Виконуючи дослідження, будь ласка, пам'ятайте:

     1. Робота повинна бути організована таким чином, щоб кожна дитина хотіла брати участь у дослідженнях, виявляла ініціативу.
Необхідно надати дітям свободу вибору. З одного боку, є ряд завдань, які виконують всі діти групи, з іншого хтось із дітей може запропонувати щось своє: самостійно поспостерігати за деревом, зробити додаткові малюнки. Досвід показав, що багато дітей захоплюються спостереженнями за деревами і не обмежуються виконанням завдань вихователя. Свобода вибору реалізується і при визначенні об'єкта досліджень. Дитина повинна відчути, що це саме його дерево, він сам його вибрав, що воно подобається йому більше за інших. У процесі роботи деякі діти віддавали перевагу сезонним  змінам в житті дерева, інші більш детально вивчали його кору, і т. д. У питаннях, діях кожної дитини проявляється його індивідуальність.   

 2. Треба ставитися до будь-яких спостереженнями дітей серйозно. Як можна частіше хваліть їх: за те, що вони помітили перший листок на дереві, нову тріщинку на корі, зміну її запаху, звернули увагу на «настрій» дерева після дощу. Діти повинні відчувати значимість того, що вони роблять. Таке ставлення дорослого — прекрасний стимул для розвитку  пізнавальних інтересів. 

    3. Проявляйте доброзичливе, зацікавлене ставлення педагогів і батьків до дитячих досліджень. Ніколи не кажіть, що дитина виконала щось неправильно, що його висновки хибні. Це може погасити інтерес до роботи. Навіть якщо хтось із дітей  зробив помилку, неправильний висновок, не акцентуйте на цьому увагу, а за допомогою питань, непомітно, спільно з дитиною проаналізуйте його дії, щоб вона сама зрозуміла, у чому не права. Дитина не повинна боятися помилитися! До того ж у природі все так неоднозначно: одні й ті ж явища можна розглядати з різних точок зору.   

     5. Намагайтеся уникати повчальності, моралізаторства, Лозунгів типу: «Діти! Ви повинні любити й охороняти дерева, це наші зелені друзі ». Діти нічого не винні, це педагог повинен  непомітно, дохідливо підвести їх до розуміння правил поведінки в природі, в тому числі і по відношенню до дерев Екологічно грамотна поведінка грунтується на розумінні, а не на запам'ятовуванні. Точно так само не слід зловживати  виразами «не повинні», «не робіть», «не можна». Постійне їх використання може призвести до прямо протилежного результату. Не вводьте в лексикон дітей штампи наприклад, «наш зелений друг». Це дорослим відразу зрозуміє, що мова йде про дерево, але запитайте у дітей, хто такий «зелений  друг», і вони назвуть і крокодила, і жабу. Їхнє розуміння багатьох слів, виразів ширше, ніж у нас, дорослих, воно більш безпосереднє. Не потрібно його обмежувати рамками наших стереотипів.
     6. Підтримуйте природний інтерес дитини до природи, його допитливість, які особливо характерні для цього віку. Ці якості — запорука успіху реалізації проекту. Іноді здається, що дитина наводить факти, що не відносяться безпосередньо до проблеми. Не поспішайте її переривати! У неї своя логіка, дайте їй  можливість все пояснити, і ви напевно погодитеся з нею.    

      7. У процесі досліджень повинні бути задіяні всі органи почуттів: і зір, і нюх, і слух, і дотик. Важливо розвивати і підтримувати емоційне ставлення дітей до природи. Саме в цьому віці дитина сприймає дерево як живу істоту, рівну людині. Це нагадує дітям казки, в яких рослини і тварини поводяться як думаючі, що говорять, живі істоти. Таке ставлення допомагає закладати основи екологічно грамотного, бережливого ставлення до природи і до дерев як її частини. Треба розвивати емоційну сферу дитини, даючи відповідні завдання: визначити «настрій» дерева, його бажання,почуття.   

        8. Допомагайте дитині бачити незвичайне в звичайному,

повсякденному. У процесі вивчення дерева, на яке дитина раніше не звертала уваги, вона відкриває багато несподіваного, нового. Виявляється, дерево буває різним, в різні пори року, на ньому мешкає безліч мешканців (комах, птахів).

     9. Бажано вести спостереження регулярно, даючи дітям невеликі за обсягом завдання. Тільки в цьому випадку можна побачити сезонні зміни в природі, в тому числі і в житті дерев. Необхідно пам'ятати про особистісно — орієнтованому, індивідуальному підході, які дуже важливі для дітей дошкільного віку. Досліджуючи своє дерево, їм хочеться довести, що воно саме красиве, найкраще, саме незвичайне. Підтримуйте в них цю впевненість.                             

     10. Дитина повинна відчувати відповідальність за свою рослину («Ми відповідаємо за тих, кого приручили!»). Треба дати йому можливість передати свої враження про природу друзям, батькам, вихователям в різних формах: оповіданнях, казках, малюнках, пластичних етюдах, музиці.

     11. Намагайтеся підкреслити особливість, неповторність кожного дерева, про яке розповідають вам діти. Одній дитині можна сказати: «У твого дерева надзвичайно гарні (або самі жовті, самі ажурні) листки», іншому — «Твоє дерево дуже струнке», третьому — «Твоє дерево здається найвеселішим».

     12. Робота в рамках проекту передбачає співробітництво, дорослого і дитини. Педагог повинен бути не керівником, що стоїть над дітьми, а співавтором проекту. Щоб діти відчули це, розкажіть їм про свої улюблені дерева , згадайте пов'язані з ними історії.     

     13. Ніколи не робіть повчальних висновків, не пов'язаних з роботою за проектом, на основі висловлювань, висновків дитини. Наприклад, якщо віна розповідає про своє дбайливе ставлення до дерева, говорить про дружбу з ним, не слід перебивати  його фразами типу: «От бачиш, Денис, ти тут нам говориш про дружбу, а вчора побився з Альошею. Виходить, що розповідаєш про одне, а робиш по-іншому». Після таких повчань Денис не перестане битися, але втратить бажання щиро ділитися з вами своїми переживаннями. І не тільки він, але і інші діти, які присутні при цій розмові.

     14. Розвивайте творчість і фантазію: як дитячу, так і свою. Іноді дошкільнята доповнюють реальні дослідження фантастичними  розповідями, причому щиро в них вірять. Можливо, дитині просто хочеться придумати щось таке, що зробило б його дерево особливим, відмінним від інших. Намагайтесь  вирішити ситуацію з гумором.

     15. Намагайтеся залучити до участі в дослідженнях членів сім'ї дитини. Досвід роботи показав, що багато батьків зацікавилися дослідженнями і за власною ініціативою стали допомагати своїм дітям: підказуючи, як вибрати дерево, як доглядати за ним, брали участь в оформленні альбомів спостережень, саджали дерева, розповідали про рослини , які колись посадили, в багатьох сім'ях є дерева, посаджені ким-небудь з членів сім'ї або їх знайомими. Наприклад, в одній родині рослини садили на честь народження дітей, про що хлопчик з гордістю розповів усім своїм одноліткам. Дуже часто діти вирішували спостерігати за допомогою тата чи мами саме за такими, «своїми» рослинами. Тим самим формувалися і підтримувалися сімейні традиції, співпраця дітей і батьків. Багато дорослих з подивом виявили, що дерева — це цікавий об'єкт для спостережень і навіть для розвитку дитини!

      Бажаємо цікавих досліджень!

 

Орієнтовна добірка   енциклопедичних відомостей про життя рослин

(готується до початку роботи у проекті, поповнюється впродовж роботи )

Оце так !!!

  1. Береза випаровує за день 6 відер води, дуб – 6, евкаліпт – 40.
  2. Над лісами випадає на 3% дощів більше, ніж над ланами.
  3. За 1 годину 1га лісу поглинає 2 кг. вуглекислого газу, це те, що видихають за цей час 200 чоловік (ліс при цьому виділяє 2 кг. кисню).
  4. Людині потрібно 960 л. кисню на добу; стільки його виділяє 5 дорослих дерев.
  5. Крилате насіння берези може відлетіти від материнської рослини на 6 км.;
  6. насіння  ялини – на 2,4 км.  клена – на 0,09км.; ясена – на 0,02км.
  7. Найвища трава у світі – бамбук. Росте він дуже швидко: за добу може вирости на 1 метр. Доросла рослина досягає висоти до 30-40 метрів! Діаметр його стебла – близько 30 сантиметрів. Росте бамбук в Азії, Африці, Америці.
  8. Найдовша рослина нашої планети – індійська ротангова пальма – ліана, що росте в тропічній Азії. Її стебло, обвивають одне дерево за іншим, досягає довжини понад 300 метрів!
  9. Найвище дерево у світі – евкаліпт. Зазвичай дерева евкаліптів досягають висоти 100-155 метрів! Ростуть ці дерева швидко: вже на першому році життя їх висота – 5 метрів.
  10.  Найнижчі кущі нашої планети – це карликові верби, висота яких не перевищує 5 сантиметрів.
  11.  Найстаріше дерево нашої планети – це австралійська макроцамія. Вважають, що її вік сягає 15000 років!
  12.  Найменша квіткова рослина – вольфія безкоренева родини Ряскові. Це крихітна плавуча рослина, яка не має ані листя, ані стебел, ані коренів. Зарості вольфії схожі на крупу, що плаває у воді. Цвіте вона дуже рідко.
  13.  “Найвеселіша” рослина росте на Аравійському півострові. Якщо людина з’їсть її плоди (чорні зерна розміром із горошину), то починається напад сміху й веселощів, який триває 30-50 хвилин. Після цього людина засинає. Місцеве населення використовує ці плоди від зубного болю.
  14.  Найдовговічнішим деревом в Україні вважається тис ягідний. Найбільше його площа – 206 гектарів в околицях м. Коломия Івано-Франківської області.
  15.  Найстарішим деревом вважається 1300- річний дуб в Рівненській області.
  16.  У Києві біля Національного музею Історії України росте липа, висаджена ще у 1636 році. 

Тривалість життя дерев

Рослина

Скільки років живе

 

Виноград

Груша звичайна

Шипшина собача

Горіх-волоський

Сосна звичайна

Тополя біла

Дуб звичайний

Ялина звичайна

Тис ягідний

80-100

300

400

300-400

570

600

1000

1200

3000

Чи можуть дерева розмовляти?

Так.  Бруньки розкриваються, шоколадні, з зеленими хвостиками, і на кожному зеленому хвостику висить велика прозора капля. Візьми одну бруньку розітри між пальцями все пахне ароматом тополі, берези, черемхи, клена.  Якщо порівняти з нами – ми звуками перетинаємося, а у дерев аромат.  

Хто він, клен гостролистий?         

  • У листі клена є смола каучук.
  • У корі – гірка речовина.
  • Дає солодкий сік в якому виявлено цукрозу.
  • Медонос.
  • Водний настій або відвар молодого листя клену вживають при сечокам’яній хворобі, жовтяниці, цинзі, для поліпшення настрою.
  • При радикуліті п’ють солодкий сік.
  • Ліки виготовлені з листя клену мають ранозагоювальні властивості.
  • Підсічкою стовбура клена гостролистого напровесні можна отримати солодкий сік для виробництва цукру або приготування квасу.
  • У Молдавії молоді листки клену здавна вживають замість капусти.
  • В Карпатах знамениті паляниці випікають в печах на листі клену, а в піч клалися на кленових лопатах.
  • З одного гектара насаджень клена-явора бджоли збирають до двох центнерів меду.

Орієнтовний план

еколого-педагогічного  семінару-тренінгу для вихователів ДНЗ

Ключові поняття: екологічне світосприйняття, екологічна ідеологія

Проблема: екологічна освіта як ідеологія освітнього процесу в ДНЗ

Логіка обговорення проблеми:

  1. Ознайомлення дітей дошкільного віку із екологічними законами, правилами, поняттями, фактами.
  2. Вправа “Найважливіші речі екологічного характеру у моєму житті”

Література для обговорення:

  1. Безпалько О, Савич Ж.Твоє життя – твій вибір.  Навчально-методичний посібник.-К.: Навчальна книга, 2002. – С.93-94
  2. Горелов А.А. Экология. Учебное пособие для вузов. – М.: Юрайт-М, 2001.- 312С.

 

Тезаурус:екологія, світосприйняття, ідеологія.

Домашнє завдання: провести з дітьми та проаналізувати їхнє розуміння екологічних проблем удома та в ДНЗ

Засідання 1

 

Засідання 2

Ключові поняття: екологічне світосприйняття, екологічна філософія

Проблема: екологічна освіта як ідеологія освітнього процесу в ДНЗ

Логіка обговорення проблеми:

  1. Організація практичної діяльності дітей в реальних ситуаціях для вирішення  екологічних проблем ДНЗ.
  2. Вправа “Я приймаю рішення”.

Література:

  1. Безпалько О, Савич Ж. Твоє життя – твій. Навчально-методичний посібник.-К.: Навчальна книга, 2002. – С.94-97
  2. Юлина Н.С. Главная дисциплина в системе экологического образования – философия//Экология и жизнь, 2001, №3. – с. 29-30

Тезаурус: філософія, практична діяльність.

Домашнє завдання: організувати з дітьми та проаналізувати екологічно-доцільну практичну діяльність дітей.

Засідання 3

Ключові поняття: екологічне світосприйняття, екологічне мистецтво, екологічна культура

Проблема: екологічна освіта як ідеологія освітнього процесу в ДНЗ

Логіка обговорення проблеми:

  1. Формування емоційно-естетичного сприйняття природи дітьми дошкільного віку, художніх  образів її виразності та ставлення до неї.
  2. Вправа “Аналіз ситуацій та прийняття рішень”

 

 

Література:

  1. Безпалько О, Савич Ж. Твоє життя – твій. Навчально-методичний посібник.-К.: Навчальна книга, 2002. – С.98-99
  2. Галеева Н.Л. Мой мир – мой дом// Экология и жизнь. 2003, №5.- С. 33-35

 

Тезаурус: мистецтво, культура, художньо-естетичне сприйняття

Домашнє завдання: підібрати твори мистецтва для емоційно-естетичного сприйняття дітьми природи.

Орієнтовний зміст роботи вихователя щодо

організації та проведення форм освітньої роботи з дітьми

Спостереження — це пізнавальна діяльність,яка є систематичною та щоденною у ході реалізації екологічного проекту, вимагає від дітей уваги, зосередженості, розумової активності. Педагогічне спілкування вихователя з дітьми набуває пізнавального характеру: педагог задає чіткі, конкретні запитання, стимулює дітей на пошук інформації, вислуховує їхні відповіді, доброзичливо реагує на кожне повідомлення, хвалить за правильну відповідь, чим стимулює подальший пошук інформації. У процесі організації та проведення спостережень за кленом  зорієнтується увага дітей на визначення найсуттєвіших ознак, особливостей – властивостей дерева. Тривалість щоденних спостережень упродовж екологічного проекту 5-12 хвилин,  проводиться зі всією групою дітей. Найбільш привабливий час для спостережень – осінь Для зручності та впорядкування педагогічної діяльності розроблено щоквартальний план спостережень, з розподілом послідовності об’єктів спостереження: понеділок — будова дерева, вівторок – кора дерева; середа – крона; четвер – плоди, листя  дерева; п’ятниця – що змінилося в дерева. Спостереження взимку та навесні теж проводяться щоденно, однак через брак розмаїття об’єктів для спостереження структурувались теми спостережень за місяцями. В екологічному проекті ми використовуємо наступні види спостережень:

  • спостереження за схемою, запропонованою  вихователем;
  • спостереження за запитаннями вихователя;
  • спостереження за вказівками вихователя, що корегують дії та сприйняття дітей.

Структурно спостереження за запитанням може мати таку послідовність: пропозиція розглянути предмет, об'єкт, явище; повідомити про нього найцікавіший фрагмент інформації, зацікавити дітей; визначити основні дії та план сприйняття предмета; здійснити детальний аналіз спостережуваного за запитаннями дітей, які вихователь відразу впорядковує відповідно до спроектованої заздалегідь концепції, тобто впорядкованих математичних блоків запитань; синтез, узагальнення всієї інформації про спостережуване в єдине ціле, спрямованість якого має екологічно доцільний сенс, значення для дитини й для природи.

Спостереження за вказівкою може мати таку послідовність: доведення доцільності спостереження з орієнтуванням на кінцевий результат: для чого за цим варто спостерігати ?; пригадування вимог до послідовності опису спостережуваного об’єкта; доповнення до опису дітей опосередкованими прийомами; уявлюване моделювання ситуації із застосуванням спостережуваним об’єкта в різних сферах життєдіяльності людини; визначення можливого впливу об’єкта на природне довкілля; пізнання прихованих ознак спостережуваного об’єкта в нових змодельованих або уявлюваних умовах.

Особливе місце у спостереженнях за запитаннями та за вказівками вихователя посідають прийоми порівняння.

Поелементне порівняння. Цей прийом передбачає поглиблений по елементний аналіз спостережуваного об’єкта, встановлення схожих і відмінних ознак на основі синтезу. Прийом доцільно застосовувати, починаючи з середньої групи, коли обсяг чуттєвого досвіду дітей ще досить обмежений. Предмети й об’єкти природи обирати не дуже складні, поліфункціональність яких доступна для опанування в середній групі. Не менш важливим є і тривалість аналізу – він має бути чіткий, конкретний, не перевантажений зайвими епітетами.

Інтуїтивне порівняння. Воно передбачає порівняння змісту щойно виявленої ознаки спостережуваного об’єкта з попередньо опанованою, тобто з дещо віддаленою за часом сприйняття. За умови застосування такого прийому стимулюється не лише репродуктивні функції розумової діяльності дітей, а й розвивається творчість усіх розумових операцій на підставі системного опанування інтуїтивного матеріалу. Дидактична цінність такого порівняння полягає у тому, що процеси аналізу і порівняння співпадають у часі, завдяки чому збагачується чуттєвий досвід дітей. Сформульовані на його підставі висновки мають прикладний характер, що особливо важить у формуванні екологічної поведінки особистості.

Паралельне порівняння. Для порівняння одночасно подаються два об’єкти, кожен з яких спочатку аналізується, відтак порівнюється й переходить у синтез. Операції аналізу і синтезу підпорядковуються вимогам порівняння. У цьому прийомі особливо важать критерії порівняння, тобто спонукання дітей до диференціації схожих і відмінних якостей спостережуваних об’єктів.

    Процес спостереження можна поділити на чотири етапи, кожний з яких допомагає досягненню мети усього спостереження.

I етап – підготовчий.

Мета – викликати цікавість до об’єкта спостереження.

На першому етапі з дітьми проводиться бесіда за чим вони будуть спостерігати, на що треба звернути увагу, пригадати які відомості дитина вже має, показати ілюстрації, підготувати дітей до сприйняття об'єкту.

II – етап початок спостереження.

Мета – спрямувати увагу дітей на спостереження, підтримувати цікавість до об'єкту.

  Дітям старшого дошкільного віку необхідно направляти увагу за допомогою вольових зусиль, розумової напруги. Для цього підходить використання художньої літератури, ілюстрацій, запитання. Ці прийоми спрямовані на поставу перед дитиною завдання. Пошук вирішення завдання  спрямовують та утримують увагу дитини на спостережуваному об’єкті.

III – основний.

Мета – дослідити об’єкт та розвити чітке уявлення про нього. На цьому етапі важливо показати прийоми та послідовність дослідження, допомогти їх засвоїти.

IV – заключний.

Мета – підвести підсумки, закріпити уявлення, оцінити способи дослідження.

Використання послідовності поетапного спостереження, навчання дітей прийомам дослідження є основою роботи по збагаченню дошкільників екологічними знаннями та уявленнями. Розвиток спостереження у дітей старшого дошкільного віку удосконалюється у процесі організованого навчання.

 

ДИДАКТИЧНЕ ОБЛАДНАННЯ

Безымянный

Дидактичне обладнання

 (готується разом із усіма учасниками екологічного проекту

впродовж підготовчого етапу):

  • Альбом чи зошит для нотаток у ході досліджень за життям дерева та виконання домашніх завдань дітей і батьків “Наше дерево” (сегрегатор-накопичувач із відповідним змістом: 1 стор. – портрет дерева з дітьми (фото); 2 стор. – “Що потрібно дереву” (малюнки дітей про необхідні компоненти для життя дерева); 3 стор. – паспорт дерева (вік, висота, діаметр, сусіди дерева (рослини, тварини); 4 стор. – “Це цікаво знати”  (енциклопедичний матеріал, що збирається у ході дослідження, заповнюється як дітьми, вихователями, так і батьками); 5 стор. – “Вірші, приказки, прислів’я про дерево” (літературний матеріал, що збирається всіма учасниками екологічного проекту впродовж роботи); 6 стор. – “Портрети дерева у різні пори року” (малюнки з зображенням дерева у різні пори року збирається впродовж року); 7 стор. — “Фоторепортаж про нас і дерево” (фото дітей і дерева збирається впродовж проведення екологічного проекту);

На титульному аркуші вказується назва дерева. Можна дозволити дітям оформити обкладинку так, як їм хочеться що-небудь намалювати, наклеїти. Умова одна: всі малюнки, наклейки на обкладинці повинні відображати розглянуту тему.

На першій сторінці зошита діти намалювали портрет свого дерева (якщо вміють) його назву і ім'я. За бажанням можна намалювати себе поряд з деревом і написати своє ім'я. Малюнок може замінити колективна фотографія «Ми і наше дерево».

Друга сторінка зошита називається «Що потрібно нашому дереву?» Запропонували дітям подумати, що потрібно дереву для життя, без чого воно не зможе жити? Як правило, на цій сторінці вони пропонують намалювати сонце (дереву потрібне світло і тепло), воду (крапелька води або хмара), грудочку землі (грунт), дощового черв'яка, вітер (він розносить насіння деяких дерев або запилює їх квітки), бджолу або джмеля. Запропонуйте дітям придумати свій варіант зображення повітря: можна вирізати на аркуші віконце і заклеїти його прозорим  матеріалом (повітря невидимий). Можна просто домовитися, що повітря прозоре, воно «ховається» на зображенні, але ви все одно пам'ятайте про його існування. Перераховуючи всі ці об'єкти, ми закладаємо  у дітей уявлення про взаємозв'язок дерева (рослини) з об'єктами живої і неживої  природи (повітря, вода, світло, тепло, грунт, грунтові тварини, птахи, бджоли та інші). У дітей формується уявлення про те, що живий організм не може жити сам по собі, він мешкає в визначеному середовищі і його життя залежить від багатьох факторів.

На що потрібно звернути увагу при обговоренні  змісту другої сторінки?

Сонце — світло. Дерево не може жити без світла. Світло, як художник, забарвлює листя в зелений колір. В них знаходиться особлива «їжа» для дерева (зернятка хлорофілу, які і роблять лист зеленим). Одні дерева дуже люблять світло (сосна), інші можуть рости і в тіні (ялина). Нехай діти подумають чи любить їх дерево світло, де воно росте — на відкритому або затемненому місці.

Світло грає ще одну важливу роль в житті  рослин. Коли восени світловий день стає коротшим, дерева отримують сигнал: потрібно готуватися до зими (в цьому випадку в екології світло називається «сигнальним фактором»).

Світло-тепло. Різні дерева по-різному ставляться до тепла. Одні з них витримують холод, інші можуть жити тільки в теплі. Якщо взимку бувають дуже сильні морози, дерево може загинути. Від кількості тепла залежить і початок появи листя на дереві.

Вода — дерева п'ють воду, як і люди. Одним деревам потрібно багато води, іншим — менше. Зверніть увагу дітей на цей факт, так як у багатьох з них вкоренилася думка: чим більше поливати дерево, тим краще для нього. З точки зору екології важливо, щоб діти розуміли, що вода потрібна деревам в різній кількості. Воду дерево отримує з дощем, з талою водою, «п'є» її з землі — грунту. Крім дощів, бувають і інші типи опадів – сніг, град, тала вода, туман, іній.

Повітря — дерева, як і ми, повинні дихати. Вони дихають через маленькі отвори на листках, які неможливо помітити неозброєним оком. Деревам, як і нам, потрібне чисте повітря. Від брудного повітря (наприклад, поблизу заводів, шосе) вони гинуть. У той же час самі дерева очищують повітря, роблять його придатним для дихання людини та інших живих істот.

Птахи — їх роль в житті різних дерев різна, це діти повинні з'ясували  під час власних досліджень. Птахи поїдають різних комах (не називайте їх «шкідливими», в природі немає «корисних» або «шкідливих», вони всі виконують свою роль, всі необхідні), що живуть на дереві, переносять насіння дерев.

Вітер у ряду дерев (наприклад, ялини, сосни) переносить пилок, а також розповсюджує їх насіння (ялина, береза, сосна, клен, ясен, тополя, липа).

Комахи. (Бджоли, джмелі, метелики, комахи п'ють сік-нектар з квіток і запилюють їх (але не у всіх рослин).

Дощові черв'яки беруть участь в розпушуванні грунту, «пропускають» через себе грудочки землі, сухе листя, розпушують грунт, роблять  його придатним для росту рослин, в тому числі і дерев. Чим більше листя перероблять черв'яки, тим більше «їжі» для рослин.
       Пропонуємо варіанти заповнення другої сторінки «Що потрібно нашому дереву?»

Варіант 1. Сторінка заповнюється відразу ж, як приступають до реалізації проекту. Педагог обговорює з дітьми кожен малюнок, тобто вже на початку роботи вони дізнаються, що саме необхідно дереву для життя. У процесі досліджень педагог постійно повертається до матеріалів цієї сторінки, нагадуючи, як ті чи інші явища, які діти спостерігають, пов'язані з утриманням малюнків (цим підкреслюється зв'язок дерева з навколишнім середовищем).

Варіант 2. Сторінка заповнюється поступово – по мірі проведення досліджень. Наприклад, діти отримують завдання з'ясувати, що стало з деревом, коли довго не було дощу. Після цього на сторінці з'являється крапелька води або хмара, тобто всі малюнки відбивають результати дослідження дітей.

Третю сторінку можна умовно назвати «Паспорт нашого дерева». Тут вказують загальні дані про дерева (старе, молоде), його висота, «ширина»  (діаметр стовбура), «сусіди». Наявність молодих дерев того ж виду, або його відростків («діток»), гнізд на дереві.

На інших сторінках зошита вихователь  періодично записує висловлювання дітей, результати спостережень, а діти малюють (наприклад, сторінка «Наше дерево під снігом», «Земля-грунт», «Листя», «Коріння», «Кора», «Хто з деревом дружить» і т.д.). Назви сторінок і їх кількість залежать від частоти спостережень і їх різновидності. На окремих аркушах діти малюють «портрет дерева» у різні пори року. Батьки  зазвичай допомагають оформити сторінку  із загадками, прислів'ями, приказками, віршами про дерево.

  • Модель дерева (розміщена в приміщенні групи);
  • Модель дерева можна виготовити з фанери. Протягом року діти спостерігають  за змінами в житті дерев і відображають їх на моделях (листя, бруньки, комах, квіти, плоди, птахів, метеликів і т.п.)

  • Дидактичний набір “Що потрібно нашому дереву” (зображення тих компонентів природи, що потрібні для життя дерева збираються впродовж проведення проекту);
  • У міру проведення дослідження виготовляються з дітьми плоскі (паперові) або об'ємні зображення об'єктів, які потрібні для життя нашого дерева: сонечко, листя, дощові черв'яки, метелики, крапельки води.

  • Коробка для колекції “Скарби нашого друга” (накопичується впродовж року);
  • Підійде будь-яка коробка, наприклад з-під взуття, в яку діти будуть складати всі предмети, пов'язані з їх деревом (плоди, насіння, сухе листя, камінці, кусочки кори).

  • Чарівний мішечок для гри.
  • «Вгадай, що в мішечку». Використовується під час досліджень, екскурсій для визначення предметів на дотик (наприклад, жолудів, ягід горобини, каштанів, насіння дерев, шишки).

  • Ящик відчуттів.
  • Призначений для тих же цілей. Його застосування доцільно в групових приміщеннях. У нього можна покласти більш великі предмети, ніж у мішечок. Для його виготовлення можна взяти коробку з-під взуття. З боків ящика проробіть два отвори. Їх діаметр повинен бути таким, щоб дитина могла засунути руки. До кожного отвору із зовнішнього боку прикріпити рукав від старої дитячої кофти. Ящик можна прикрасити наклейками (краще із зображенням пейзажів, тварин, рослин) або обшити красивою тканиною. Час від часу класти в ящик різні предмети, пов'язані з деревом. Завдання дітей на дотик визначити предмет і пояснити, за якими ознаками вони змогли це зробити.

Матеріал та обладнання для проведення досліджень:

  • зошит або альбом для оформлення результатів спостереження, олівці, фломастери, воскові крейди, лінійка, мотузка, лупа;
  • слайди, фотографії, репродукції картин з зображенням різноманітних дерев;
  • лопата, дощоміри, пастки для ґрунтових тварин;
  • пакувальні матеріали (стаканчики з-під йогурту, сметани та ін) для проведення експериментів;
  • годівниці, шпаківні.
  • Дощоміри — це нехитрий пристрій для вимірювання кількості опадів нескладно зробити з великих пластикових пляшок.

    Пастки для ґрунтових тварин також виготовляються з пластикових пляшок. Розріжте пляшку навпіл, обмотайте краї нижньої частини скотчем.

    Таким чином, на підготовчому етапі перед педагогом і дітьми поставлені наступні завдання:

  • вибрати дерево, яке подобається найбільше. Дізнатися, як воно називається;

Завдання дітям:

  • познайомитися зі своїм деревом, підійти до нього, шепнути своє ім'я, сказати, як його звуть, обійняти, погладити кору, послухати, що воно прошелестить  у відповідь.
  • зробити годівницю і повісити на своєму дереві. До нього будуть прилітати птахи, щоб врятувати від нашестя гусениць.
  • підготувати зошит (альбом), в якому будуть відзначатися результати спостережень за життям
  • подумати, на що (чи на кого) схоже дерево, і придумати відповідне для нього ім'я;
  • дізнатися, хто посадив дерево. Може бути, з ним пов'язана якась цікава історія;
  • з'ясувати, чи ростуть такі дерева в наших парках або це «прибулець» з інших місць? Якщо так, то де його батьківщина?
  • папка з фотоілюстраціями різних дерев (готується до початку роботи  та накопичується впродовж проведення екологічного проекту).
Організація художньо-мовленнєвої діяльності упродовж екологічного проекту  забезпечує естетично-емоційні враження дітей.  Художня література  є багатим  матеріалом для збагачення мови дітей. Для  формування екологічної культури головними засобами стають мова вихователя і ілюстрації книги.  Зміст літературних творів  є зразком побудови  науково обґрунтованої розмови дорослого з дітьми про природу. Бесіда, розповідь, читання художніх творів мають важливе значення у екологічній освіті. Чітка та гнучка послідовність запитань, що допомагають дітям зрозуміти причинно-наслідкові зв’язки, сформулювати висновки, зробити узагальнення, перенести знання у нову ситуацію, привчають мислити, вивчати логічні закономірності навколишньої природи. 

Кленове листя

Осінь, осінь… Лист жовтіє,

З неба часом дощик сіє.

Червонясте, золотисте

Опадає з кленів листя.

Діти ті листки збирають,

У книжки їх закладають,

Наче човники, рікою

Їх пускають за водою.

З них плетуть вінки барвисті –

Червонясті, золотисті.

             І. Блажкевич

*  *  *

Крислате насіння

Кружляє над нами

Насіння крислате.

Радіє насіння,

Що вміє літати,

Це клени високі

З осінньої гілки

Синів проводжають

В далеку мандрівку.

Одна насінина

З кленової крони

Довірливо сіла

Мені на долоню.

І каже: “Я довго

Блукала над містом,

Але на асфальт

Не наважилась сісти.

Благаю, мій друже,

Якщо це не важко,

Візьми й посади мене

В землю, будь ласка.

Я виросту кленом

У нашому краю

І шумом зеленим

Тебе привітаю”.

                А. Качан

Клени

Клени, клени – всі зелені,

Як один – усі високі,

Ми повз них щодня ідемо,

Як закінчаться уроки.

І коли не поспішаєм,

Чи коли нема уроків,

Ми у “жмурка” гуляєм

Поміж кленів тих високих.

                                                  *   *   *

На опушке осень краски разводила,

По листве тихонько кистью проводила.

Пожелтел орешник, и разделись клёны,

В пурпуре осинки, только дуб зелёный

ххх

Чарівна осінь  

Вишиває клени

Червоним, жовтим,

Срібним, золотим

А листя просить:

Виший нас зеленим,

Ми ще не хочем,

Ще не облетим.

А листя просить:

Дай нам тої втіхи…

Сади прекрасні,

Роси мов вино.

Ворони ж п’ють

Надкльовані горіхи,

А що їм, чорним, —

Чорним все одно.

                                           Л.Костенко.

*  *  *

Крик – біда із нашим кленом

Ось тремтить листок зелений,

Хоче ласки й доброти

Зеленіти щоб рости.

*  *  *

Знов золоті листочки клена

Летять на землю і на мене,

Такі тендітні та сумні

Летять кружляючи крилато

І мов сліди качиних лапок,

Лягають тихо на землі.                   А.Костецький.

                                         

У гайку кленовім

У садку вишневім

Хто рясні обмови

Роздає деревам

 — Одягай, кленочку,

Золоту сорочку!

Бери плаття, вишне,

Кольорове, пишне!

Ти дубок, не плач:

На бордовий плащ!

                                        Інна Кульська.

Скоро я піду до школи.

Скоро я піду до школи.

От зберуть врожай із поля,

Повезуть на трудодні –

Значить в школу час мені.

А сестричці ще не час,

Бо вона маленька в нас –

Не запишуть в перший клас.

От і журиться сестричка,

Що вона ще невеличка.

Я кажу їй :”Не журись,

Сам маленьким був колись”.

Спостерігаю і задумуюсь: чи все в порядку з екологією в моєму місті Суми,  навчально-виховному комплексі.

“Я зірвала квітку – і вона зів яла.

 Я спіймала метелика і він помер у мене на долоні.

 І тоді я зрозуміла, що торкатися до красоти можна тільки серцем”.

*  *  *

Ніби притомилось сонечко привітне

У траві пожовклій молочай не квітне.

Облетіло літо листячком із клена,

Лиш ялинка в лісі сонячно-зелена.

Журавлі кличуть: — Летимо у вирій! –

Пропливає осінь на хмарині сірій…

Б. Чалий

Дерева під вітром

Прилетів до лісу вітер,

Загойдав деревам віти:

І дуби хиталися,

А клени гойдалися,

А берізоньки малі

Гнулися просто до землі.

 

“Осіння вистава”

Ясноока тиха осінь

Ходить між дубів і сосен

І малює кожен лист,

Бо малярський має хист.

Осінь часу не марнує,

Швидко сцену декорує:

На березу жовте листя,

А на ясен золоте.

Клен красується барвисто,

 Мов червоний мак цвіте.

Тільки сосни і ялини

У вбранні своїм без зміни

Залишилися на сцені,

Бо вони – вічно зелені.

Це для нас – осіння казка

На виставу йдіть, будь ласка!

Співаки – пташині хори,

А дерева – то актори.

  Г. Черінь

Рости, кленочку!

     З кленового гаю прилетіла на вітрильці насінинка. Край городу упала. Сховалася під бадилину і до весни пролежала.

     Пригріло сонце, задзюркотіли струмки. Схотілось насінинці дзвінкої водиці напитися, на сонце поглянути. Пустила вона пагінчики. Один – до землі, другий до сонця.

     Біг якось хлопчик городом. Дивиться – кленочок. Такий кумедний, ледь від землі видно, всього два листочка. Біля нього кури порпаються, їжу вишукують.

     “Ще зламають кленочка!” – подумав хлопчик.

     Майнув у лозняк, нарізав пруття. Обгородив деревце тинком.

     Рости, кленочку, міцний та високий! 

 В.Чухліб

Осінь

… Осінь на узліссі

Фарби розбавляла

Пензликом легенько

Листя фарбувала.

Вже руда ліщина,

Пожовтіли клени,

В пурпурі осіннім

Тільки дуб зелений

Утішає ясен:

— Не сумуй за літом!

Геть усі діброви

В золото одіто.

                           Петро Осадчук

*  *  *

Кленове дитятко

Листя – жовтятко

Кленове дитятко,

Летить собі за вітром.

Не знає, де сісти.

                 М. Воробйов

*  *  *

Деревце тебе вітає,

Тихо віти простягає,

Подружися з ним, малюк,

Не ламай гіллячок-рук.

Щоб не капали сльозинки

І у клена і в ялинки

Ти не рви, не топчи, не ламай.

Бережи і люби рідний край.

*  *  *

“Ой навіщо мені листя?

Ой навіщо мені листя,

Коли вже іде зима,

Коли холодно вже стало

І пташок ніде нема”

             О. Олесь

Прикмети

  • Якщо листя клена скручуються і підставляють вітру свою нижню частину – буде дощ.
  • Якщо у сні людина побаче світле кленове дерево означає передбачення роз положення незнайомих Вам раніше людей і якісь-то вигідні і цікаві пропозиції для Вас.
  • По стародавніх традиціях, коли будувати будинок з південної сторони сажали пару(два) клена. А так як будинок будували, коли тільки утворювалась нова сім’я – то дерева отримували назву “Молодого” і “Молодої”.
  • В усьому світі Клен являється символом осені.
  • В Китаї та Японії кленовий лист являється емблемою закоханих.
  • Сади весною деревину – будеш їсти садовину.
  • Від насіння – дерево,
  • Від дерева – плід,
  • Від плода – насіння.
  • Сире дерево гни поки не висохне,батьку, вчи дитину в свій час.(хакас)
  • Листя з дерев впало –літо пропало.
  • Якщо на деревах з’явитьсябагато жовтого листя – на ранню осінь.
  • Листя клена починає “плакати” – на дощ.
  • Кленовий сік почали збирати – закінчились весняні заморозки.

Сказання

В сказаннях західних і східних слов’ян клен – це дерево, в яке перетворена (“заклята”) людина, а саме по цій причині кленову деревину не можна використовувати на дрова.

Загадки

Одіж вишневу вдягнув не весні,

Літо зелену пошило мені,

Золотом осінь мене одягає,

Лист п’ятипалий на гілці гойдає.

                                                           (Клен)

Я червоний що весни,

І як мак в осінні дні.

Ціле ж літо я зелений

Звуть мене всі люди …

                                                    (Кленом)

Всі мене шанують дуже,

Я – найкраще восени.

В мене є плоди крилатки

Листя мов рука дитятки.

                                                  (Клен)

П’ятикутне листя маю,

Всіх запрошую до чаю.

З соку цукор добувають

До млинів та пирогів добавляють.

                                                                 (Клен)

Навесні веселить,

Влітку холодить,

Восени годує,

Взимку гріє.

                                (Дерево)

На зиму роздягається,

На літо одягається.

                                             (Дерево)

Із надрізів на моєму дереві

Отримують сік, з якого виготовляють

Сироп і цукор.

                                (Клен)

Золотистий восени

Моє листя красується

На гербі та прапорі Канади,

Моє насіння їдять шишкарі та дубоноси.

                                                                              (Клен)

Що за зірочки іскряться

На деревах між дубків?

Як же можуть називатися

Ці зірки жовтневих днів?

                                                                      (Кленові листочки)

УСЕ ПРО БЕРІЗКУ

Є в полі береза

(Українська народна пісня)

Є в полі береза,
Є в полі кудрява,
Хто йде — не минає,
Березу ламає.

Хто йде — не минає,
Березу ламає.
Горе ж тому жити,
Хто пари не має.

Горе тому жити,
Хто пари не має,
А ще гірше тому,
Що й по дві кохає.

А ще гірше тому,
Що й по дві кохає,
Як прийде додому –
Сам спати лягає.

До стіни очима,
На хату плечима,
До стіни говорить,
А стіна не чує.

До стіни говорить,
А стіна не чує,
Хто ж мене роздягне,
Хто ж мене роззує.

Хто ж мене роздягне,
Хто ж мене роззує,
Хто ж моє личенько
Сім раз поцілує?

Обізвалась мила
З другої кімнати,
Я тебе роздягну,
Я тебе роззую,
Я твоє личенько
Сім раз поцілую.

Одступися, гидка,
Одступися, бридка,
Одступися, ледаща,
Бо є в мене краща.

МИЛА  МОЯ ЛИПКА

ВІДЛОМЛЕНА ГІЛКА

В. Су хомлинський

Уздовж паркової алеї біг хлопчик. Був ясний весняний день. На деревах співали пташки, серед квітів літали барвисті метелики. Хлопчикові стало весело. Він біг, розмахуючи руками.

Уздовж алеї росли маленькі липки, їх нещодавно висадили. На гілочках зеленіли ніжні пахучі листочки. Хлопчик зривав їх і кидав собі під ноги. Тішився собі. От зупинився біля однієї липки. Та не листочок відірвав, а цілу гілочку відчахнув. Гілочка впала додолу. Хлопчик на хвилинку зупинився. Глянув на її тремтячі листочки. Глянув і на липку. З північного боку зяяла ранка…

Хлопчикові стало шкода липки, та жалість у його серці жила недовго. Бо надворі був такий радісний, сонячний день… Хлопчик переступив гілочку й побіг далі.

Минуло багато-багато літ. Хлопчик виріс, став дорослий. Потім діти його повиростали й стали дорослими. А колишній хлопчик став дідусем.

Ось теплого весняного дня прийшов він до того парку, де бігав у дитинстві малим пустотливим хлоп'ям. Уздовж алеї росли високі стрункі липи. Тільки одна була мовби поранена з північного боку. У неї нібито не було руки. Замість гілки — глибокий шрам.

Дідусь зупинився. Упізнав липу. Це він колись відчахнув її гілочку. І от тепер на високому дереві не було великої гілки. Менше листя зеленого, менше цвіту липового, менше співу бджолиного — бо він зламав гілочку. Менше й радості в світі.

Липка

Я, маленька липка,

Виросту велика, —

Неламай мене!

Я медовим цвітом

Зацвіту над світом,-

Бережи мене!

Тінь тобі я кину

У гарячу днину,-

Ти шануй мене!

Від дощу сховаю

Вранці серед маю,-

Ти полий мене!

Будемо з тобою

Ми рости обоє,-

Ти люби мене!

Виростеш за роки

Підеш в світ широкий

Не забудь мене!

«Хлипа липень»

Хлипа липень.

-Чом ти плачеш?

Облітає з липи цвіт

На стежині, онде, бачиш?

На траві біля воріт

Я кажу:

-На те ж і літо.

Губить квіти сад і ліс.

Насінинки замість квітів

На гілках повиснуть скрізь

 

Ну а липень:

— Цвіт розсипав…

Так старався, так я дбав…

— Хлипа липень, липень хлипа

— Дощик хлюпає між трав.

 

Загадки.

Весною веселить,

 Влітку холодить,                                                             

Літом виростають,

А восени опадають.

                   (Листя)

Восени годує,

Взимку гріє.                  

                (Дерево)

Влітку в шубі,

А взимку голе

                         (Дерево)
Хто на зиму роздягається,
А на літо одягається.                     

                        (Дерево)

Літом виростають,

А восени опадають.                    

                       (Листя)

*      *            *

Весною росте,

Літом цвіте,

Восени осипається,

Зимою відсипається.

                                                                            

В літку рясним цвітом покриваюсь я,

Пахощі солодкі чути вже здаля,

Але поки квітну, часу не втрачай,

З моїх квіток взимку можна пити чай.

А квіти — на медок.

Лікує від грипу, кашлю й хрипу.

Це червона намистинка

Має крильця у краплинках,

Невеличка, гарна дуже,

Упізнай її мій друже —

На твою долонечку прилетіло… (Сонечко)

 

Він, рожевий і маленький,

Нам розпушує земельку,

Хоч безрукий і безногий

В дощ вилазить на дорогу,

Дуже схожий на сучок

Цей маленький … (Черв’ячок)

 

Цей маленький робітник

Змалку працювати звик,

Тягне мушок, соломинки

До великої хатинки,

Бо працює тяжко-важко

У мурашнику… (Мурашка)

Липа

— Гарне дерево, корисне,

Пахне медом все воно,

А на гілочках крилатих

Дуже квіточок багато.

— Ми вітаємо тебе липко,

Нарешті ми тебе знайшли

Нам допомогла бджілка.

Що з тобою трапилося, липко?

Я бачу у тебе зламана гілка.

Зламана гілка.

Зламав Івасик гілку липову

І кинув геть, коли награвся нею,

Веселий він побіг додому.

Вона ж лежить на глинищі рудому,

В самоті зітхає гілка тяжко,

Уже на неї не сяде більше пташка.

Вже вітерець не захитає —  

Хитати ще?- її не запитає

В її прожилках не бродити соку,

Не гріти мрію, ніжну і високу!

Івась у ліжку спить спокійно тихо,

Невже не знає він, що скоїв лихо!

*  *  *

У садочку у Пилипа виросла висока липа. Не лінь було Пилипу щодня полити липу. „ Спасибі» до Пилипа лопоче листям липа.                                                                

Літо

Липа, липа зацвіла!-

Засурміла всім бджола.

-Гей, злітайтеся, подруги,

У гайок на край села.

Там уже не видно віт,

А лише пахучий світ.

Наберем багато меду.

Вирушаймо ж у політ!

Бджоли з пасіки летять,

Липі крону золотять,

І здається, що у липи

Віти струнами бринять.

Липонька

Липонько, липко, пахуча,

Чом ти спинилась на кручі?

Чом так далеко ростеш?

Чом ти для нас не цвітеш?

Липа шумить мов жаліє,

Тут мені сонечко гріє.

Звідси вас бачу, і вам

Бджілкою мед передам.

Зашуміла липа

Теплий дощик випав.

Зашуміла липа.

Пахнуть медом доли,

Прилетіли бджоли.

Загули над цвітом,

Привітали з літом.

Прислів'я.

  • Дороге дерево не тільки плодами, а й листками.
  • Як багато птиць, то не буде гусениць.
  • Ліс не школа, а всіх учить.
  • Від природи бери те, що вона дає, та й за те дякуй.
  • Посадив дерево, викопав криницю, виростив сина-дарма життя не прожив.
  • Ліс сам себе чистить.
  • Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси.
  • Щоб згубити молоде дерево потрібно хвилини, а вирости-роки. Не ламай гілки дерев і кущів.

ПАН  КАШТАН

Каштан

Кажуть, що колись каштани не цвіли зовсім. Було це дуже давно.

Обступили Київ половці, штурмом вирішили взяти руську твердиню. Та мужньо боронили місто всі його жителі. Половцям ніяк не вдавалося зламати опір відважних киян. Тоді хан наказав своїм воїнам пускати на місто підпалені стріли. Загорілися дерев'яні будівлі, почалася пожежа. Кільком загонам половецьких вершників вдалося прорватися в місто. Зав'язалася битва. Вже в ті часи у Києві кожну вулицю прикрашали каштани.

Танули сили оборонців. Але тут у самому центрі з'явився молодий воїн на білому коні. Широка біла мантія розвівалася за його плечима. Меч його як блискавка стинав ворожі голови.

Здригнулася ворожа сила, почали половці відступати. А оборонці, побачивши таку підмогу, так ударили по ворогові, що рештки його розбитого війська спинилися далеко за Києвом.

Вдячні мешканці вітали молодого воїна:

— Йди до нас княжити! Воїн уклонився і промовив:

— Негоже мені, княжому ратникові, сідати на княжий престол. Як не можуть вкритися листям і розцвісти оці обгорілі каштани, так і я не можу стати князем. А за вашу ласку я дуже дякую.

Тільки-но він це промовив, як здивовані люди побачили, що на змертвілих гілках каштанів розцвіли небачені квіти, наче спалахнули великі білі свічки, а вслід за цим розвинулося молоде зелене листя. І тоді народ вигукнув:

Тобі княжити!

Про що мріяв Каштан

Жив у полі Маленький Каштан. Він був одинокий і постійно мріяв про друзів. Запропонував дружбу Вітерцеві, а той тільки засвистів у відповідь і полетів далі.

І ось, коли Маленький Каштанчик відпочивав, поринувши у свої думки, до нього випадково завітали діти, які збирали польові квіти. Вони запропонували Каштанчику свою дружбу, викопали його і посадили в своєму дитячому садку поряд із берізками, кленами та липами. Каштанчику таке товариство дуже сподобалось: адже у нього відразу з'явилося так багато друзів. І які взимку не бувають сильні морози, вони Каштану не дошкуляють. Адже він серед друзів! Не забуває Каштан і про своїх друзів-малят — у спеку завжди ховає їх під своїм зеленим листям.

 

Настя Калініченко

Пригоди  Каштанчика

Літо наближалося до кінця. На високому каштановому дереві з'явилися світло-зелені колючі кульки. Якось уранці одна з кульок луснула. І з тріщини визирнув коричневий каштанчик.

— Ой, як цікаво! — захоплено прошепотів він і розсунув дверцята свого колючого будиночка. Та не втримався й полетів донизу. Бух!

— Чи ти не з місяця впав?! — невдоволено буркнув хтось коричневий і кудлатий, потираючи своє вухо.

— Я… я… ненавмисне, — пробелькотів Каштанчик. — Пробачте. Я більше не буду.

— Ану вертайся до мами! Де твоя мама?

— Не знаю, — запхинькав Каштанчик.

— Не знаєш? ~ здивувався коричневий і кудлатий.

— Ну, гаразд. Ходімо зі мною. Пошукаємо твій дім. Адже на зиму не можна лишатися без домівки. Як тебе звуть?

— Каш… Каштанчик.

— А мене — Мишко…

Ідуть вони лісом — попереду великий Мишко, а позаду, ледь встигаючи за ним, дріботить на тоненьких ніжках Каштанчик. Порівнялися з будиночком на болоті. На дверях будиночка висів портрет Жаби.

Мишко постукав — двері відчинились, і на порозі з'явилася господиня.

— Глянь-но, — сказав ЇЙ Мишко, — це не твій синочок?

— Як-ка гидота! Як-ка гидота! Адже він зовсім не зелений! — І двері рвучко зачинилися.

— Ай справді, — глянувши на Каштанчика, сказав Мишко, — ти зовсім не зелений.

— Може, я ще позеленію, — боязко висловив припущення Каштанчик.

— Ні, не позеленієш.

— Чому?

— Бо не живеш на зеленому болоті. Підійшли вони до другого будиночка. На ньому висів портрет Їжачка. Постукав Мишко у віконце. Визирнула з нього Їжачиха.

— Чи не твій це синочок? — питає Мишко.

— Ні, не мій. У нього колючок нема. — І віконце зачинилося.

Пішли вони далі. Бачать, третій будиночок. На ньому — портрет Лисиці.

Постукав Мишко у двері. Вийшла до них господиня. Він і її питає:

— Це не твій, бува, синочок?

— Ну, що ти? — каже Лисиця. — В нього ж хвоста нема. — І шмигнула назад у хату.

— Оце-то халепа! — задумливо пробуркотів Мишко. — Хвоста тобі бракує.

— А може, він ще виросте, — ніяково прошепотів Каштанчик.

— Ні, не виросте. Адже ти нічого поганого нікому не зробив і сліди свої замітати хвостом не треба.

Пішли вони далі. Дісталися річки. Сіли на березі й сидять. І тут по щоці в Каштанчика побігла сльоза. Побігла й упала у воду. Мишко підвів голову, глянув на небо і здивувався: хмари нема, а краплі падають. Відтак він перевів погляд на річку й побачив у воді своє і Каштанчикове відображення.

— Ну, чого ти рюмсаєш? — сказав він Каштанчикові. — Я теж коричневий, а не реву. Стривай, стривай! Ти коричневий — і я коричневий. Ти без хвоста — і я без хвоста. У тебе нема колючок — і в мене нема. Ура! Я знаю, що тобі треба. Ти повинен мати свій барліг.

І Мишко заходився розгрібати лапами землю. Коли ямка була готова, він спитав у Каштанчика:

— Ну, як тобі подобається?

— Дуже, — сказав Каштанчик.

— То стрибай у неї. Я вкрию тебе й теж піду спати.

Каштанчик постояв, подумав, зітхнув і стрибнув.

Мишко вкрив його шаром листя, побажав спокійної зими, пообіцяв, що навесні обов'язково навідає Каштанчика. Він квапився до свого лігва, бо в небі вже закружляли перші сніжинки.

Сніг густішав. Невдовзі там, де був Каштанчиків барліг, з'явилася снігова кучугура. Зима стояла морозяна й довга. Налітали холодні вітри. Дерева тривожно погойдували скрижанілим гіллям. Але поволі почало визирати з-за хмар сонце. Сніг заходився танути. До річки побігли жваві струмки. І ось на тому місці, де спав Каштанчик, земля ворухнулась — і з неї виткнувся зелений паросток. Він тягся назустріч сонцю й ставав дедалі вищим. Якось ДО нього підійшов Мишко.

Він понюхав землю, почухав за вухом і побрів геть.

А пагінчик ріс собі та ріс. Під осінь він став уже досить міцненьким і міг мужньо протистояти вітрам. А ще через дві зими перетворився на струн ке деревце, на якому весною зацвіли ніжні, схожі на білі свічки, квіти. Потім ці квіти перетворились на світло-зелені колючі кульки. Настала осінь. Якось одна з кульок луснула, і з неї визирнув маленький коричневий Каштанчик.

— Ой, як цікаво! — прошепотів він, розсуваючи дверці свого колючого будиночка, та не втримався й полетів донизу. Бух!

— Чи ти не з місяця впав? — невдоволено буркнув Мишко.

— Я… Я., ненавмисне, — пробелькотів Каштанчик. — Я більше не буду.

— Каштанчик! — радісно вигукнув Мишко. — Де ти пропадав? Я так довго шукав тебе! Ну, швиденько ходім…

— Куди?

— як це куди? Ти що, забув? Шукати твою маму.

І вони рушили в дорогу, великий коричневий Мишко 1 маленький коричневий Каштанчик. І досі вони ходять разом. А за ними виростають зелені каштанові дерева.

Василь Симоненко

Маленькі сонця

Мовчать каштани, стомлені і мляві,

Та ось під них, у царство тиші,

Ввірвалися чорняві і біляві,

Блакитноокі дочки і сини.

І вже каштанам ніколи дрімати,

І сонце не надивиться згори

На їхні носи, рум'яні і кирпаті,

На витівки та ігри дітвори.

І небо теплотою глибинів,

І радість наливається в серця

Сміються, бігають, пустують, мріють

Малесенькі,замурзані серця.

Віть Вітько

Аж там –

На горі каштан.

Засвітив свічки

Біля кринички.

Піду по воду

Піду по холодну.

Навшпиньки стану

Свічечку дістану.

*    *     *

Подув Вітер. З дерев упав каштан: коричневий, блискучий. Лежить і сумує: «Як добре було на гілці — все видно, а тепер я нічого не бачу, крім землі». І став каштан проситися знову на гілку, у височінь. А дерево каштан йому і відповіло: «Ти не сумуй, а краще пускай коріння і виростай великим деревом».

Ваня Ткаченко

М.Познанська

Зацвіли каштани

3ацвіли каштани

У моєму місті,

Золотистим цвітом

3арясніли в місті.

Цвіт такий хороший

Тішить людям очі.

3ацвіли каштани

 Вчора опівночі

Холодку багато,

 Пахощів багато.

У моєму місті

Гарно, як на свято.

Загадка

 

Впав колючим боком

Глянув карим оком

 (каштан)

Не людина, а росте

Не квітка, а цвіте

 Не Їжачок, а з колючками.

(каштан)

Мій зелений піджачок

 Весь пошитий з колючок,

Тільки що мені робить

 Я росту, а він тріщіть?

І дарма, якщо порву

То й без нього проживу.

(каштан)

Сто свічок на гілках стоять,

 Сто свічок без вогню горять.

(суцвіття каштанів)

Навесні цвітуть мов свічі.

Заглядають сонцю в вічі,

А під осінь — ті свічки

Вдягнуть з голок кожушки.

(каштан)

«Святкове дерево»

У  хвойному лісі посеред маленьких ялиночок і височенних ялин зростав, немов якийсь іноземець, каштан. Це дерево виросло із невеличкого круглястого плоду каштану, який випав із кишені хлопчика, коли той прогулювався лісом.

Каштан, зростаючи почувався цілком винятковою постаттю. Через це він гордо випростовувався і пере гнав уже багатьох своїх ровесниць ялиночок.

Та от настала зима. Каштан іще місяць тому скинув із себе листя-вбрання, і через це соромився свого вигляду. А ялинки все зеленіли, а потім взагалі погарнішали неймовірно, тому що їх притрусило біленьким снігом.

Надійшов переддень Різдва. Наближався Святий вечір. Каштан милувався ялиночками, але оглядаючи власні віти, журився. І, як же він здивувався, коли на нього скочила білка Сріблинка.

— Що тобі ?- ніяковіючи, спитав каштан .- На мені ж навіть ялинкової шишки нема. Стрибай собі звідси. . .

— Я не хочу Їсти ,- заперечила Сріблинка .- Я шукаю святкове дерево.

Здавалося б, нічого складного: цілий ялинковий ліс — справжній конкурс красунь. Але їх так багато. А ти один, незвичайний…

Спасибі ,- мовив каштан .- Однак, я не такий красивий, яким має бути святкове дерево.

— Ще погарнішаєш! — пообіцяла білка.

… І справді — каштан погарнішав. Про те не одразу, а через півроку. В травні.

А ялинки були безмежно здивовані, коли на каштанових вітах з'явилися крихітні білосніжні ялиночки.

— Дивина! — вражено перемовлялися вони .- Ялиночки ж ростуть із землі  і самі мають віти, а тут — деревця на дереві.

— Ні, це не деревця, — задумливо відповів каштан .- Це не ялиночки, як вам здається. Напевно, це квіти! А може й ні… Як же правильно їх називати? Як би хтось підказав!

… І хтось підказав. То була знову Сріблинка, щоправда, зараз вона виглядала більш променистою, аніж сріблистою.

— Привіт каштани! — мовила вона .- Я знаю, що це таке. Це свічки! Це свічки, бо думка про них народились на Святий вечір, коли скрізь запалювали свічі. А тобі довелось трохи почекати…

— Дякую. — сказав каштан .- Справді, головне не втрачати надії на краще.

                                           Вірші.

  1. Дерево чудесное,

Листья интересные —

Веерочки, веерки,

Белой свечкою цветки.

  1. Аж там – на горі каштан

Засвітив свічки біля кринички

Піду по воду, піду по холодну

Навшпиньки стану – свічечку дістану          

 Вірші.

Цвіте столиця України  

Святкує Київ іменини.

Святкує Київ іменини,

Вбрання найкраще одягнув,

І він до себе на гостинну

Покликать друзів не забув.

Цвітуть каштани, пісня лине –

Звучить у всій своїй красі!

Святкує Київ іменини –

І ми радіємо усі.

 

Каштани, чудові каштани,

Мов зорі травневі їх цвіт,

Каштани, чудові каштани

Весни гомінкої привіт.

 

         Загадка.

Зелені їжачки

Почіплялись за гілки.

Хто зірветься з деревини,

Той колючу шубку скине.

                      (каштан)

Каштан

1. На дереві гойдається, жупан колючий має.

    На літо одягається, а восени скидає.

2. На дереві я родився в кожусі,

    Кожух розірвався, і я на землю впав.

3. Мій зелений піджачок

    Весь пошитий з колючок,

    Тільки що мені робить —

    Я росту, а він тріщить?

    І дарма якщо порву —

    То й без нього проживу.

Суцвіття каштанів.

1.Сто свічок на гілках стоять,

   Сто свічок без вогню горять         

Казка Про каштанчик

       У старовинному місті на високому дереві росло багато колючих, зелених кульок. Про одну з них – на ім’я Каштанчик – наша казка. Щодня Каштанчик милувався Трояндами, що цвіли у квітнику. Троянди були дуже гарні, але найбільше Каштанчикові подобалася квітка, яка щодня пробігала під його деревом. Вона теж булла яскравою, сонячною, часто присідала біля квітника навпочечки і про щось розмовляла з іншими квітами. Каштанчик був дуже цікавим, і одного разу, ніяковіючи, запитав у Червоної Трояндочки, хто ця квітка, найкраща з усіх.

       Трояндочка чомусь розгнівалась і кинула на Каштанчик зверхній погляд (і як їй це вдалося? Адже вона росла внизу!):

— Це не квітка, а лише людина, мале дівчисько, вона щодня вклоняється мені, Королеві квітів, — пихато пояснила Трояндочка.

       Від цих слів Каштанчик наїжачився – йому не сподобалося, що Трояндочка вважає себе кращою за його улюблену сонячну квітку.

— Теж мені королева, ось я маю такі самі колючки, як у тебе, — пробурмотів він.

— Та тебе взагалі між листям не видно, — обізвалася Трояндочка, — а до мене дівчисько схиляється щодня.

       Каштанчик засмутився: справді, ця найкраща з квіток, звали Дівчинкою, ніколи не зверне на нього уваги, а він так хотів познайомитися з нею.

       Літо минуло, листя на дереві почало жовкнути. Одного разу Каштанчик прокинувся від сильного поштовху. Він подивився навколо і зрозумів, що впав на бруківку. Звідси було видно, що пелюстки Трояндочки втратили свій колір і пожухли, лише колючки стирчали навсібіч. Каштанчик відчув, що теж став іншим – гладеньким і блискучим, і раптом побачив, що до нього біжить… його улюблена Квітка-Дівчинка. Вона взяла Каштанчик у долоні і сказала мамі:

— Мамо, перший каштанчик, дивися, який гарний! Я візьму його з собою! 

— Бери, можеш спробувати погладити його. 

— І що, з нього виросте отаке велике дерево?! – здивувалася дівчинка, задерши голову до верховіття каштана.

— Так, це ж його насіння.

       Дівчинка затисла Каштанчик у теплій долоні, погладила пальчиком його гладеньке тільце і сховала його до кишеньки. Заколисаний ходою дівчинки, Каштанчик задрімав. Засинаючи, він мріяв, як стане високим-високим деревом…

ГОРОБИНКА — НАМЕСТИНКА

«Горобина»

Хто в хустинці червоненькій

Став у лісі між дубків?

Може, дівчинка маленька,

Назбирать прийшла грибів?

Ні, не дівчинка там стала.

Горобина вироста. їй хустину гаптувала

Щедра осінь золота.

М. Познанська

У нас скрізь горобина зростає

І мороз її не лякає.

Взимку снігурів вона годує,

Часом і людей вона лікує.

Біленький сніг летів летів

І гай казково прикрасив,

А горобинку прикрасив

Той білий сніг, немов пиріг.

«Горобина»

У весняну теплу днину

Розцвітає горобина.

Буде їжа всим синичкам

Нашим пташкам невеличким

Горобина горбить спину,

Бо вродила рясно.

Горобину треба рвати

Бережно і вчасно

Ну зберіться, не баріться.

 

ГОРОБИНА

М.Лисич

Горобина край тину

Вся палає, мов жар,

Лине ключ журавлиний,

Їй гука з-попід хмар: —

Йде зима за гаями,

Змерзнуть віти твої.

Полетімо із нами

В дальні, теплі краї.

Вся стоїть пурпурова,

Ніби жде у дворі,

Поки шалі пухові

Принесуть снігурі.

ЗАГАДКИ

Весною зеленіла,

Влітку загоріла,

Червоні корали

Восени наділа. (Горобина.)

  • Поверх лісу вогонь горить.
  • У жнива гіркі, а в мороз солодкі. Що це за ягідки?

(Горобина.)

Горобина

Горобина і ялинка стояли поруч. Зовсім близенько одна до одної. І тому вони часто шепотіли між собою. На ялинці росли глиці і шишки, а на горобині—листя і пучки жовтаво-червоних ягід. Прийшла осінь. Дихнула раз, другий. Пожовкли листочки горобини, і кожна ягідка зробилася ще червонішою.

А ялинка зовсім не змінилася. Глиця — зелена-зелена і шишки, як позолотилися влітку, такими й зосталися. Ялинка дивилася на свою подругу і милувалася нею. Яка вона гарна стала!

Та налетів осінній буйний вітер, загойдав горобину і почав зривати з неї листя. Посипалося воно жовтим, рясним дощем додолу. А ялинка не злякалася вітру. Наставила проти нього колючі голочки, поколовся вітер і одлетів геть від ялинки.

Не злякались вітру і маленькі ягоди-намистинки на горобині.

Міцно-міцно вони вхопилися за гіллячки, щільніше притиснулись одна до одної і від напруження стали вже темно-червоними.

«Для кого ти приготувала ці ягідки? — питала стиха ялинка горобину. — Вони ж зовсім несмачні. Хіба що тільки червоні».

Горобина мовчала. Що скажеш? Справді, її ягоди зараз гіркуваті і терпкі-терпкі. Ніхто не наважиться покуштувати.

Вночі прийшли перші заморозки. Вранці, хоча й визирнуло сонце, не стало тепліше. В небі захолонули табунці хмарин, і довкола зробилося тихо, як у вусі. В цю ранкову тишу ні ялинці, ні горобині не хотілося розмовляти. І вони стояли мовчазні й задумливі.

І раптом високо в небі хтось ніби зачепив срібну струну. За нею другу, потім третю, четверту. Все ближче і бличе. І вже зовсім близько, злившись в одну струнку мелодію задзюрчало щось сопілкою і розсипалося над верховіттям дзвінко, прозоро. Ніби вітер зашумів легкий, привітний. Кружляючи, пролітали якісь пташки. Це були омелюхи.

Горобина добре знала, що не по шишки спустилися ці крилаті гості. Вони летіли до неї, тільки до неї, кинувши на зимовий час свою холодну сторону. Горобина радо пригощала далеких чубатих гостей червоними, як жар, ягодами, вже не терпкими, а солодкими від перших морозів. «Так ось для кого ти їх берегла», — промовила, тихо по­гойдуючись, ялинка і ласкаво торкнулася зеленими вітами своєї подруги.Ірина Проо.

ГОРОБИНА

(за мотивами оповідання «Пташина комора»)

 На узліссі горобина росла-виростала,

Ягідки її червоні під сонцем палали.

Як дівчинонька гарненька стоїть у намисті,

Вітерець легесенький розмовляє з листям.

Та чомусь пташки до неї в гості не літають. І

 уваги на ягідки зовсім не звертають.

А від того горобина сумувати стала

І про сум свій сонцю в небі й вітру розказала.

Цю розмову дрізд співучий почув випадково,

Прилетів до горобини, сказав добре слово:

— Не сумуй ти, горобино, час твій ще прийде:
Зима, сніжна і сувора, пташок приведе,

Ти ж дня пас всіх, як комора, у зимовий час

— Нагодуєш і врятуєш нас, пташок, не раз,
Випав сніг пухнастий, білий, і мороз тріщить,
До пташиної комори птаство ген летить.

Горобинка-вітамнка

Дітей зустрічає господарка сорока:

  • Чи хотіли б ви вирушити у цікаву подорож моєю стежкою і набратися здоров'я? (Хочемо)
  • То ж ходімо.

Зупинка: «Горобинка -Вітамінка»

  • Відгадайте загадку і дізнаєтесь хто на нас тут чекає: «Весною зеленіла, влітку загоріла, восени наділа червоне намисто»
  • Це ж Горобинка-Вітамінка.
  • А чому ж вона вітамінка?

 

  • Плоди горобини містять багато вітамінів А і С, завдяки яким ми краще бачимо, не хворіємо. їх потрібно вживати цілий рік, а збирати ягідки горобини слід після заморозків, бо тоді вони солодкі. Але не варто зволікати, бо пташки швидко з'їдять їх.
  • На вашу думку, чи можна зібрати всі ягідки з дерева? Чи потрібно це робити? Кому ми маємо залишити трохи ягід?

«Горобинове диво»

ГОРОБИНА — дерево, яке досягає у висоту до 5 метрів. Кора гладенька, сірого кольору. Листя складається з 4-7 пар сокових листочків. Квітне горобина білими квітами в травні — червні місяці. Плоди — гіркувато-кислі ягоди червоного кольору, зібрані в кошики, дозрівають в вересні — жовтні. Після перших заморозків ягоди стають солодкі на смак.

Для лікування людини використовується кора, ягоди, коріння рослини. Горобина лікує серце, нирки. Настійну квітів використовують при кашлі, захворюваннях печінки, зобі. Ягоди горобини — це складова вітамінів. В ягодах є лимонна, яблучна, виноградна , янтарна кислоти, багато вітаміну С та Р. Ягоди горобини бажано вживати цілий рік, а збирати слід після перших морозів.

— Чи варте збирати всі ягоди з дерева?

Кому ми маємо залишити трохи ягід?

Де в дитячому садку використовують горобину? ( для приготування бальзаму).

ЗАГАДКИ:

Восени намистом рясним вона віти прикрашає.

Як весна-красна настала — ягідок уже не стало.    

Без     окраси    залишилась    ти, красуне,   не   даремно.  

Взимку   пташок годувала намистинками, напевно.

Весною зеленіла, влітку загоріла.

Восени наділа червоне намисто.

Загадки

Восени намистом рясним вона віти прикрашає.

 Як весна красна настала ягідок уже не стало.

Без окраси залишилась ти, красуне, недаремно,

Взимку пташок годувала намистинками, напевно. (Горобина)

 

Весною зеленіла, влітку загоріла.

Восени наділа червоне намисто. (Горобина)

 

Восени намистом рясним, вона гілки прикрашала Взимку пташок годувала, намистин взимку не стало. (Горобина)

 

Взимку міцно спить вона, і весною теж дріма
І у сонній її кроні, майорять червоні грона
Ласа до ягід пташина, що дарує…  (Горобина)         

 

Зелененький килимок

Впав собі на моріжок

На гілочках намистинки

Залишились для пташинки

Смачні, хоча й невеличкі

Для горобчика й синички. (Горобина)

Зайчик і горобина

Засипало снігом землю. Нема чого їсти зайчикові. Побачив зайчик червоні ягоди на горобині. Бігає навколо дерева, а ягоди — високо. Просить зайчик: « дай мені, горобине, одно гроно ягідок». А горобина і каже: « попроси вітра, він і відірве.» Попроси зайчик в вітра. Прилетів вітер, гойдає, трусить горобинку. Відірвалося гроно червоних ягід, упало на сніг. їсть зайчик ягоди, дякує вітрові.

В. Сухомлинський

Казка « Про горобинку та ялинку»

Ось послухайте уважно росла в нашому садочку красунечка ялинка. А поряд біля неї чарівна горобинка вони немов сестрички обнялись і стояли. Щоранку ясне сонечко обидві зустрічали, а в ніч коли на небі яскраві зіроньки горіли, ялинка й горобинка тихенько шепотіли. Та ось до нашого садочка красуня осінь завітала про дружбу двох подружок враз вона дізналась. І захотілось осені подружок роз'єднати горобинці — намистинці красивий одяг дати. Лиш ялинку — голубнику нічим не пригостила. Зеленою пухнастою ялинку залишила. Та горобинка — намистинка подруга вірна була, ялинці — голубинці намистечко дала. — Спасибі любо подруго, — ялинонька сказала. За те що гарні ягідки мені подарувала. І так обнялися разом, ростуть вони в садочку мов діти у Дзвіночку. Про дружбу їхню вічну мабуть кожен знає. Без дружби вірних подруг — ніколи не буває! Запитання до дітей.

  1. Про кого ця казочка?
  2. Чим сподобалась ця казочка?
  3. Що таке дружба?

КАЗКА

Ранньою осінню в степу не замовкав пташиний щебет. Пташки зліталися на зжате поле, клювали зернинки. А на узліссі стояла Горобина. На ній дозрівали червоні китиці ягід. Стоїть Горобина і дивується: чому до неї не летять птахи? Летів Дрозд.   Горобина питає:

— Дрозде, чому ти не хочеш скуштувати моїх ягід?

— Почекай, Горобинонько, твої ягоди у найважчий час. На твоїх гілках-наша пташина комора.

Випав сніг.   Білим килимом вкрилися поля, занесло снігом траву. Дні   і ночі співає свою сумну пісню холодний вітер. Рано-вранці   прокинулась     Горобина від пташиного     щебету. Бачить — прилетіли до неї дрозди й дятли.

— Ось тепер і    пташина комора знадобилась, — защебетав Дрозд. — Пригощай нас, Горобинонько, своїми ягодами.(В .О. Сухомлинський)

 

ПРИКМЕТИ

  • Коли на  дереві   багато ягід — осінь буде дощовою.
  • Рясно защедрила горобина й завчасно почервоніла — на сувору й сніжну зиму.
  • Пізно цвіте горобина — буде довга грибна осінь.
  • Зацвіла горобина — скінчилися приморозки   і   надовго встановилося тепло.

Прикмети, прислів'я

  • Яскраві її ягоди з гірчинкою — від не виплаканих сліз дівочих;
  • Якщо дуже рясний урожай плодів, то зима буде лютою;
  • Цвіте пізно — осінь буде сухою;
  • З'явились на горобині її квіти — можна сіяти огірки, саджати помідори;
  • Щоб згубити молоде дерево потрібні хвилини, а виростити — роки;
  • Не ламай гілки дерев і кущів;
  • Добре квітне горобина — добрий урожай льону;
  • Добрий урожай горобини — до морозної зими;
  • Лісова красуня горобина може квітнути більше двох місяців;
  • Білі шапки її медоносних квітів — точний вісник у зміни погоди до стійкого тепла;
  •  Якщо влітку на горобині багато плодів — осінь буде дощова, мало плодів — передбачається суха осінь.

Яке буває листя?

Як же різноманітні форми листя! їх пластинки бувають схожими на щит, руку з пальцями, коло, еліпс, яйце, ромб, голку — на що завгодно. А верхівка листа і гостра, і загострена, і тупа, і втиснута, і з виїмкою. Над краями платівки також потрудилася природа. Вони прикрашені і зубчиками, і віями або схожі на пилку.

Прості листи не розділяються на окремі частини — листочки. У складних листків листочки або розташовані по обидві сторони головної осі, як у волоського горіха, або відходять від верхівки паростка, як у кінського каштана. Потужні черешки і жилки аркуша, особливо у тропічних рослин, виконують роль пружин, особливо під поривами вітру і під час злив. Цікаві листя хвойних порід: це голки, як у сосни і ялини, зрощені зі стеблом лусочки, як у кипариса. Найдовші голки у північноамериканської болотної сосни — до 45 см в довжину!

 

Як настає листопад ?

Дереву ніхто не говорить, коли треба скидати листя. Але от осінь — і листя на деревах змінюють свій зелений колір. Вже в серпні починають жовтіти листя берези і липи, а в перших числах вересня з'являється золотий наряд у клена. У вересні червоніє листя у горобини, в кінці місяця надягають жовтий і яскраво-червоний наряд осики. Все як по годинах. І дійсно, у дерев, як у всього живого, є свої внутрішні «годинник». Ці «живі годинник» чуйно відчувають зміну дня і ночі. Укоротити осінні дні, як би повертають в рослині невидимий перемикач. Зелений колір замінюється жовтим. З листя в стовбур починають відтягуватися поживні речовини.

В черешках листя теж відбувається зміни. Влітку вони міцно скріплені з гілками. А восени, чим сильніше пожовтів або почервонів лист, тим легше він обривається.

Виявляється, восени в підставі черешка з'явився так званий пробковий шар. Він, як перегородка, відділив черешок від гілки. Тепер тільки кілька тонкі волоконця з'єднують черешок листа з гілкою. Навіть легкий подув вітру обриває ці волоконця. Листя падають.

 

Як ростуть дерева?

Як і всьому живому, деревам для росту потрібне харчування. Як дерево його одержує? З ґрунту рослина одержує воду і мінеральні солі. З повітря — двоокис вуглецю, а зелене листя дерева переробляють сонячну енергію в крохмаль, цукор і целюлозу. При цьому в атмосферу виділяється кисень. Тобто відбувається хімічний процес, що забезпечує ріст і розвиток дерева.

Між деревиною і корою дерева існує тонкий шар клітин — камбій. У цьому шарі створюються нові клітини. Ті, які виникають на внутрішній частині камбію, утворюють деревину, на зовнішній — кору.

Діаметр дерева збільшується постійно, але цього не відбувається з корою. Вона лопається, відмирає і відвалюється.

Дерево росте вгору і в ширину. На кінчику кожної гілки є клітини, які діляться. Вони утворюють нові листочки, а також самі гілочки подовжуються.

Згодом зростання гілок уповільнюється. Нові клітини стають твердими, схожими на лусочки, поступово перетворюючись на нирку. Ці нирки легко виявити на дереві взимку. Навесні бруньки розкриваються або опадають, і відросток знову починає рости.

На зрізі дерева видно послідовно розташовані світлі й темні смуги. Світлі смуги складаються з більших за розміром клітин, що утворилися навесні і раннім літом. Темні смуги складаються з менших клітин, розташованих дуже щільно. Вони і утворилися в кінці літа. За їх розміром можна визначити обсяг деревини, що утворився за рік, а кількість кілець відповідає віку дерева.

Щоб рослина було здоровим, йому, виявляється не досить доброго живлення та освітлення. Дуже важливі стосунки між рослинами в співтоваристві. Дерева ростуть значно краще, якщо на їх коренях поселяються гриби: підберезники — у березовому лісі, білі — в діброві, а маслюки — в ялиннику. Таке взаємно корисне співдружність називається симбіозом.

Листя і коріння деяких дерев, наприклад, черемхи, ялини, сосни, дуба, виділяють речовини, які пригнічують ріст їхніх сусідів. Тому соснові ліси і діброви так прозорі, підлісок так зовсім не густий.

Навіщо деревам кора?

Кора захищає внутрішню частину дерева або кореня від висихання й усіляких ушкоджень, — так відповідають багато на це питання і відповідь цей правильний.

Кора утворюється протягом усього життя дерева. Наприклад, маленькі гілочки клена гладенькі, ніжні. На них поки немає твердої кори. У більшості дерев кора утворюється з віком, а в бука, осики, білого тополі, ялиці, евкаліпта стовбур завжди залишається гладким.

Кора утворюється в результаті поділу клітин камбію — шару клітин, розташованого між корою і деревиною. Шар камбію утворює нові шари деревини зсередини, а ззовні — нові шари лубу і кірки. Завдяки поділу клітин камбію і росте дерево. Найактивнішу час зростання — це весна. Після того, як з'являються листя, камбій стає менш активним, а до осені і зовсім припиняється поділ клітин.

Отже, кора складається з лубу і кірки. Луб — це тканина, з якої йдуть органічні речовини, що утворилися в листках в результаті фотосинтезу від крони вниз, до коренів, квітів, плодів. Тому, якщо дерево позбудеться навіть тонкого кільця кори навколо стовбура, воно загине.

Взимку зайці нерідко огризався кору у плодових дерев у наших садах. Радимо на зиму обгортати їх стовбури старими ганчірками, толем або чимось, що може захистити їх.

Люди давно навчилися застосовувати кору дерев. Кору дуба використовують для вичинки шкіри. Корковий дуб вирощують на Чорноморському узбережжі Кавказу та на західних берегах Середземного моря, в Марокко.

Ніжна, красива кора берези — Берест — йде на виготовлення дрібних виробів, в основному декоративної посуду. З нього готують дьоготь. У Китаї з кори берези роблять папір, а американські індіанці робили з неї човни — пироги і каное, дахи будинків. З кори берези отримують чорну, червону, жовту фарби для шкіри, хутра і тканин.

Кора коренів сассафрас — дерева з сімейства лаврових — йде на приготування тонізуючого напою. Жителі сільських районів на сході США глибоко вірять в його цілющі властивості. Кориця — пахуча пряність — не що інше, як товчена кора коричника цейлонського. Кора камфорного лавра — джерело камфори.

Чому у дерева кора в глибоких тріщинах?

Мороз тут ні причому. Кора у дерев тріскається не взимку, а влітку — і не від жари. «Провиною» всьому — ріст клітин. У самий теплий час року клітини дуже швидко діляться. Від цього поділу стовбур дерева стає все товщі і товщі. А зовнішній шар кори вже не може розширюватися: його старі клітини омертвіли і не здатні ділиться.

А молоді, повні запалу клітини деревини все напирають і напирають. Кора не витримує — тріщить по всіх швах, як старий одяг на дитині, який з неї виріс. Так з року в рік кора дерева стає все грубіше і шорсткі. Але це не небезпечно для здоров'я дерева: молоді клітини швидко заповнюють тріщини зсередини.

ОСНОВНИЙ ЕТАП ПРОЕКТУ «У СВІТІ ДЕРЕВ»

Яке буває листя?

Як же різноманітні форми листя! їх пластинки бувають схожими на щит, руку з пальцями, коло, еліпс, яйце, ромб, голку — на що завгодно. А верхівка листа і гостра, і загострена, і тупа, і втиснута, і з виїмкою. Над краями платівки також потрудилася природа. Вони прикрашені і зубчиками, і віями або схожі на пилку.

Прості листи не розділяються на окремі частини — листочки. У складних листків листочки або розташовані по обидві сторони головної осі, як у волоського горіха, або відходять від верхівки паростка, як у кінського каштана. Потужні черешки і жилки аркуша, особливо у тропічних рослин, виконують роль пружин, особливо під поривами вітру і під час злив. Цікаві листя хвойних порід: це голки, як у сосни і ялини, зрощені зі стеблом лусочки, як у кипариса. Найдовші голки у північноамериканської болотної сосни — до 45 см в довжину!

 

Як настає листопад ?

Дереву ніхто не говорить, коли треба скидати листя. Але от осінь — і листя на деревах змінюють свій зелений колір. Вже в серпні починають жовтіти листя берези і липи, а в перших числах вересня з'являється золотий наряд у клена. У вересні червоніє листя у горобини, в кінці місяця надягають жовтий і яскраво-червоний наряд осики. Все як по годинах. І дійсно, у дерев, як у всього живого, є свої внутрішні «годинник». Ці «живі годинник» чуйно відчувають зміну дня і ночі. Укоротити осінні дні, як би повертають в рослині невидимий перемикач. Зелений колір замінюється жовтим. З листя в стовбур починають відтягуватися поживні речовини.

В черешках листя теж відбувається зміни. Влітку вони міцно скріплені з гілками. А восени, чим сильніше пожовтів або почервонів лист, тим легше він обривається.

Виявляється, восени в підставі черешка з'явився так званий пробковий шар. Він, як перегородка, відділив черешок від гілки. Тепер тільки кілька тонкі волоконця з'єднують черешок листа з гілкою. Навіть легкий подув вітру обриває ці волоконця. Листя падають.

Як ростуть дерева?

Як і всьому живому, деревам для росту потрібне харчування. Як дерево його одержує? З ґрунту рослина одержує воду і мінеральні солі. З повітря — двоокис вуглецю, а зелене листя дерева переробляють сонячну енергію в крохмаль, цукор і целюлозу. При цьому в атмосферу виділяється кисень. Тобто відбувається хімічний процес, що забезпечує ріст і розвиток дерева.

Між деревиною і корою дерева існує тонкий шар клітин — камбій. У цьому шарі створюються нові клітини. Ті, які виникають на внутрішній частині камбію, утворюють деревину, на зовнішній — кору.

Діаметр дерева збільшується постійно, але цього не відбувається з корою. Вона лопається, відмирає і відвалюється.

Дерево росте вгору і в ширину. На кінчику кожної гілки є клітини, які діляться. Вони утворюють нові листочки, а також самі гілочки подовжуються.

Згодом зростання гілок уповільнюється. Нові клітини стають твердими, схожими на лусочки, поступово перетворюючись на нирку. Ці нирки легко виявити на дереві взимку. Навесні бруньки розкриваються або опадають, і відросток знову починає рости.

На зрізі дерева видно послідовно розташовані світлі й темні смуги. Світлі смуги складаються з більших за розміром клітин, що утворилися навесні і раннім літом. Темні смуги складаються з менших клітин, розташованих дуже щільно. Вони і утворилися в кінці літа. За їх розміром можна визначити обсяг деревини, що утворився за рік, а кількість кілець відповідає віку дерева.

Щоб рослина було здоровим, йому, виявляється не досить доброго живлення та освітлення. Дуже важливі стосунки між рослинами в співтоваристві. Дерева ростуть значно краще, якщо на їх коренях поселяються гриби: підберезники — у березовому лісі, білі — в діброві, а маслюки — в ялиннику. Таке взаємно корисне співдружність називається симбіозом.

Листя і коріння деяких дерев, наприклад, черемхи, ялини, сосни, дуба, виділяють речовини, які пригнічують ріст їхніх сусідів. Тому соснові ліси і діброви так прозорі, підлісок так зовсім не густий.

Навіщо деревам кора?

Кора захищає внутрішню частину дерева або кореня від висихання й усіляких ушкоджень, — так відповідають багато на це питання і відповідь цей правильний.

Кора утворюється протягом усього життя дерева. Наприклад, маленькі гілочки клена гладенькі, ніжні. На них поки немає твердої кори. У більшості дерев кора утворюється з віком, а в бука, осики, білого тополі, ялиці, евкаліпта стовбур завжди залишається гладким.

Кора утворюється в результаті поділу клітин камбію — шару клітин, розташованого між корою і деревиною. Шар камбію утворює нові шари деревини зсередини, а ззовні — нові шари лубу і кірки. Завдяки поділу клітин камбію і росте дерево. Найактивнішу час зростання — це весна. Після того, як з'являються листя, камбій стає менш активним, а до осені і зовсім припиняється поділ клітин.

Отже, кора складається з лубу і кірки. Луб — це тканина, з якої йдуть органічні речовини, що утворилися в листках в результаті фотосинтезу від крони вниз, до коренів, квітів, плодів. Тому, якщо дерево позбудеться навіть тонкого кільця кори навколо стовбура, воно загине.

Взимку зайці нерідко огризався кору у плодових дерев у наших садах. Радимо на зиму обгортати їх стовбури старими ганчірками, толем або чимось, що може захистити їх.

Люди давно навчилися застосовувати кору дерев. Кору дуба використовують для вичинки шкіри. Корковий дуб вирощують на Чорноморському узбережжі Кавказу та на західних берегах Середземного моря, в Марокко.

Ніжна, красива кора берези — Берест — йде на виготовлення дрібних виробів, в основному декоративної посуду. З нього готують дьоготь. У Китаї з кори берези роблять папір, а американські індіанці робили з неї човни — пироги і каное, дахи будинків. З кори берези отримують чорну, червону, жовту фарби для шкіри, хутра і тканин.

Кора коренів сассафрас — дерева з сімейства лаврових — йде на приготування тонізуючого напою. Жителі сільських районів на сході США глибоко вірять в його цілющі властивості. Кориця — пахуча пряність — не що інше, як товчена кора коричника цейлонського. Кора камфорного лавра — джерело камфори.

Чому у дерева кора в глибоких тріщинах?

Мороз тут ні причому. Кора у дерев тріскається не взимку, а влітку — і не від жари. «Провиною» всьому — ріст клітин. У самий теплий час року клітини дуже швидко діляться. Від цього поділу стовбур дерева стає все товщі і товщі. А зовнішній шар кори вже не може розширюватися: його старі клітини омертвіли і не здатні ділиться.

А молоді, повні запалу клітини деревини все напирають і напирають. Кора не витримує — тріщить по всіх швах, як старий одяг на дитині, який з неї виріс. Так з року в рік кора дерева стає все грубіше і шорсткі. Але це не небезпечно для здоров'я дерева: молоді клітини швидко заповнюють тріщини зсередини.

Орієнтовний перспективний план спостережень за деревом

(поквартально)

І квартал

Будова дерева

  •   Розглянути дерева, які ростуть на території дитячого садка. Вибрати дерево, яке подобається найбільше. Як воно називається?
  •  Розповісти дітям, як потрапило дерево на майданчик дитячого садка (коли це було, хто посадив). Дати завдання додому: запитати у батьків, чи садили вони самостійно на честь яких-небудь подій дерева.
  •  Оглянути дерево. На що (або на кого) схоже дерево, та вибрати підходяще для нього ім'я.
  •   Оглянути майданчики, з'ясувати, чи ростуть ще такі дерева, на території дитячого садка? Розповісти, де їх батьківщина.
  • Запропонувати дітям познайомитися зі своїм деревом, підійти до нього, шепнути своє ім'я, обійняти, погладити та прислухатись, що воно прошелестить у відповідь.
  • Розглянути дерево. Яке воно за висотою? Вище, чи нижче дітей? Товще, чи тонше? Діти по черзі стають поряд з деревом та порівнюють себе з висотою та товщиною дерева. А якщо порівняти дерево зі зростом вихователів, батьків. Хто вищий?
  • Чи є поряд інші дерева, вищі та нижчі? Назвати їх.
  • Яка товщина — стовбура. Запропонувати дітям обійняти стовбур. Чи замикаються руки
  • Запропонувати познайомитися з деревом поближче. У дітей, як і у всіх людей є руки, ноги, тулуб та інші частини тіла. А які частини є у дерева? Розглянути його уважно (у нього є стовбур, гілки, листя). А що приховано від ока? (коріння)
  • Спостереження за оточенням дерева. У дітей є знайомі, друзі, сусіди. А у дерева? Хто бігає поряд з ним? Росте поряд з ним? Прилітає до нього? Чи подобається дереву таке оточення? Чому?

Якщо сусідів немає, сказати дітям, що такому одинокому дереву особливо потрібні друзі, якими-ми станемо.

  • У кожного є сім'я та інші родичі. А у дерева? Запропонувати відшукати його родичів. Чим схожі? Чим відрізняються? Де діти ще зустрічали родичів нашого дерева. Чому вони так думають, що це родичі. Запропонувати дітям разом з батьками відшукати родичів дерева в нашому місті.
  •  Оглянути ділянку навколо дерева, відмітити чи є «дітки» (маленькі деревця) поруч з ним.

Кора

  • Оглянути кору дерева. Якого кольору кора? Чи потрібна деревам кора? Такій великій рослині, як дерево необхідна опора і захист, тому кора утворюється протягом усього життя дерев.
  • Запропонувати дітям знайти місце де стовбур дерева найширший та найвужчий.
  • Пошкодження може бути згубним для дерева. Кора захищає його від засихання, від комах і шкідників, які можуть попасти усередину; від пекучого сонця, морозу. Кора для клена, як для нас одяг. Вона захищає дерево від засихання, комах-шкідників, зігріває і охолоджує.
  • Запропонувати торкнутися кори. Яка вона? Гладенька чи груба? Доторкнутися щічкою до кори дерева. Яка вона? Тепла, холодна, шаршава, гладенька, тверда, мокра, чи суха?
  • Після дощу підійти до дерева, торкнутися кори (вона мокра і не така шаршава, стала темніша як до дощу, понюхати її.
  • Запропонувати понюхати кору дерева в суху погоду, що нагадує цей запах.
  • Чиє тріщини? Які вони великі чи маленькі, глибокі чи м'які? Живе в них хто-небудь? Запропонувати уявити, хто там може жити.
  • Обійти дерево з усіх сторін, перевірити, що мох росте тільки на старих деревах.
  • Чи ростуть на нашому дереві гриби?
  • Чиє на корі сліди, які залишила людина? (обідрана кора, сліди ножа).
  • Чи може дерево залікувати рану?

Крона

  • Оглянути дерево. З яких гілок складається крона?
  • Яку фарбу залишила осінь на кроні дерева?
  •  Знайти листочки дерева, запропонувати пом'яти в руці та понюхати їх, чим пахнуть?
  • Оглянути крону дерева з усіх сторін і визначити листя де яскравіше. Чому?(визначити, що з тієї сторони де більше попадає сонячне світло, листя яскравіше).
  • Спробувати сховатися під дерево від дощу. Порівняти, як було влітку.
  • Перевірити наявність води в листі, (на гілку з листям надіти поліетиленовий пакет).

Плоди. Листя

  • Розглянути плоди. Порівняти плоди різних дерев.
  • Навіщо деревам плоди?
  •  Показати потовщення в кожному плодику. Що там міститься? (плоска, округла насінина)
  • Визначити її колір (світло зелений).
  • На дереві багато листя, чи мало? Діти пояснюють свою точку зору (густа, розлога, кучерява)
  • Крізь крону дерева подивитись на небо. Чи видно його? Чи можна назвати дерево тінистим? Чи крона дерева ажурна?
  • Чи може тінь дерева рухатись? Дати змогу дітям висловити свою думку.
  • Де краще в жарку погоду — під деревом, чи на відкритому місці. Чому? Де більш жарко? Де більше сонячного світла? Під деревом нижча температура повітря. Що допомагає затримувати сонячне проміння? (листя) Отже, під деревом в тіні ростуть рослини які люблять тінь.
  • Розглянути гілочку дерева. Що на ній? (листя) Чи однакове воно за розміром?
  • Розглянути листя. Погладити листочок руками зверху та знизу. Визначити колір, форму.
  • Що нагадує листок дерева. Покласти свою долоньку на листок. Схоже чи ні?
  • Продовжувати спостерігати за листям. Розповісти навіщо дереву листя. Листя — це кухня, майстерня і своєрідний «ніс» яким рослини дихають.
  • Запропонувати погладити листочок зверху і знизу. Який він? (гладенький)
  • Визначити, яке листя за формою. Що нагадує, з чим порівняти?  Після дощу оглянути листя, воно стало чисте, яскраве, блискуче.
  • Доторкнутися до кінчика листка, гострий чи тупий? Які краї, рівні чи зубчиками?
  • Розглянути листок. З допомогою чого листок прикріплюється до гілки ( з допомогою черешка). Розглянути черешки. Які вони округлі чи плоскі? Де ширший — біля листка чи ближче до гілочки.
  • Розглянути прожилки на листочках. Провести пальчиком, порівняти з листям каштана, або берези.
  • Чи змінило листя колір. Знайти листочок, акуратно розтерти його в долоні, понюхати, що нагадує цей запах?
  • Чи є на дереві пошкоджене листя? Які комахи могли пошкодити його?
  • Спостерігати «танок» листя з вітром.

Що змінилося в дереві?

  • У сонячну, теплу погоду спостерігати за корою, яка за кольором. ^ Після дощу, чи змінився колір та запах листя.
  • Оглянути кору клена після дощу. Чи змінився її колір?
  • Чому так мало крилаток залишилось? Де вони поділись?
  • Чи змінилася висота клена, коли опало листя.
  • Чи багато опало листя з дерева? Якою стала крона?
  • Як готують дерево до зими? Навіщо двірники білять вапном нижню частину дерева?
  • Вранці на листках роса, на що вона схожа?
  • Як змінилося дерево після того як опало листя? Чи стало вище? Чи ні?

II квартал

Грудень

  • Чи легко взимку впізнати дерево? Чому?як ви впізнали?
  • Дерева — найбільші і найдивовижніші організми на землі.
  • Які складові частини дерева ви знаєте?
  • Чому дерево без листочків?
  •  Із ким його можна порівняти, на кого дерево схоже?
  • Що роблять дерева взимку (відпочивають).
  • Звернути увагу на бруньки (маленькі горбики, вкриті маленькими коричневими лусочками). Відмітити, як вони розташовані.
  • Оглянути дерева на майданчику. Чи однакові вони за висотою?
  • Помилуватися деревом у зимовому вбранні. Сказати йому ласкаві слова. Кого нагадує дерево в зимовому вбранні (розглянути його круглу білосніжну шапку).
  • Повісити годівницю.
  • Яких птахів ми бачили біля годівниці?
  •  Чим їх годуємо?
  • Чому слід берегти пташок?
  • Чому вони корисні (вони не тільки поїдають шкідників, а й прикрашають природу).
  • Підготовка до свята Нового року. Акція: «Ялинка, ялинка — зелена хвоїнка».

Січень

  • Звернути увагу на те, що на гілках дуже багато снігу.
  • Як потрібно оберігати дерева взимку? (не гратися біля самого коріння, не ламати гілочок, коли багато снігу слід його струшувати, щоб не ламалися гілки).
  • Запропонувати струсити сніг із гілок, але дуже обережно.
  • Оглянути клен після великих морозів з метою виявлення зламаних гілок. Пояснити, що від морозу гілки легко ламаються і тому гратися під деревом небажано. Запропонувати зрізати зламану гілку, поставити її у воду.
  • Спостереження за зрізаною гілочкою, відмітити, що гілка в теплі не ламається, як на морозі, а гнеться.
  • Оглянути дерева, звернути увагу на стовбури дерев. Чи однакові стовбури у дерев? Чим відрізняються? Які рослини не мають стовбура?
  •  Вранці звернути увагу на нове вбрання дерева — іній. Іній — це кристалики водяної пари, що утворилися в морозну погоду. Розповісти,що іній утворюються тоді, коли повітря є теплішим за предмети.
  •  Запропонувати доторкнутися до інею. Що відбувається? Із чого він утворився? 
  • Помилуватися красою дерева, прикрашеного інеєм.

Лютий

  • Назвіть складові частини дерева.
  • Яка кора на дотик? Якого вона кольору?
  • Розглянути гілки дерева. Які вони? На що схожі бруньки? Що ви помітили на гілках?
  • Бруньки які? Якого кольору? Яку форму мають? Що виросте з бруньки навесні?
  • Чому не росте взимку листя на деревах?

III квартал

Березень

  • Спостереження за корою, важливою частиною дерева (захищає від спеки, холоду).
  • Яка кора на дотик? (шаршава).
  • Кора — «домівка» для комах.
  • Відшукати сліди захворювань. Оглянути кору.
  • Почали добувати сік закінчились морози.

Квітень

  • Спостереження за бруньками (як вони розміщені на гілочці; що знаходиться в середині).
  • Продовжувати спостерігати за бруньками, чи стали вони більші, запропонувати поторгати їх. Чому бруньки липнуть?
  • Відмітити, що лусочки на бруньках лопнули і почали опадати. Розглянути їх колір. Поторгати, які вони на дотик.
  • Опали лусочки з бруньок, бруньки розкрилися. Оглянути землю біля дерева ; чи багато лусочок.
  • Відмітити появу суцвіття схожого на невелику повну квіточку. Колір суцвіття, величина.
  • Суцвіття підросли, квіти почали розкриватися. Порахувати тичинки.
  • Спостереження за суцвіттям, повністю розкрилися квіти, лише деякі залишилися не розкриті. Відмітити скільки бджілок прилітає до дерева.
  • Відмітити, що всі квіти в суцвіття розкрилися і бджоли відвідують дерево, щоб наносити багато меду. З одного гектара насаджень квітучих дерев бджоли збирають до двох центнерів меду.

Травень

  •  Розглянути молоді листочки, (зверху і знизу листочки дуже ніжні).
  • Розглянути листочок під мікроскоп.

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН СПОСТЕРЕЖЕНЬ

(береза, клен, горобина) за порами року

Осінь.

ЯКІ РІЗНІ ДЕРЕВА

Мета: звернути увагу дітей на дерева (березу, клен і горобину) і запитати однакові чи ні. Чим відрізняються? Розглянути кожне окремо — виявити схожість (тобто стовбур, листя, гілки) і відмінності (форма листя, будова стовбура, на горобині їсти ягоди)

СТРУНКА БЕРІЗКА

Мета: показати, що у берези є стовбур, гілки (їх багато, вони різні: внизу великі, а вгорі маленькі) і листя, що береза дуже струнке дерево. Запропонувати дітям підійти до берези, помацати її стовбур, показати гілки, зобразити їх величину, обійти її кругом, помилуватися її стрункістю і красою. Розглянути листя, якої форми, зазначити, що листя у берези жовті й зелені.

КРАСИВИЙ КЛЕН

Мета: знайти у клена стовбур і гілки, порівняти з березою. Розглянути листя у клена, звернути увагу, що листя різьблені, дуже красиві: жовті, зелені, жовтогарячі, червоні. Звернути увагу, що клен дуже гарне дерево. Запропонувати дітям підійти до клену, торкнутися його стовбура, показати гілки, обійти його навколо, помилуватися його красою.

ГОРОБИНКА

Мета: знайти у горобини стовбур і гілки, порівняти з березою і кленом: відзначити, чим схожі і чим відрізняються. Відзначити, що листя горобини відрізняються від інших. Їх на гілочці багато, листочки овальної форми і симетрично розташовані навпроти один одного. Бувають зелені, червоні, помаранчеві, бордові. Відзначити, що у горобини їстівні ягоди, якими харчуються птахи взимку. Запитати, яке дерево їм подобається більше, чому. Обійти навколо горобинки  і помилуватися її красою.

КОРА

Мета: продовжувати формувати любов до дерев і турботливе ставлення до них, уточнити уявлення про кору і її призначення: захищає від морозу, сонця і вітру. Порівняти кору на деревах: береза, клен, горобина і відзначити відмінності. Вчити дітей визначати дерево по корі.

     «Падає-падає листя…»

Мета: звернути увагу дітей на лежачі під деревами листя — опале листя: різнокольорове, різної форми. Запитати, чи у всіх дерев однакове листя; порівняти листя за кольором, розміром і визначити з якого дерева. Відібрати з дітьми найкрасивіше листя, запитати, чому воно подобаються дітям. Запропонувати дітям походити по листю, послухати, як шарудять; зробити висновок: листя стає все менше, опале листя стає темним, сухим.

   «Як дерева готуються до зими? »

Мета: розповісти дітям, що дерева, скидаючи листя, готуються до холодів. Листя вкривають землю суцільним килимом і таким чином захищають коріння від морозів: земля під опалим листям глибоко не промерзне. А навесні під опалим листям більше вологи, що дуже добре для рослин, які після зими відродяться до життя.

З ІСТОРІЇ ВИКОРИСТАННЯ ДЕРЕВИНИ

Мета: розповісти дітям, що з деревини роблять папір. Значить, чим довше будуть служити людині паперові речі, тим більше дерев залишиться в лісах. Що для цього можна зробити? Треба дбайливо ставитися до книг, старі акуратно заклеїти, підшити.

Зима.

ПЕРШИЙ СНІГ

Мета: оглянути ділянку, знайти знайомі дерева: берізку, горобину і клен. Що є у дерев? (Стовбур, гілки, а на горобині червоні ягоди) Запитати, чому дерева голі, куди поділися листочки, чому? Розповісти, як змінилися дерева і чому? Важливо, щоб діти зрозуміли, що зміни викликані зменшенням сонячного світла і тепла, настанням холодів. Запитати, які дерева вони знають? Розрізнити дерева по гілках і стовбурах.

Йде чарівниця-зима,

Прийшла, розсипалася жмутами,

Повисла на суках дубів,

Лягла хвилястими килимами

Серед полів, навколо пагорбів.

                            О. Пушкін

 «Зима іній розсипає по гілках берез»

Мета: звернути увагу дітей на безліч снігу. Він і на землі, і на деревах, і навіть здається, що він у повітрі. А які дерева ростуть на ділянці? (Клен, берізка, горобина.) Чи добре деревам від того, що на їхніх гілках багато снігу? Добре, тому що сніг, як шуба, рятує від сильних морозів, погано — від тяжкості, гілки можуть зламатися.

«Мороз і сонце — день чудовий»

Мета: розповісти, що в зимовий час дерева перебувають у стані спокою, відпочивають, так як дуже холодно, мало світла, замість води — сніг. Пояснити дітям, що в морозні дні гілки дерев дуже тендітні, легко ламаються, тому їх треба оберігати, не ламати, не стукати лопатою по стовбуру, не наїжджати санками.

«Горобинка-годувальниця»

Мета: уточнити знання дітей про горобину, відзначити, що є у горобини (стовбур, гілки, грона червоних ягід). Помилуватися красою дерева в зимовий час, як красиво червоніють ягоди на снігу. Пояснити дітям яку користь приносять ці ягоди (плодами взимку харчуються птахи).

Ці ягідки горобинові,

Як камінчики, рубінові.

На пагорбах і на рівнинах

Червоніють грона на горобинах.

  «Відлига»

Мета: поспостерігати за деревами у відлигу (як прекрасні дерева з захололі гілками, як мелодійно дзвенять ними). Пояснити дітям, що на гілках утворюється тонкий шар льоду. Коли гілки захитаються від вітру і зачеплять один одного, почується тихий мелодійний дзвін. Підійти до берези помилуватися її красою і послухати мелодійний дзвін.

  «Ясна, сонячна погода»

Мета: пояснити, що взимку — в ясну сонячну погоду — кора дерева тепла. У світлий зимовий день, коли яскраво світить сонце, а небо чисте, блакитне, стовбури у дерев теплі (підійти до дерев і помацати кору у дерева рукою)

 «Заметіль»

Мета: показати залежність стану дерев від погодних явищ. Заметілі та хурделиці намітає високі кучугури, а рвучкі вітри женуть по землі сніжну поземку, таким чином, утеплюють стовбури дерев. Після заметілі дерева стоять всі білі, занесені снігом. Сніг утеплює коріння дерев, вони не замерзнуть, а навесні сніг розтане і напоїть дерево водою, з'являться листочки й дерево оживе, прокинеться від зимової сплячки.

Весна.

ЩО ПОТРІБНО ДЕРЕВАМ

Мета: поглибити уявлення про те, без чого дерева не можуть жити. На панно, де зображено дерево, поступово викладати малюнки і уточнювати їх значимість: сонце (дереву потрібне світло і тепло — в березні сонце гріє сильніше); крапелька води або хмара — без води дерева загинуть, грудочку землі — грунт (все, що потрібно для росту знаходиться в грунті; дощовий черв'як — він рихлить грунт, щоб дереву було легше дихати; вітер, бджола і джміль — вони розносять насіння, за рахунок чого проростають нові дерева; необхідне і повітря, але як його зобразити –

адже воно прозоре, невидиме.

«ЩЕ НА ПОЛЯХ БІЛІЄ СНІГ»

Мета: показати, що з потеплінням починається поступове пробудження природи. Сніг ще лежить під деревами, але біля стовбурів з'явилися воронки — це нижня частина стовбура нагрілася від сонця і розтопила сніг. У дерев скоро почнеться сокорух. Оглянути дерева на ділянці (до початку сокоруху, у присутності дітей видалити пошкоджені і сухі гілки. Пояснити навіщо це треба робити.

 «Бруньки»

Мета: подивитися, як набухають бруньки на деревах — «будиночки листя». Акуратно нахилити гілку і показати кожній дитині набряклі бруньки: всю зиму листя спали в цих будиночках, тепер сонце пригріває, посилає свої промені — коли вони стануть зовсім теплими, листочки прокинуться. Розглянути бруньки на березі, клені та горобині, визначити що вони різні, відрізняються: в одних круглі, в інших довгасті, дрібні і великі.

«Які різні ці гілки»

Мета: разом з дітьми зрізати З гілки: берези, клена, горобини та розглянути на них нирки, уточнити на який гілці які нирки. Запропонувати дітям поставити їх в групі у вазу, і поспостерігати на якій з гілок з'являться перші листочки

 «Березовий сік»

Мета: формувати дбайливе і дбайливе ставлення до берези. Ранньою весною багато людей збирають березовий сік: роблять надріз на корі — і сік стікає. Розповісти про користь березового соку для здоров'я (сік дуже корисний, він багатий вітамінами), навчити, що після сокозбору замазувати ранки на стовбурі глиною, щоб дерево не захворіло і не загинуло. Не дарма в російському прислів'ї говориться: «Береза плаче кривавими сльозами».

 «Чи цвітуть дерева?»

Мета: пояснити дітям, що дерева теж цвітуть, але по-різному: на одних з'являються довгі сережки, а на інших квіточки. Це означає, що дерева прокинулися від зимової сплячки. Помилуватися красою дерев, підійти ближче до кожного дерева розглянути сережки і квіти.

«Лист зеленіє молодий»

Мета: звернути увагу дітей на красу весняних дерев. Звернути увагу на блискучі листочки їх яскравий і соковитий колір, а також розглянути їх, вони різні: маленькі, великі і різьблені. Хрущі і комахи загули біля зелених гілок дерев.

«Чи нагрівається стовбур берези в спекотну погоду?»

 Мета: показати, що в жарку погоду стовбур берези не нагрівається. Якщо в жаркий день доторкнутися до стовбура берези, то можна помітити, що навіть на сонці стовбур берези залишається прохолодним (попросити дітей помацати стовбур берези та іншого дерева руками). Пояснити, що білий колір відбиває сонячні промені (провести експеримент «Що нагріється швидше» — чорна чи біла тканина).

Спеціально організовані екологічні заняття

У ході екологічного проекту виконують важливу функцію, а саме чуттєві уявлення дітей, що отримані щоденно, якісно перетворюються, розширюються, поєднуються, систематизуються. На екологічних заняттях у дітей формуються позитивні взаємовідносини між дітьми, між дітьми та дорослими. Використання наочного способу зображення зв'язків і залежностей у природі, забезпечує поступове засвоєння дітьми екологічних уявлень і їх узагальнення, формування фундаменту, на якому формуються екологічні переконання, екологічна культура. Ці знання служать мотивацією дитячих вчинків стосовно до об'єктів природи.

В ході екологічних занять діти вчаться обдумувати свої дії, шукати відповіді, здогадуватися про результати, використовувати творчу уяву. Така робота активізує розумову діяльність дитини, , розвиває якості, необхідні для майбутньої професійної діяльності.

На екологічних заняттях долається одне з найголовніших перешкод, а саме: відчудження дітей від природи.

Нами структурований та упорядкований такий зміст навчання, оволодіння яким дозволяє дітям в доступних їм межах успішно орієнтуватися в природному оточенні, з яким вона безпосередньо взаємодіє у повсякденному житті.

Якщо у дитини є елементарне, але правильне уявлення про взаємозалежність між двома або більше об'єктами як єдиного цілого, то створюється принципіальна можливість, не порушуючи цього цілого, послідовно його ускладнювати, акцентуючи увагу то на одному, то на іншому компоненті. Такий шлях є найбільш ефективним для послідовного підведення дошкільників до розуміння достатньо складних зв'язків.

Основні аспекти впливу систематизованих знань на розумовий розвиток дитину:

по-перше: діти інтенсивно оволодівають уміннями довільно актуалізувати свої колишні знання і використовувати їх для більш глибокого розуміння нових;

по-друге: систематизовані знання значно розширили можливості пізнавальної діяльності дітей та дозволяли послідовно підводити до розуміння більш складних відношень природного довкілля;

по третє: в процесі засвоєння систематизованих знань проходить формування загальної стратегії пізнавальної діяльності.

Дітям треба дати такі знання про природу, які виступають як би повна протилежність вже існуючим знанням, стали б повним антиподом, висвітлили б вже знайомі об'єкти з іншого боку, розкриваючи його нові властивості.

Нові знання, вступаючи у протиріччя з колишніми, викликали здивованість дітей. В процесі такого навчання дітей можна підводити до розуміння того, що який завгодно об'єкт природи може розглядатися не сам по собі, а у зв'язку з іншими об'єктами природи, у тій системі, в якій він існує та функціонує.

Впродовж екологічного проекту передбачається проведення наступних типів екологічних занять:

  • поглиблено-ознайомлювальні;
  • енциклопедично-пізнавальні:
  • узагальнюючі.

Алгоритм проведення поглиблено-ознайомлювального заняття

Мета: визначення та показ дітям зв’язку між деревом і зовнішнім середовищем, якого воно потребує.

Хід заняття

Комунікативна діяльність: актуалізація досвіду дітей, отриманого впродовж спостережень за деревом.

Пізнавальна діяльність: показ дітям зв’язку між деревом і зовнішнім середовищем, якого воно потребує.

Перетворювальна діяльність: визначення дітьми зв’язку між деревом і зовнішнім середовищем, де воно перебуває, планування дій щодо поліпшення стану життя дерева.

Оцінно-контрольна діяльність: заповнення альбому “Наше дерево”.

Періодичність проведення занять – один раз на три  тижні.

Алгоритм проведення енциклопедично-пізнавального заняття

Мета: ознайомити дітей з різноманітними видами дерев, умовами їх життя та середовища, які не можуть бути сприйняті безпосередньо.

Хід заняття

Комунікативна діяльність: актуалізація досвіду дітей, отриманого впродовж різних форм освітньої роботи в екологічному проекті.

Пізнавальна діяльність: подання дітям інформаційно-енциклопедичних знань про дерева, що ростуть у різних куточках Землі (показ демонстраційних картин, бесіда, розповідь, читання літературних творів і т.д.).

Перетворювальна діяльність: відтворення дітьми знань про створення можливих умов для життя екзотичних дерев в умовах ДНЗ.

Оцінно-контрольна діяльність: заповнення альбому “Наше дерево.

Періодичність проведення занять – один раз на квартал.

Алгоритм проведення узагальнюючого заняття

Мета: визначити низку ознак (суттєвих і характерних) для групи знайомих дерев, сформулювати узагальнене уявлення.

Комунікативна діяльність: актуалізація досвіду дітей, отриманого впродовж різних форм освітньої роботи в екологічному проекті.

Пізнавально-перетворювальна діяльність: запитання до дітей за обсягом знань, що здобувались у ході екологічного проекту, відповіді дітей, підбиття висновків.

Оцінно-контрольна-діяльність: заповнення альбому “Наше дерево”.

Екологічне поглиблено – ознайомлювальне заняття.

Тема: «Каштани, чудові каштани»

Мета: Поглибити і розширити знання дітей про дерево каштан, його жіттєдійну силу та користь, яку він приносить. Вчити виділяти характерні особливості будови каштана і призначення його частин. Визначити та показати зв’язок між деревом і зовнішнім середовищем, якого воно потребує. Формувати екологічно-доцільну поведінку в довкіллі, виховувати дбайливе ставлення до природи та естетичне сприйняття.

Обладнання: Загадка, дидактичні ігри «Впізнай дерево», «Що спочатку, а що потім», ілюстрації кінського каштана та їстівного, герб м. Києва, вірші М. Познанської «Зацвіли каштани», С. Жупанина « Буду я природі другом.».

Хід заняття.

Комунікативна діяльність ( 3-5 хв.).

Дорослий звертаються до дітей: « Сьогодні ми з вами поговоримо про дерево, яке вам добре знайоме. А яке це дерево ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку:

Мій зелений піджачок

Весь пошитий з колючок,

Тільки що мені робить –

Я росту, а він тріщить?

І дарма якщо порву –

Той без нього проживу. (каштан)

Пізнавальна діяльність (8-10 хв.).

Дидактична гра: « Впізнай дерево».

Мета: вправляти дітей в розпізнаванні різних дерев за контурним зображенням (каштан, береза, клен, тополя, верба, липа).

Дорослий через запитання до дітей уточнює характерні особливості будови каштана. Який стовбур у каштана? (не дуже товстий, прямий, його можуть обхватити троє дітей). Який він на дотик? (шорсткий, грубий). Якого кольору кора? (темно — коричневого кольору, пориста). Для чого кора дереву? (кора – це шкіра дерева, яка захищає дерево від спеки, холоду, морозів, комах та інших шкідників, без кори каштан не проживе). Для чого гілки каштану? (гілки утворюють пишну, округлу крону, подібну на шапочку, на гілках ростуть листя і плоди). А чи має наше дерево тінь? (каштан має густу, велику тінь, під деревом завжди прохолодно) (показ ілюстрації).

Моє листя – хитромудре

І не схоже на кружальця

Моє листя – мов долоні,

Розчепірило – п’ять пальців.  

На що схоже листя каштана? (схоже на долоню з розчепіреними пальцями, на ній 5-7 зубчастих листочків, які тримаються на довгому черешку, темно – зеленого кольору) ( показ ілюстрації).

А зараз я розповім вам про каштан щось цікаве: за листям дерева каштан можна визначити стан погоди. Якщо листочки скручені – чекай непогоди, а якщо вони розправлені, то буде ясна гарна погода.

Як і коли цвіте наш каштан? (каштан квітне кожен рік, навесні, квітки білого кольору, зібрані у високі свічки суцвіття) (показ ілюстрації)

Каштани своїм гарним виглядом не тільке милують око, а й очищують повітря, зволожують його. Тому часто ці дерева саджають на вулицях міст. Приклад тому – м. Київ, каштан став символом і емблемою нашої столиці (демонстрація гербу Києва). В нашому дитячому садку теж посаджена алея каштанів.

«Зацвіли каштани»

3ацвіли каштани

У моєму місті,

Золотистим цвітом

3арясніли в місті.

Цвіт такий хороший

Тішить людям очі.

3ацвіли каштани

 Вчора опівночі

Холодку багато,

 Пахощів багато.

У моєму місті

Гарно, як на свято.

Які плоди у нашого каштана? (круглий горішок, коричневий, гладенький знаходиться в коробочці темно-зеленого кольору з шипами). А знаєте чому каштан називається кінський? Тому що на горішку є біла пляма подібна на відбиток кінського копита, і якщо розглянути черешок листка, яким кріпиться до гілочки, він теж має форму кінського копита. Від цього пішла назва дерева – кінський каштан (показ плоду каштана).

А можна їсти плоди кінського каштану? (ні, бо вони гіркі й несмачні).

Дорослий повідомляє нову цікаву інформацію: в Криму і в інших південних країнах росте каштан їстівний (показ ілюстрації). Їдять ці плоди сирими, вареними, печеними. Із сушених каштанів мелють борошно, змішуюь його з пшеничним і кукурудзяним, а потім печуть хліб та коржі. Смажені каштани замінюють каву. Ними годують свійських тварин і птицю.

 А яку користь приносять каштани людям? ( дерево має лікувальні властивості. З деревини виготовляють меблі, музичні інструменти, застосовують у кораблебудуванні).

Психогімнастика «Я дерево» ( під музичний супровід).

Я дерево велике красиве.

Мої ноги – це міцні коріння, що вросли глибоко в землю.

Моє тіло перетворюється на стовбур дерева.

Мої руки – гілочки, піднімаються долонями до весняного неба, сонця.

Я відчуваю небосхил.

Я міцне велике дерево.

Перетворювальна діяльність.(10-12 хв.).

Дидактична гра «Що спочатку, а що потім.».

Мета: вчити встановлювати послідовність розвитку та росту каштана.

Пропонуються картинки з зображенням етапів росту каштана (плід, паросток, молоде деревце, велике дерево). Діти відтворюють з картинок послідовність росту і розвитку дерева. Процес супроводжують розповіддю.

Дидактична вправа: « Знайди друзів каштана.»

Мета: визначити та показати зв’язок між деревом і зовнішнім середовищем, якого воно потребує.

Дітям пропонуються картинки з зображенням сонця, дощу, птахів, комах та комах-шкідників: попелиця, жук-довгоносик, каштанова мініруюча міль.

У народі кажуть: « Як що людина у своєму житті посадила хоча б одне деревце, вона не марно прожила життя.». Дорослий разом з дітьми саджають каштан. Що нам треба робити, щоб воно виросло і стало великим деревом? (при потребі поливати, підпушувати землю, вносити поживні речовин, огородити молоде деревце, підв’язувати зламані гілки, висаджувати трав’янисті рослини біля дерева).

 «Буду я природі другом»

Йтиму садом, полем, а чи лугом,

Буду я природі вірним другом

Не стопчу я навіть і трави

Я скажу їй: зеленій, живи!

Коли лісом буду я іти

Теж посію зерна доброти,

Побажаю дереву і пташці

Щоб  віки жили у мирі й щасті!

С.Жупанин

Оцінно-контрольна діяльність (3-5 хв.)

Що нового ви дізналися про каштан?

Що найбільше зацікавило?

Екологічне поглиблено-ознайомлювальне заняття

Тема: “Всі мене шанують дуже”

Мета: закріпити  уявлення про дерево – клен, уточнити  розуміння дітьми особливостей будови клена, призначенням частин. Визначити та показати зв’язок  між деревом і зовнішнім середовищем, якого воно потребує. Формувати доцільну поведінку в довкіллі, виховати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: загадка про клен, вірш “Ти думаєш деревам не болить?”, дидактична гра: “Так – не  так”, дидактична гра: “З якого дерева листок”.

Хід заняття:

Комунікативна діяльність(3-5 хв)

Дорослий звертає увагу на павутину, що приніс вітер до групи, дістає листочок із дерева, який залетів з павутинням,  пропонує впізнати з якого дерева цей листочок.  

 Пропонує послухати та відгадати загадку:

“Всі мене шанують дуже,

  Я — найкращий восени.

  В мене є плоди крилатки,

  Листя, мов рука дитяти.”

 Діти називають про яке дерево йдеться, пригадують які ще дерева ростуть на ділянці дитячого садка.

Пізнавальна діяльність(8-10 хв)

Дидактична гра “З якого дерева листок” (горобина, береза, каштан,клен гостролистий).

Мета: навчити дітей визначати за зовнішнім виглядом листя з різних дерев).

Дорослий через запитання до дітей уточнює та поповнює розуміння ними особливостей будови клена: “Назвіть складові частини клена (корінь, стовбур, листя, квіти, плоди з насінням. Все це — органи дерева.)

Чому клен не падає, а палиця падає? (тому що корінь утримує клен в землі, основний корінь не глибокий, а бокове коріння розходиться в різні сторони, що дає змогу дереву міцно триматися в ґрунті). Для чого клену коріння? (за допомогою коріння клен закріплюється в ґрунті; корінь всмоктує з ґрунту воду і мінеральні речовини та передає їх угору стовбуру, гілкам і листю). Чим вкритий стовбур дерева? (корою; кора – одяг дерева). Якого кольору кора у клена? (темно-сірого кольору з тріщинами, які утворюють красиві візерунки; у молодого дерева кора світло-сіра, гладенька і тонка). Як ви вважаєте, для чого кора дереву? (грубий зовнішній шар кори захищає дерево від жари та холоду, не допускає комах та інших шкідників усередину до живого центру дерева, не пропускає пил, шкідливі гази, спори грибів). Чи зможе клен жити без кори? (не зможе; пошкодження кори може бути згубним для дерева, тому що в ньому порушується обмін речовин, рослина стає беззахисною перед дією шкідників, морозу, пекучого сонця). Чи однакова кора у всіх дерев? (в усіх дерев кора різна за товщиною, кольором та на дотик). Кора утворюється протягом всього життя дерева. Для чого гілки клену? Чи зможе дерево жити без гілок? (гілки утворюють кулевидну крону дерева, на гілках дерева росте листя; листя дерева – це і кухня, і майстерня, і своєрідний “ніс”, яким дерево дихає, поглинаючи вуглекислий газ і виділяючи у повітря кисень). На що схожий листочок клена? (листя клена дуже красиве, широке, різьблене, з довгими черешками, схоже на дитячу долоньку).

Ось широке листя клена

П’ятикутне і різьблене, —

Наче скульптор різаком

Працював над цим листком.

З ким дружить наш клен? (з сонечком, яке його зігріває, з дощиком, який його поливає; до дерева прилітають пташки синички, дятел, горобці. Синички знаходять в щілинках кори шкідливих комах, личинок і знищують їх. Дятел навесні п’є кленовий сік. Запашний нектар приваблює бджіл). Як ви вважаєте без чого не може жити ні клен, ні будь-яка інша рослина? (для нормальної життєдіяльності дерево потребує певних умов, які повинні бути присутні одночасно. Це: вода, тепло, світло, ґрунт і повітря).

Перетворювальна діяльність(10-12 хв)

Фізкультурна хвилинка

Ми кленці маленькі, в нас стовбурці тоненькі.

Ми в стрункі рядки стаємо, випрямляємо гілки.

Гілочки і корінці гріють теплі промінці.

Вправа “Наше дерево”.

Мета: закріпити  уявлення про дерево – клен, уточнити  розуміння дітьми особливостей будови клена, призначенням частин.

Дорослий пропонує намалювати на окремому аркуші ту частину дерева, яка її найбільше вразила та на її думку найважливіша для росту (кожна дитина обирає самостійно частину дерева для малювання). Після закінчення роботи дорослий на демонстраційному планшеті груповий портрет дерева та підводить підсумок щодо значення кожної частини дерева.

Оцінно-контрольна діяльність(3-5 хв)

Дорослий пропонує пригадати, що нового та цікавого дізналися на занятті. 

Діти разом з дорослим розміщують  груповий портрет у куточку природи. 

Екологічне поглиблено-ознайомлювальне заняття.

Тема: „Стоїть красуня серед гаю білокора і струнка ”

Мета: Поглибити і розширити знання дітей про березу та користь, яку вона приносить. Вчити помічати характерні особливості дерева (тонка, струнка, білокора, корисна). Розвивати мислення дітей, виховувати дбайливе ставлення до рослин та естетичні почуття.

Обладнання: ілюстрації, слайд-шоу з зображенням берези, вірш Н.Зубицької «Берізка», загадки, дидактична гра „Запам’ятай по колу ”.

Хід заняття.

Комунікативна діяльність (3-5 хв.)

Дорослий повідомляє дітям, що сьогодні вони дізнаються багато цікавого про дуже гарне деревце.Той, хто його назву знає, хай загадку відгадає:

Гарна будь-якої пори

Ця красуня білокора,

Опускає гілля низько

Деревце яке? (Берізка) (показ ілюстрації).

Дорослий пропонує помилуватися красою берізок (слайд-шоу) і викликає у дітей бажання більше дізнатися про це дерево.

Пізнавальна діяльність (8-10 хв.)

         Назвіть складові частини берези (корінь, стовбур, листя, квіти, плоди з насінням, все це органи дерева).

Для чого березі корінь? (всмоктує з ґрунту воду і передає стовбуру, гілкам і листю). Цікаво те, що в сонячний день береза «перекачує» майже 20 відер води на висоту 15 м. (висоту шестиповерхового будинку). Корінь у берези не глибокий, тому ці дерева бояться сильних вітрів.

Який стовбур у берізки? (стрункий, тонкий).

Яка кора у дерева? (світла, біла, із темними плямами, гладенька). Біліти береза починає з 5 років. Білий колір кори відбиває світло, захищаючи ранньою весною від пекучого сонця. В давні часи, коли не було паперу, люди використовували кору берези – бересту – для письма.

Чи зможе дерево жити без кори? (ні, бо кора захищає березу від сонця, морозу та шкідливих комах).

Які ж у берізки гілочки? (Повислі, гнучкі, тонкі, ніжні, наче коси у дівчини. Гілки утворюють ажурну, кучеряву крону).

Пригадайте, яке листя берези? (невелике, 3,5-7 см завдовжки і 2,5-5 завширшки, овальні, серцевидні, блискучі, з гострими зубчиками по краях. Листя для дерева це своєрідний «ніс», яким дерево дихає, поглинаючи вуглекислий газ і виділяючи кисень).

А як квітне береза? (квіти-сережки розміщуються на кінчиках гілок, пониклі, 5-6 см. завдовжки, прикриті буруватою лускою. Коли квітне береза, її пилок переносить вітер, створюючи жовті хмаринки. Спочатку з’являються квіти, а потім листя).

Чи є у берези плоди? (плоди  берези — маленький горішок з двома прозорими крильцями, який важко побачити неозброєним оком).

А як мандрують плоди? (на початку осені, завдяки тонким крильцям дрібні плоди берези розносяться вітром на далекі відстані).

Ця білокора красуня однією з перших відгукується на поклик та ласку  весни (починається сокорух). Саме тому перший весняний місяць в Україні назвали її ім’ям – березень.

         Яку користь приносить береза? (береза – рослина-цілитель, здавна нею лікувалися від багатьох хвороб, використовуючи бруньки, пилок, молоде листя, та сік)

У саду на видноколі

Дві берізки білокорі

До схід сонечка вставали –

Усіх соком частували.

                                      Н.Зубицька

Березовий сік всім відомий, він містить в собі вітаміни, корисні для організму.

Хочу розповісти щось новеньке: березовий сік дуже полюбляє дятел. Ранньою весною він вибирає собі поодинокі дерева, гострим дзьобом пробиває цілий ряд дірочок навколо стовбура у верхній частині і смакує соком, який витікає. Але шкоди цим лісовий лікар березі не приносить.

А що виготовляють з деревини берези? (лижі, меблі, шкатулки, іграшки. Березові віники мають оздоровчу силу)

Цінність берези ще в тому, що потрапивши в березовий гай, відразу відчуваєш, як легко дихається. Цьому сприяє ефірна олія, яку виділяє березове листя.                         

Перетворювальна діяльність (10-12 хв.)

Фізкультурна хвилинка

Навколо берізки весело підемо,

Блискучі листочки дружно підберемо.

Відразу вгору підкинемо,

Нехай собі летять!

Дидактична гра: „Запам’ятай по колу ”

Мета: Вчити підбирати слова-синоніми, які підкреслюють характерні особливості берези. Сприяти збагаченню словникового запасу.

Гравці стають у коло. Починає перший: «Я бачив у парку березу, що має кору білого кольору». Наступний гравець до слів першого додає своє. Гра йде по колу, поки учасники назвуть всі необхідні слова.

Дорослий пропонує дітям намалювати березовий гай нашого дитячого садка (колективна робота «Шумить березовий гайок»). Пропонується прогулянка у березовий гай.

Оцінно-контрольна діяльність (3-4 хв.)

Що найбільше запам’ятали?

Чим вас здивувала берізка?

Що ви розповісте своїм батькам про заняття? 

 

Екологічне енциклопедично-пізнавальне заняття

Тема: «Цей незвичайний евкаліпт»

Мета: Ознайомити дітей з евкаліптом, його характерними особливостями, умовами життя та середовищем. Виховувати у дітей бажання вирощувати евкаліпт в умовах зимового саду. Розвивати у дітей допитливість, пізнавальний інтерес до навколишнього середовища.

Обладнання: Ілюстрації із зображеннями евкаліпта, глобус, насіння евкаліпта.

Хід заняття:

Комунікативна діяльність (3-5 хв.)

 «Літом одягається,

А на зиму одежі цурається».( Дерево)

Дорослий звертається до дітей із запитаннями: «Які дерева ростуть в нашому місті? Завдяки чому ці дерева розмножуються? Назвіть насіння цих дерев? З якого дерева це насіння? (показ насіння евкаліпта). Всі  доходять до висновку про необхідність дізнатися на занятті про дерево евкаліпт.

Пізнавальна діяльність (8-10 хв.)

Енциклопедична інформація дорослого:

Евкаліпт розселився по всьому світу, але батьківщиною незвичайного дерева є Австралія. (Показ на глобусі). Там багато води і завжди тепло. Евкаліпт це теплолюбива рослина, він є прикрасою вологих лісів. Назва евкаліпт означає «гарний» і «закритий». Дерево евкаліпта досягає висоти 100-155 метрів, це навіть вище за два дев’ятиповерхових будинка. (Показ ілюстрації). Стовбур у цього дерева прямий і гладкий, дуже високий і товстий. (Показ ілюстрації). Цікавою особливістю цих дерев є їх здатність щорічно міняти кору, ніби роздягається. Стовбур росте так швидко, що не встигає вчасно вкритися  корою (Показ ілюстрації).

У евкаліпта є величезне коріння. Воно як «насоси» забирають з ґрунту воду. Це дерево пристосувалось і до спеки, і до різної зміни температури.

Евкаліпти – вічнозелені рослини. Та під час засухи, — а вони в Австралії трапляються часто – дерева, щоб вижити, скидають листя. Листки синьо-зеленого кольору, міцні і пахучі, подовженої форми, завдовжки до 16 см і завширшки 1-2 см, подібні за формою на вербові листки. (Показ ілюстрації). Вони завжди повертаються до сонця ребром. Ось чому евкаліпт називають ще «деревом без тіні». Молодими листками евкаліпта харчується ведмідь — коала, і це дерево є для нього домівкою, де він живе на ньому все своє життя. (Показ ілюстрації).

Хоч росте евкаліпт швидко та цвітіння його доводиться очікувати подовгу. Білі квітки у нього розпускаються через рік-півтора після появи бутонів. Квітки одиночні, зібрані в окремі парасольки. (Показ ілюстрації). Плоди дозрівають також цілий рік, і ще кілька років висять на деревах, поки не розкриється чотиригранна коробочка в якій знаходяться дрібні насінини завдовжки 1-2 мм, завдяки їм евкаліпт розмножується (Показ ілюстрації). Плодами евкаліпта живляться австралійські папуги. (Показ ілюстрації).

Евкаліпт – цінна рослина. З його міцної деревини роблять кораблі, гілки і сучки переробляють на папір, з листя добувають ефірну олію, яку використовують у медицині і парфумерії. А ще наше дерево-велетень має лікувальні властивості для людей. Евкаліптове масло застосовують при лікуванні захворювання шлунку, при кашлі, ангіні, промивання ран.

Евкаліпт відомий як ароматична рослина, з якої одержують ефірні масла. Евкаліпт має свій особливий запах: м’яти, фіалки, лимона і троянди.

Дидактична гра «Відгадай за запахом».

Мета: вчити розпізнавати за запахом евкаліптове масло.

Фізхвилинка (з елементами дихальної гімнастики та фітотерапії).

 «Листочки шепочуть»

В.п. – стоячи, ноги на ширині плечей.

1 – втягнути повітря носом

2 – стиснути зуби

3 – видих з промовлянням звука «ш» (3-6 разів)

 «Слоненята п’ють водичку»

В.п. – сидячи в позі «лотос», тулуб прямий.

1 – праву ніздрю закрити вказівним пальцем правої руки

2 – лівою ніздрею вдих

Відкрити праву ніздрю, ліву закрити вказівним пальцем лівої руки (3-6 разів)

«Пташенята»

В.п. – стоячи, ноги разом

1 – робимо спокійний вдих, руки піднімаємо догори

2 – затримуємо дихання на 1-2 секунди

3 – видих

4 – опускаємо руки вниз

 «Мандрівка листочка»

В.п. – лежачи на спині, руки вздовж тулуба, розслабитись

1 – глибокий вдих носом, руки спокійно піднімаємо догори, затримуємось

2 – видих носом; руки опускаємо на підлогу (4 рази)

Перетворювальна діяльність (10-12 хв.)

Дидактична «Не помились!»

Мета: визначити та закріпити знання дітей про евкаліпт.

Евкаліпт росте на півночі?……………….. (в тропічних лісах)

Дерево росте повільно?………………………(швидко)

Стовбур дерева тонкий і низький?………(товстий і високий)

Евкаліпт восени скидає листя?………….(скидає листя тільки під час засухи)

Дерево рясно квітне блакитними квітами, зібраними «у свічки»?……(квіти одиночні зібрані в окремі парасольки)

Плоди евкаліпта великого розміру?………(маленькі насінини 1-2мм)

Листям евкаліпту живляться папуги?……(листя вживають коали, а папуги – плоди)

В спекотний день можна сховатись в тіні дерева?…….(евкаліпт не дає тіні)

Листя має неприємний запах?……………(евкаліпт має свій особливий запах: м’яти, фіалки, лимона і троянди)

Практична робота «Від зернинки до деревинки»

Посадка дітьми разом з дорослим евкаліптового насіння в зимовому саду. Дорослий пропонує дітям визначити та схематично намалювати «лінію життя» евкаліпта. Роботу виконують індивідуально, попарно. Діти малюють на аркушах паперу: насіння – росток – саджанець – велика рослина.

Оцінно-контрольна діяльність (3-4 хв.)

Що нового дізналися?

Що було цікавим для вас?

Малюнки діти разом з дорослими розміщують у альбомі «Пан-Каштан»

Екологічне енциклопедично-пізнавальне заняття

Тема: Чудо-дерево “Кокосова пальма”

Мета: ознайомити дітей з кокосовою пальмою, її характерними особливостями, умовами життя та середовищем. Розвивати у дітей інтерес до навколишнього. Виховувати бажання пізнавати нову інформацію.

Обладнання: ілюстрації з зображенням кокосової пальми, плодів, кокосовий горіх.

Хід заняття:

Комунікативна діяльність (3-5 хв)

Дорослий звертається до дітей із запитаннями: “Які дерева ростуть в нашому місті? Які дерева насаджено в дитячому садку? За якими рослинами ми доглядали в зимовому саду? Чи можуть рослини зимового саду рости на майданчику? Які плоди дерев зимового саду ви  бачили? Як називається цей плід? (демонстрація кокосу). На якому дереві він зростає? Як нам дізнатися де  та як ростуть кокосові горіхи?”. Дорослий разом із дітьми доходить до висновку про необхідність дізнатися на занятті про кокосову пальму.

         Пізнавальна діяльність(8-10 хв)

 Енциклопедична інформація дорослого: “На берегах тропічних морів та океанів росте чудо-дерево – кокосова пальма. Це дуже високе дерево, воно досягає висоти 20-25м, це навіть вище за п’ятиповерховий будинок (показ ілюстрації). На стовбурі його немає ні гілочок, ні листя, він гладенький, нахилений вбік моря (показ ілюстрації). Саме солоний смак морської води найбільш сприятливий для росту дерева.

Листя у пальми незвичайне, наче віяло та дуже велике завдовжки 3-6,5м і завширшки 1м, немов велика-велика парасолька, яка здатна закрити дітей всієї нашої групи одночасно.  А квітує та плодоносить пальма цілий рік. Це немов би яблука, груші, вишні, абрикоси цвіли та дозрівали без перестану впродовж всього року. Але так  нас ніколи не буде. А чому? (відповіді дітей).  Бо пальма росте в країнах де дуже спекотно, жарко, а отже ні зими, ні весни, ні осені, таких як у нас, до яких ми звикли не має. 

 Горіхи у пальмових дерев великі, овальної форми. В середині горіха знаходиться рідина, яку називають кокосовим молочком. Ця рідина кисло-солодка, дуже корисна – бо в ній багато вітамінів. Це важливо і завжди хочеться пити і люди розбивають горіхи і п’ють цей смачний напій. У горісі можна пробити два  отвори і вилити звідти рідину (демонстрація пробивання горіху та смакування з дітьми кокосового молока). З кокосових горіхів виготовляють кокосову стружку (показати розріз),  її додають до цукерок, печива, тортів, тістечок.

Коли горіхи ще не зовсім достигли, людям їх важко рвати – у них дуже міцна плодоніжка (хвостик). І тому допомагають їм збирати горіхи (рвати) оці тваринки. Хто це? (показ ілюстрації). Мавпочки залазять на саму верхівку кокосової пальми і довго крутять хвостик горіха, поки він не відірветься. Потім вони допомагають донести їх до візочка, ще й погрузити. Ось такі це розумні і працьовиті тваринки.   

Коли кокосові горіхи достигають — падають у воду (шум моря, показ ілюстрації), біля якої ростуть пальми. І хоча вони великі і важкі, але добре плавають і не псуються у морській воді. Водичка їх переносить на нові місця. Викинуті на берег кокоси проростають (показ ілюстрації). І, навіть, люди називають місцевості, де росте багато кокосових дерев  — пальмові гаї (показ ілюстрації).

Люди, які мешкають у тих країнах, говорять, що хто посадив кілька кокосових пальм, залишив своїм дітям житло, одяг і харчі на все життя.

А чому так говорять?  Зі  виготовлять меблі, човни, будинки, а з великого листя — дахи. З твердої частини плода виготовляють чудовий посуд, ґудзики, прикраси. Ось таке це чудове дерево кокосова пальма!

Фізкультурна хвилинка

Хто у Африці живе?

Цілий день кокоси рве

На дереві грається

Вгору підіймається

На хвості гойдається

І зветься це малятко

Веселе мавпенятко.

         Перетворювальна діяльність (10-12 хв)

     Дорослий пропонує пограти у дидактичну гру “Так чи ні”.

Мета: визначити та закріпити знання дітей щодо інформації про кокосову пальму.

1. Кокосова пальма росте в нашій місцевості? (Ні)

2. Кокосова пальма росте біля моря? (Так)

3.  Це дерево високе? (Так)

4. На стовбурі дерева є гілки та листя? (Ні)

5. Горіхи у пальми є? (Так)

6. Вони маленькі? (Ні)

7. Листя у пальми велике? (Так)

8. Боїться пальма солону воду? (Ні)

9. Це дерево корисне? (Так)

         Дорослий пропонує дітям подумати яким чином можна відтворити ту інформацію, яку вони щойно отримали. Вислуховуючи відповіді дітей, пропонує  намалювати або зліпити, або знайти зображення кокосової пальми, горіху на малюнках, фотоілюстраціях журналів, газет.

Оцінно-контрольна діяльність(3-4хв)

Що найбільше здивувало? Що було найцікавіше?

Площинні зображення діти разом із дорослим розміщують у альбомі «Наш Клен Веселун». 

Екологічне енциклопедично-пізнавальне заняття.

Тема:  Дерево, яке дає хліб.

Мета: ознайомити дітей з хлібним деревом, умовами його росту, будовою, плодами та їх використанням. Розвивати пізнавальні здібності. Виховувати інтерес до природи інших країн світу.

Обладнання: ілюстрації з зображенням хлібного дерева,  квітів, плодів, глобус, дидактична гра «Ходить дерево рядами», макет хлібного дерева.

 Хід заняття:

Комунікативна діяльність( 3- 5 хв.)

Дорослий пропонує послухати вірш-небилицю та виправити помилки:

Що росте на дереві? Листя та суниці.

Що росте на дереві? Хліб та паляниці.

А іще ростуть на ньому ягоди та фрукти,

Визрівають восени на гілках продукти:

Гарбузи та груші, жолуді, банани,

Риби та медузи, редька та каштани.

 

А чи можуть хліб та паляниці рости на дереві (показ ілюстрації)?

Мабуть всім відомо, якими корисними для здоров’я  є плоди таких рослин як кокос, банан, ананас тощо. Та певно, не всі знають, що у тропічних країнах зростає дерево, яке дає людині навіть хліб.

Дорослий разом з дітьми доходить до висновку про необхідність

дізнатися на занятті про хлібне дерево.

 Пізнавальна діяльність ( 8-10 хв. )

Енциклопедична інформація дорослого.

Ростуть хлібні дерева в Індонезії, Індії, на островах Тихого океану (показ на глобусі). Дерево це досить високе, до 20-26 м. у висоту, що швидко росте і своєю розложистою пишною кроною здалека нагадує наш каштан. Залежно від кліматичних умов, дерево може бути як вічно зеленим, так і листопадним. Кора сіра, гладка. Деякі гілки у хлібного дерева товсті з  бічними гілочками, інші довгі і тонкі з пучками листя на кінцях(показ ілюстрації).

Листя у дерева велике, блискуче, темно-зелене, незвичайно різноманітне на одному дереві можуть зустрічатися різні форми листя (поодинокі, схожі на листя фікуса та складні розділені на 3-9 загострених листків). Воно добре захищає рослину від палючого сонця.

Квіти дрібні, зеленуваті і непримітні. Одні – густі, жовті зібрані в дубиноподібні сережки, а інші – у великі колючі голівки, які за формою нагадують булаву. Квіти протягом кількох місяців розвиваються, а потім зростаються у суцільну м’ясисту масу, яка і є плодом. Запилюють ці квіти кажани, які харчуються, його плодами, а також розносять насіння

Плоди утворюються поодинці або кетягами на вершинах гілок. За формою нагадують округлу шишкувату диню, або величезну грушу. Молоді плоди мають зелений колір. У міру дозрівання стають спершу жовто-зеленими, потім жовтими або жовто-коричневими. Діаметр плоду може досягти 30 см. Хлібина, яка росте на дереві важить 3-4 кг. Зовнішня оболонка(шкіра) плоду часто вкрита  випуклинами, проте є й бородавчасті плоди, і такі що вкриті лусками або шпичками, трапляються також і гладенькі. У зеленій стадії плоди тверді, з крохмалистою, волокнистою, білою м’якоттю. Після дозрівання плід стає м’яким. М’якоть  набуває кремовий або жовтий колір і солодкуватий смак (показ ілюстрацій).

Хлібне дерево – одна з найродючіших  плодових рослин; одне дерево приносить від 150 до 700 плодів у рік. Дерево безперервно плодоносить 9 місяців на рік, а потім 3 місяці «відпочиває». Живе 60-70 років.

Як же використовують плоди хлібного дерева?

Хлібне дерево важливе джерело харчування. М’якоть достиглих плодів печуть, варять, зацукровують, їдять сирим і роблять з неї тісто для  своєрідних «млинців». Подібно бананам недостиглі плоди нагадують швидше картоплю, ніж хліб. Свіжа м’якоть швидко псується, але сухарі з хлібного дерева зберігаються дуже довго.

Всі частини дерева, включаючи незрілі плоди містять липкий молочний сік – латекс. Молочний сік дерева використовують як водостійку речовину, а іноді його накладають замість гіпсу при переломі кісток і навіть застосовують як клей, щоб ловити пташок. Деколи з дерева збирають смолянистий сік, який немов жувальну гумку дуже люблять жувати діти.

  У листя хлібного дерева загортають їжу, наприклад рибу чи курятину, щоб під час готування м'ясо зберегло соковитість і аромат. Плоди і листя ідуть на корм худобі.

   Його м’яку, легку деревину використовують для виготовлення меблів, човнів, а з внутрішнього шару кори хлібного дерева іноді виготовляють тканину. З деревини хлібного дерева виготовляють музичні інструменти.

Отже, 5-7 дерев можуть прогодувати велику сім`ю  протягом року.

                           Фізкультурна хвилинка 

                 Навколо дерев весело підемо

                 Різні листочки дружно підберемо

                 Відразу вгору піднімемо,

                 А потім їх підкинемо,

                 Нехай собі летять.

Перетворювальна діяльність.(10-12 хв.)

Дидактична гра «Ходить дерево рядами»

Мета: Перевірити знання дітей про значення та використання хлібного дерева в житті людей.

Діти рухаються по колу,а ведучий в середині кола у протилежному напрямку:             Ходить дерево рядами

                 Дружити хоче з вами

                 Кого за руку візьме

                 Нехай той назве

                 Як використовують (листя, кору, плоди, сік, деревину) з хлібного дерева.

Потім дорослий пропонує зліпити плоди хлібного дерева, та прикрасити ними макет.

 

Оцінно-контрольна діяльність(3-4хв.)

  Що найбільше здивувало?

  Яка інформація запам’яталась найбільше?

  Що найбільше вразило?

 

Екологічне енциклопедично-пізнавальне заняття

Тема: Життєлюбний баобаб.

Мета: Ознайомити дітей з баобабом, характерними особливостями плодів, стовбура, умовами життя. Розвивати допитливість, зацікавленість. Виховати бажання отримувати нову інформацію про навколишнє середовище.

Обладнання: картинки з мультфільму “Мадагаскар”, ілюстрації з зображенням баобабу.

Хід заняття:

Комунікативна діяльність (3 – 5 хв):

Дорослий показує дітям картинку з зображенням героїв мультфільму “Мадагаскар”, де крім героїв зображено дерево – баобаб. Вихователь звертає увагу дітей на незвичайне дерево, яке видно на картинці (баобаб з листям).

Чи знаєте ви, які дерева ростуть в нашій місцевості? Назвіть їх.

Які дерева ми бачимо на ділянці нашого дитсадка? З яких частин складається будь-яке дерево? Яка частина дерева знаходиться в землі? Які частини ми бачимо на поверхні? Як ви вважаєте чи у всіх дерев така ж послідовність частин?

Вихователь зацікавлює дітей показом картинки баобабу без листя, викликаючи цим бажання дізнатись про це дерево більше.

 Пізнавальна діяльність(10 хв):

Енциклопедична інформація дорослого: «Це дерево називається баобаб. Воно росте в спекотній Африці, в Австралії і на острові Мадагаскар.

Про незвичайний вигляд цього дерева в Африці існує легенда. “Колись дуже давно між Богом і баобабом виникла суперечка. Бог посадив баобаб біля річки, але дерево почало скаржитись на вологість, Бог пересадив, його до гір, але й тут баобаб був незадоволений, тоді Бог розсердився на постійні скарги дерева, вирвав його і викинув на суху Африканську землю. З тих пір і росте баобаб в гору корінням ”. Але насправді це в баобаба така причудлива форма гілок (показ ілюстрації).

Баобаб – одне з самих товстих дерев в світі. Товщина його стовбура досягає  10 м в діаметрі. Якщо розпиляти стовбур, то площа такого пенька може становити понад 60 кв.м., що дорівнює площі 2-3-кімнатної квартири. Такий собі пеньок, на якому умістилася б ціла квартира.

Кора у баобаба теж незвичайна. Зовнішній шар її м’який та еластичний і вщерть насичений вологою, завдяки цьому дерево може худнути й товстішати, залежно від кількості дощів, що випали. Це дерево – як губка. На вигляд кора руда, зморшкувата, схожа на шкіру слона (показ ілюстрації).

Гілки у баобаба короткі, стирчать у різні сторони і нагадують коріння. Більшу частину року (9 міс.) баобаб стоїть з голими гілками, тому і складається враження, що це дерево росте вгору корінням (показ ілюстрації).

З жовтня по грудень, коли наші дерева вже сплять зимовим сном, баобаб починає цвісти. Квіти баобаба завбільшки з невелику тарілку до 20см в діаметрі, сліпучо-білого кольору з багряними тичинками (показ ілюстрації). Вони мають своєрідний і досить приємний запах, що привертає увагу летючих мишей (кажанів) які обпилюють дерево. Нажаль квітнуть лише одну ніч.  після чого в’януть, починають неприємно смердіти та опадають.

Листя у баобаба з’являються після цвітіння і на вигляд схоже на листя кінського каштана. Перед засухою, щоб зберегти вологу дерево скидає листя, тому побачити його зеленим можна тільки 3 місяці, а на химерних голих гілках залишаються плоди (показ ілюстрації).

Плоди баобабу завдовжки до 35 см, за кольором і формою нагадують дині, які звисають з гілок (показ ілюстрації). Вони густо вкриті кучерявим пушком. М’якуш плода червонуватий, борошнистий, приємно кислуватий на смак з чорними насінинками.  Люди вживають червону середину. Плоди баобаба дуже подобаються мавпам, за це люди називають баобаб хлібним деревом мавп.

Немає жодної частини на цьому дереві, яку б не використовували люди для своїх потреб. Зі свіжого листя готують супи, салати, а з сушеного – приправи. З сушених плодів готують смачний напій схожий на наш лимонад, тому іноді його називають лимонадним деревом, а з насіння – кофе (показ ілюстрації). З кори виготовляють мотузки, канати, рибальські сіті, струни для народних музичних інструментів і навіть шиють одяг.

Життєздатність баобаба вражаюча. Не бояться він ні вогню, ні води, навіть якщо кора дерева спалена, або здерта дерево швидко її відновить . Баобаби живуть тисячі років і можуть пускати коріння і цвісти в будь-якому стані, навіть якщо дерево зрублене».

Фізкультурна хвилинка

Сильний вітер до землі         

Гне баобаби молоді,              

А вони ростуть, міцніють,    

В гору тягнуться, радіють,   

Вітер віє нам в лице,             

Захиталось деревце,              

 Вітер тихше, тихше,              

Баобаб все вище, вище.         

Перетворювальна діяльність (10-12 хв)

Дидактична гра “Що ми дізнались про чудо-дерево – баобаб”

Мета: визначити і закріпити знання дітей про баобаб.

  1. В якій місцевості росте баобаб? (В Африці, Австралії, на острові Мадагаскар)
  2. Це дерево товсте чи тонке? (Одне з самих товстих дерев в світі)
  3. Чим баобаб не схожий на наші дерева? (Формою гілок)
  4. Скільки баобаб цвіте? (Одну ніч)
  5. Хто його опилює? (Кажани)
  6. На що схожа кора дерева? (На шкіру слона)
  7. Де баобаб зберігає воду? (В корі)
  8. Чому опадає листя з баобаба? (Дерево готується до засухи)
  9. На що схожі плоди баобаба? (На диню)
  10. Чому баобаб називають мавпячим хлібним деревом? (Його плоди полюбляють мавпи)
  11. Чим корисне це дерево? (Баобаб годує, лікує і одягає людей)

Вихователь пропонує дітям намалювати баобаб за частинами під мелодію пісні «Рожевий слон» (колективна робота)

 Оцінно-контрольна діяльність (3-4 хв)

Що найбільше запам’яталось?

 Що здивувало на занятті? Зацікавило?

Екологічне енциклопедично-пізнавальне заняття.

Тема: «Дерево дитячої мрії» — шоколадне дерево.

Мета: Познайомити дітей з шоколадним деревом, його характерними особливостями, умовами життя та середовищем. Розвивати логічне мислення. Виховувати бажання пізнавати нову інформацію.

Обладнання: ілюстрації з зображеннями шоколадного дерева, плодів, квітів.

Хід заняття.

         Комунікативна діяльність (3-5 хв.)

Дорослий звертається до дітей із запитаннями:

         «Діти, яке ви  найбільше свято полюбляєте в родині? Чому вам подобається свято День народження? Яких солодощів найбільше в День народження?А чи знаєте ви з чого роблять шоколад?»

Вихователь робить висновок, що треба дізнатися детальніше про шоколадне дерево.

         Пізнавальна діяльність(8-10хв.)

Енциклопедична інформація.

Шоколадник або шоколадне дерево росте в тропічній Америці. Воно невисоке 3-5 метрів, як яблуня. Шоколадне дерево – вічнозелене (показ ілюстрацій).

Стовбур – стрункий та прямий. Кора його хвиляста сіруватого кольору і посічена шпаринками (показ ілюстрацій). Листя велике, цілісне: темно-зеленого кольору овальної форми, блискуче від 20-40 см у довжину, а ширина від 7-15 см (показ ілюстрацій). Квіти дрібні, рожеві дуже схожі на бузковий цвіт. Найцікавіше те, що вони ростуть прямо на стовбурі. Це дерево цвіте та плодоносить цілий рік. Одночасно можна знайти і квіти і плоди на різних стадіях дозрівання від зав’язі до стиглих бобів (показ ілюстрацій).

Плоди нагадують ребристий, товстий огірок до 30 см завдовжки, і 10 см у діаметрі, розміром з диню середнього розміру та важить від 300-800 грам.

Якщо його розрізати то в середині можна побачити, як у звичайного огірка повнісінько насіння, його називають бобами какао (показ ілюстрацій). А між насіннями є соковита рожева м’якоть, вона приємна на смак та їстівна.

Щоб приготувати какао, боби спочатку обривають та складають один на одного, щоб оболонка ставала м’якою. Потім оболонку з плоду знімають і використовують для ліків в медицині. З насінного ядра після підсмаження і подрібнення віджимають жирне масло. А з какао вже виготовляють шоколад.

Шоколад не тільки дарує насолоду смаку.

Він – хороший помічник тому, хто подорожує або за своєю професією може опинитись у скрутній ситуації, коли треба швидко відновити сили.

Тож льотчики, полярники, альпіністи завжди мають з собою шоколад у «недоторканному запасі». Адже порівняно з іншою їжею, шоколадка займає мало місця, довго зберігається і в той же час дуже поживна, легко відновлює сили.

Отже, не дивлячись на те, що какао – тропічна рослина, його вирощують в зимових садах та оранжереях. Але для цього спеціальні умови (полив – влітку частіше; взимку – менше; сонячне проміння; підгодовування).

Фізкультурна хвилинка.

Дружить дерево з людьми (пружинка);

Простяга гілки – візьми (руки вперед);

Не обділює нікого (нахили вправо, вліво);

Ні старого, ні малого (присідання).

Перетворювальна діяльність (10-12 хв.).

Вихователь пропонує пограти в гру: «Доповни речення».

Мета: Закріпити знання дітей про шоколадне дерево.

  1. Росте шоколадне дерево …………….. (в тропічній Америці).
  2. За висотою схоже на ………………… (яблуню).
  3. Стовбур ……………………………….. (стрункий та прямий).
  4. Кора його хвиляста ………… (сіруватого кольору і посічена шпаринками).
  5. Листя темно- …………………………… (зеленого кольору).
  6. За формою ………………………………. (овальної форми).
  7. Квіти шоколадного дерева схожі на …… (бузковий цвіт).
  8. Плоди нагадують ………………………… (ребристий, товстий огірок).

Дорослий пропонує дітям розглянути невеликий саджанець шоколадного дерева, запропонувати посадити його в зимовому саду і в подальшому доглядати за ним.

Оцінно – контрольна діяльність (3-4 хв.)

Що найбільше здивувало?

Що було найбільш цікавішим?

Екологічне узагальнююче заняття.

Тема: Клен і баобаб.

Мета :вчити дітей давати порівняльну характеристику клену та баобабу, визначати ряд характерних спільних та відмінних ознак між цими деревами. Розвивати логічне мислення та робити умовисновки. Виховувати екологічну культуру.

Обладнання: ілюстрації та фотографії з зображенням клена та баобаба, вірш, дидактична гра «Відгадай», кольоровий папір, ножиці, клейстер, пензлики.

Хід заняття:

Комунікативна діяльність (3- 5 хв.)

Дорослий звертається до дітей з запитаннями:

Яке дерево довше всіх живе на землі?(баобаб)

Про яке дерево йдеться мова: «…із надрізів на дереві отримують сік з якого виготовляють сироп та цукор»?(клен)

Ми багато з вами дізнались про ці дерева і сьогодні поговоримо про них. З´ясуємо чим вони схожі та чим різняться.

Пізнавальна діяльність(8-10 хв.)

Дорослий показує ряд ілюстрацій з яких діти вибирають ілюстрації клена та баобаба.

В якій місцевості ростуть ці дерева ?( клен у нас в Україні, Канаді, а баобаб в Африці, Австралії, на Мадагаскарі. Кленове листя є символом Канади, а баобаб є символом острова Мадагаскар.)Скільки живуть ці дерева? (Клен живе 25-35 років, а баобаб 1000 років і більше.)

Чи схожі стовбури цих дерев ?( у клена стовбур прямий , тонкий, кора сіра з тріщинами, у баобаба стовбур товстий, щоб його обхватити треба стати цілій групі дітей. Кора руда, зморшкувата, як шкіра у слона, дуже товста, але рихла, м’яка .На ній залишається слід від удару кулаком.)

Крона у клена крона красива, кульовидна, розложиста, а у баобаба крона коротка, гілки стирчать у різні боки, нагадують коріння.

П’ятикутне листя маю,

Його в гаю розкидаю.

Про листя якого дерева йде мова  у вірші?

Яке листя клена? (різьблене, широке, схоже на долоньку дитини, з довгими черешками і восени листя опадає), а баобаб з жовтня по грудень, коли з нашого клена опало все листя, покривається листям і радіє життю. Листя баобаба схоже на листя каштана, такеж складне, складається з 5-7 листків одинакової величини.

Як цвіте наш клен? (цвіте клен весною, квіти з´являються до появи листя, в нього жовтувато-зелені квіти, зібрані в пучечки. Завдяки цьому клени дуже гарні ранньою весною. Квіти помітні ще з далеку; в кроні на голих гілках багато суцвіть, схожих на рудуваті кульки).

А як же цвітуть баобаби? (квіти у баобаба великі, білого кольору з п’ятьма пелюстками та багряними тичинками. Розкриваються ближче до вечора і живуть лише одну ніч). І в баобаба і в клена квіти з’являються до появи листя.

Чи схожі між собою плоди клена і баобаба? (плід клена – малесенька зернина розміщена в крилатці, а у баобаба – плоди кольором і розміром нагадують диню, вони їстівні. Їх їдять люди, мавпи і слони).

Чим корисні ці дерева?

З кленового соку виготовляють сироп та цукор. Кленовим соком змащують неглибокі рани та лікують більш як 45 хвороб, використовують для приготування пирогів та печива. З деревини виготовляють грифи для гітар, деталі для машин, меблі, іграшки, біноклі, колонки, паркет, серветниці. Кленові віники використовують в лазні.

Із свіжого листя баобабу виготовляють салати, супи, а сушене листя баобаба використовують як приправу до різних страв. Із сушеної м’якоті плодів виготовляють смачний напій. Із висушеного і змеленого насіння виготовляють кофе. Із кори плетуть сітки-циновки, канати, виготовляють тканину.

Сам стовбур може бути використаний як житло, крамниця, зупинка, колодязі для воиди. Не тільки люди і павіани цінять баобаб, слони рятуються від спраги в тяжку пору можуть з´їсти баобаб повністю (з корою, гілками, деревиною). Доживши віку гине дерево вельми екологічно. Воно потихеньку просідає, розпадається, перетворюючись в кінці-кінців на гору волокон, з яких виготовляють канати.

Чи однакове коріння цих дерев?

У клена стрижнева корнева система, яка міцно тримається в землі.

А так, я к баобаб росте в сухих степах, то щоб забезпечити вологою свою величезну масу йому потрібне товсте і сильне коріння. Нерідко воно тягнеться по поверхні землі на десятки метрів.

                            Фізхвилинка.

Клен, клен, кленок

Покажи-но свій бочок

Клен весною рано розцвітає

Всіх довкола звеселяє

1, 2, 3, 4, 5.

Всіх він хоче звеселять.

Перетворювальна діяльність (10-12хв.)

Дорослий пропонує пограти у дидактичну гру “Відгадай”

Мета: перевірити знання дітей про характерні ознаки клена та баобаба.

Вихователь називає по черзі ознаки дерева (клена, баобаба).

Діти, хто перший вгадав, яке це дерево, отримує один бал (яскраву картинку, або фішку)

  1. Цвіте великою білою квіткою лише одну ніч, а на ранок квіти в’януть і опадають(баобаб);
  2. Квітне зеленувато-жовтим суцвіттям(клен)?
  3. У якого дерева плоди крилатки(у клена)?
  4. У якого дерева плоди кольором і розміром нагадують диню?
  5. Листя якого дерева є символом Канади?
  6. Яке дерево є символом о. Мадагаскар?
  7. Яке дерево росте вгору корінням;
  8. З соку якого дерева виробляють цукор;
  9. На корі якого дерева залишаються сліди від удару кулаком?
  10.  Листя якого дерева широке, різьблене, схоже на долоньку дитини?

Дорослий підраховує фішки і визначає переможців.

Дітям пропонується виготовити колективну аплікацію з паперу.

Тема “Дерева-друзі”.

4. Оцінно-контрольна діяльність(3-4хв.)

Які відкриття ви зробили для себе? Що вас найбільше зацікавило?

Чим корисне це дерево? (Баобаб годує, лікує і одягає людей)

Вихователь пропонує дітям намалювати баобаб за частинами під мелодію пісні «Рожевий слон» (колективна робота)

 Оцінно-контрольна діяльність (3-4 хв)

Що найбільше запам’яталось?

 Що здивувало на занятті? Зацікавило?

 

Екологічне  узагальнююче  заняття

Тема: Клен та хлібне дерево.

Мета:  сформувати узагальнене уявлення дітей про клен та хлібне дерево, їх спільні та відмінні характерні ознаки. Розвивати логічне мислення, вміння порівнювати та робити умовисновки. Стимулювати інтерес і допитливість у пізнанні довкілля

Обладнання: слайди, ілюстрації з зображенням хлібного дерева  і клена, загадки, вірш Г.Паламарчук «Малі кленочки», дидактична гра «Продовж думку», аркуші паперу з зображенням стовбура дерева, олівці, воскові крейдочки, фломастери.

Хід заняття:

Комунікативна діяльність ( 3 – 5 хв.)

Дорослий пропонує відгадати загадки:

«М’якоть його плодів – готове до випікання «тісто» (хлібне дерево).

Я червоний що весни,

І як мак в осінні дні.

Ціле ж літо я зелений

Звуть мене всі люди …(Кленом)

Дорослий звертається до дітей: «Ми з вами довгий час спостерігали і доглядали за кленом, знайомилися з хлібним деревом. Ці дерева дуже різні, але чимось і схожі. Та щоб визначити схожість і відмінність їх, треба пригадати все, що ми знаємо  про ці  дерева»  (показ ілюстрацій).

Пізнавальна діяльність ( 8 – 10 хв.)

Дорослий пропонує роздивитися ілюстрації дерев та самостійно обрати зображення клена та хлібного дерева.

Де можна зустріти ці дерева? (клен росте в лісосмугах, у парках, у нас в дитячому садку, а хлібне дерево росте в Індії).

 Чи однакові вони за висотою? (клен не високий 4–5 м, а хлібне дерево високе 20–26 м і своєю розложистою кроною нагадує наш каштан).

   Чи схожі стовбури цих дерев? (стовбури цих дерев прямі, кора сіра, але у клена вона з тріщинами, а в хлібного дерева гладенька).

                                 «Ось листячко упало

                                   Нагнувсь я до листка

                                   Він жовтий та червоний

                                   Мов лапка гусака»

Про листя якого дерева розповідається?( про листя клена).

Яке листя в клена? (різьблене, широке, схоже на долоньку дитини з довгими черешками).

  А у хлібного дерева? ( листя хлібного дерева велике, блискуче, темно – зелене, навіть на одному дереві можуть зустрічатися і цілісні, як у фікуса і перисто-розсічені, як у каштана).

 Чи одинакові квіти у клена і хлібного дерева? ( цвіте клен весною, в нього жовтувато-зеленуваті квіти, зібрані в пучечок, приємні на запах, а квіти хлібного дерева дрібні, зеленуваті, непримітні, зібрані в окремі суцвіття, з неприємним запахом).

  Хто опилює квіти цих дерев? (квіти клена опилюють бджоли, а квіти хлібного дерева — кажани).

   Чи можемо ми сказати, що плоди клена та хлібного дерева схожі між собою? (плід клена – малесенька зернина, яка розміщена в крилатці, а у хлібного дерева плід за формою нагадує округлу шишкувату диню, або величезну грушу і важить 3 – 4 кг).

     Хто допомагає мандрувати цим деревам? (хлібному дереву допомагають мандрувати кажани, які харчуються його плодами і розносять насіння, а крилатки клена підхоплює вітер, кружляючи вони приземляються на землю далеко від свого дерева).

Малі кленочки

Шугав вітрисько в ніч осінню,

До ранку клена він гойдав

І парашутики з насінням

По всьому лісі розкидав.

 

Він не лишав ані листочка,

Погнав їх у далеку путь.

А на весні малі кленочки

Із насінинок проростуть.

Дорослий повідомляє нову інформацію: насіння, яке цілу зиму пролежало в землі дружно проростає ранньою весною, а в сонячні дні вони «оживають» і корінці проростають навіть на поверхні снігу

     Яку користь приносять ці дерева для людини? (з деревини цих дерев виготовляють посуд, меблі, музичні інструменти. Плоди хлібного дерева це важливе джерело харчування)

                                      Ми з вами гарно потрудились,

                                      Мабуть трохи притомились.

                                      Тепер настав час відпочинку

                                      Проведемо фізкультхвилинку

 

                                      Фізкультурна хвилинка

                                      Віє вітер повіває

                                      Він кленочок наш гойдає.

Вибіг зайчик на поляну

І на вітер косо глянув.

Вітер зайчика злякався

Під кленочок заховався.

Перетворювальна діяльність( 10-12 хв.)

Дидактична гра  «Продовж думку»

Мета: Вчити дітей логічно завершувати розпочаті речення про клен та хлібне дерево.

Клен росте…               ( в лісосмугах, у парках, у нас в дитячому садку).

Хлібне дерево росте…(  в Індії)

У клена листя…           ( різьблене, широке, схоже на долоньку дитини).

У хлібного дерева листя…( велике, блискуче, темно-зелене, навіть на одному дереві зустрічаються різні за формою листки).

Квіти у клена…            (жовтувато-зелені, зібрані в пучечок).

Квіти у хлібного дерева…(дрібні, зеленуваті, непоказні, зібрані в окремі суцвіття).

Квіти клена опилюють…(бджоли).

Квіти хлібного дерева опилюють…(кажани).

Плоди клена – це…(маленька зернина, яка розміщена в крилатці).

У хлібного дерева плід за формою нагадує…(округлу шишкувату диню, велику грушу).

Плоди клена розносить…(вітер).

Насіння хлібного дерева розносять…(кажани).

З деревини клена та хлібного дерева виготовляють…(музичні інструменти, меблі, посуд)

З плодів хлібного дерева випікають…( хліб, млинці).

Творче завдання: «Оживи дерево».

Дітям роздають листки із зображенням стовбура дерева. Дорослий пропонує «оживити» дерево (за бажанням діти малюють клен або хлібне дерево)

Оцінно-контрольна діяльність (3 – 4хв)

Яка інформація запам’яталась найбільше?

Чим саме пишаєтеся після заняття?

 

Екологічне узагальнююче заняття

Тема: Красуня берізка та шоколадне дерево.

Мета: Сформувати узагальнене уявлення про березу та шоколадне дерево, визначити характерні ознаки кожного виду дерев. Вміти порівнювати та робити висновки. Розвивати интелектуальні здібності дитини. Формувати екологічну культуру, пізнавальну активність.

Обладнання: Ілюстрації із зображенням берези та шоколадного дерева, вірш „Березові листочки ”, дидактична гра „Відгадай за описом ”, «Впізнай дерево».

Хід заняття:

         Комунікативна діяльність (3-5 хв.)

Вихователь виставляє ілюстрації із зображенням листочків з різних дерев (клен, береза, каштан, горобина, шоколадне дерево).

З яких дерев ці листочки? Сьогодні я йшла в дитсадок  та під ногами було багато різних листочків, але листочка з шоколадного дерева не знайшла. Чому?

Ми з вами багато часу спостерігали за березою та розмовляли про шоколадне дерево, щоб дізнатися чим вони схожі та чим відрізняються, треба пригадати, все що ми пам’ятаємо про ці дерева.

         Пізнавальна діяльність (8-10 хв.)

Пригадайте де росте берізка? (в наших лісах та парках)

А де росте шоколадне дерево? (в тропічній Америці)

Чи схожі ці дерева за висотою? (майже однакові)

Які стовбури цих дерев? (у берізки – стрункий та тонкий, а у шоколадного дерева – стрункий та прямий). Отже, дуже схожі між собою.

А чим же вони відрізняються?

(Кора шоколадного дерева хвиляста, сіруватого кольору і посічена шпаринками, а у берізки – білого кольору та гладенька) (показ илюстрацій).

Де у берізки ростуть листочки? ”(на гілочках), а у шоколадного дерева ( на стовбурі). Чи є у какао-дерева гілочки? (ні, листя в нього росте прямо на стовбурі).

Малі, тендітні та сумні

Летять, кружлячи крилато,

І мов трикутнички малі

Лягать тихо на землі…

Про що йде мова у вірші? Яке листя у берізки? (Маленьке, з зубчиками; трикутної форми).

А у шоколадного дерева? (Велике, цілісне; овальної форми). (Показ ілюстрацій).

Чи схожі між собою квіти цих дерев? (у шоколадного дерева квіти дуже схожі на бузковий цвіт і квітнуть цілий рік, а у берізки – сережки і квітнуть тільки навесні).

Які плоди у берізки? (У берізки в середині сережки на місті маленьких квіточок утворються горішки).

Які ж плоди у шоколадного дерева? (Плоди нагадують ребристий , товстий огірок, розміром з диню). (Показ ілюстрацій).

Чим корисні ці дерева? (З плодів шоколадного дерева виготовляють какао, а потім з какао шоколад, який корисний для відновлення сили. А у берези дуже корисний сік. Із стовбура виготовлять: лижі, меблі, шкатулки, письмові прибори) (показ ілюстрацій).

Фізхвилинка

              Ми берізки молоді,

В нас тоненькі стовбурці,

Ми в стрункі стаєм рядки,

Виправляєм гілочки,

                Ледь зіп’явшись з корінців,

Дістаємо промінці.

Ми стискаєм їх вогонь,

В зелені своїх долонь.

Хиляться свіжі вітерці.

Вліво – вправо стовбурці.

Ще й верхівки кожен ряд.

Нахили вперед – назад.

Перетворювальна діяльність(10-12 хв)

Дидактична гра «Впізнай дерево»

Мета: Систематизувати знання дітей про характерні особливості берези та шоколадного дерева, впізнавати їх за гілками, плодами і листям.

Дидактична гра «Відгадай за описом»

Мета: Вчити дітей описувати добре знайомі дерева(шоколадне дерево, береза).

Оцінно-контрольна діяльність (3-4 хв)

Що вас найбільше зацікавило?

Які відкриття зробили для себе?

 

Екологічно – узагальнююче заняття.

Тема: Каштан та евкаліпт.

Мета: сформувати узагальнене уявлення про каштан та евкаліпт, визначити ряд характерних ознак для кожного виду дерев, їх спільні та відмінні ознаки. Розвивати основи логічного мислення, вміння аналізувати, порівнювати. Формувати екологічну культуру, пізнавальний інтерес.

Обладнання: ілюстрації з зображенням евкаліпту та каштану, дидактична гра «Неуважний художник», вірш М. Познанської «Зацвіли каштани», ілюстрацій різних дерев.

Хід заняття:

Комунікативна діяльність ( 3-5 хв.)

Дорослий показує плоди каштана і евкаліпта (малюнки) і запитує дітей. ( З яких дерев ці плоди ?). Отож сьогодні ми поговоримо про ці дерева. Вони дуже різні, про те чимось все ж таки схожі. Щоб визначити схожість та відмінність, треба пригадити все, що ми знаємо про ці дерева.

Пізнавальна діяльність (8-10 хв.)

Дорослий виставляє ілюстрації багатьох дерев і пропонує дітям вибрати серед них каштан та евкаліпт:

Де росте каштан? (в парках, на вулицях міст і сел).

Де росте евкаліпт? (в тропічних лісах, де багато води і завжди тепло, є прикрасою вологих лісів).

Чи однакові дерева за висотою? ( Каштан як наш дитячий садок, а евкаліпт дуже високий, як два дев’ятиповерхових  будинка).

Чи схожі стовбури цих дерев? ( У каштана, як і в евкаліпта стовбури прямі )

Стовбур нашого каштана можуть охватити троє дітей; він шорсткий на дотик, грубий, кора темно-коричневого кольору, пориста, а стовбур евкаліпта можуть обхватити всі діти нашої групи. Отже він товстий, гладкий сірого кольору. В нього є особливість, він кожний рік скидає свою кору, ніби роздягається(показ ілюстрацій). А чому? (Тому, що стовбур росте швидко і не встигає вкритися корою).

Моє листя хитромудре

І не схоже на кружальця.

Моє листя, мов долоні,

Розчепірило п’ять пальців.

Про що йдеться мова у вірші? Яке листя у каштана? ( Воно схоже на долоню з розчепіреними пальцями, на ній сім зубчастих листочків, які тримаються на довгому черешку, темно – зеленого кольору.) А яке листя у евкаліпта? (Листки синьо – зеленого кольору, міцні і пахучі, подовженої форми, подібні на вербові, теж тримаються на довгих черешках.)

Листя наш каштан скидає кожної осені, а евкаліпт – це вічнозелена рослина. Але під час посухи, дерево, щоб вижити також скидає листя(показ ілюстрацій).

А чи мають ці дерева тінь ? (Каштан має густу тінь, під ним завжди прохолодно; евкаліпт – це дерево без тіні, під ним не можна заховатися у спеку, тому, що його листки повернуті ребром до сонця).

Сто свічок на гілках стоять,

Сто свічок без вогню горять.(цвіт каштана)

         Як і коли цвіте каштан? ( Каштан квітне кожен рік навесні, квітки білого кольору зібрані у свічки – суцвіття). Як же цвіте евкаліпт? ( Спочатку з’являються бутони,які розпускаються через рік, квітки одиночні, зібрані в окремя парасольки) (показ ілюстрацій).

Чи схожі між собою плоди каштана і евкаліпта? ( Плоди схожі, мають коробочки, які при дозріванні розкриваються ).

Які відмінності ? ( Різна форма і колір )

         У каштана коробочка темно- зеленого кольору з шипами, в якій знаходиться круглий коричневий горіх, дозріває кожен рік. У евкаліпта – чотиригранна коробочка, жовтого кольору, в ній знаходиться дрібне насіння, коробочка дозріває цілий рік і ще кілька років висить на дереві(показ ілюстрацій).

А як же люди використовують ці дерева?  ( Деревину цих дерев використовують в кораблебудуванні, виготовленні музичних інструментів, меблів. Сировину цих дерев використовують в лікуванні людей: з плодів каштана виготовляють ліки, а з листів евкаліпта добувають ефірне масло.

Ці ліки застосовують при лікуванні захворювання шлунку, при кашлі, ангині, нежиті.

А яку користь приносять ці дерева навколишньому середовищу?

         Ці дерева люди висаджують для озеленення міст, вулиць, вони дуже добре очищують повітря, а евкаліпти дезінфікують його.

Фізкультурна хвилинка з елементами фітотерапії(масло евкаліпта).

  1. «Їжачки»

В.п. – стоячи, зморщити носик, втягнути повітря;

1 – нахил голови (імітація чихання)

2 – видих (4 — 6 разів )

2. «Листочки шепочуть»

В.п. – стоячи, ноги на ширині плечей ;

1 – втягнути повітря носом;

2 – стиснути зуби;

3 – видих з промовленням звука «ш – ш – ш» (3 – 6 разів).

3. «Слоненята п’ють воду»

В.п. – сидячи у позі «лотос» тулуб прямий;

1 – праву ніздрю закрити вказівним пальцем правої руки;

2 – лівою ніздрею вдих. Відкрити праву ніздрю, ліву закрити вказівним пальцем лівої руки (3 – 6 разів)

4. «Пташенята» 

В.п. – стоячи ноги разом

1 – робимо спокійний вдих, руки піднімаємо догори;

2 – Затримуємо дихання на 1-2 секунди;

3 – видих ;

4 – опускаємо руки вниз.

 Перетворювальна діяльність (10 – 12 хв.)

Зараз у гру ми з вами пограємо,

Назви дерев цих пригадаємо.

Будьте уважні та часу не гаймо,

Гру цю веселу разом починаймо

     Дорослий пропонує дітям пограти  в  дидактичну гру « Неуважний художник».

     Мета: Закріпити та систематизувати знання дітей про характерні ознаки каштана та екваліпта. Розвивати увагу, вміння порівнювати ці дерева.

     Дітям пропонуються ілюстрації на яких неправильно зображені характерні ознаки дерев, діти повинні знайти і назвати помилки.

  1. На стовбурі каштана – крона евкаліпта.
  2. На гілках каштана – листя евкаліпта.
  3. На каштані сидить коала.
  4. На евкаліпті цвіт каштана.
  5. Плоди каштана в якому знаходяться насінини евкаліпта .

 Оцінно- контрольна діяльність (3 – 4хв.)

Які відкриття ви зробили для себе? Що вас найбільше зацікавило?

Заповнення альбому «Пан каштан» ілюстраціями. 

 

ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗА ПРОЕКТОМ «У СВІТІ ДЕРЕВ»

Практична діяльність, що є органічною складовою екологічного проекту, а саме праця по догляд за кленом забезпечить відображення дитячих спостережень за сезонним змінами дерева. Природоохоронні акції, які присвячені будь-яким датам, подіям, що мають суспільне значення, тому вони мають широкий резонанс, слугують екологічною пропагандою серед батьків, залучають дітей до мислення щодо вибору власної екологічно-доцільної поведінки. Практична діяльність дітей в природі має ключове значення. Індивідуальні вияви дитини в практичній діяльності — це показник її екологічної культури і вихованості.

Орієнтовний перелік екологічно-доцільної діяльності до екологічного проекту «В світі дерев»

Праця в природі

  • Полив дерева за потребою.
  • Підпушувати землю навколо стовбура (щоб дерево краще дихало, щоб вода проникала в землю).
  • Обкопати дерево під зиму.
  • Прибирання сміття навколо дерева (по потребі).
  • Обрізання сухих та пошкоджених гілок.
  • Підв'язування зламаних гілок (за необхідністю).
  • Внесення поживних речовин.
  • Виготовлення годівничок з пластикових пляшок, коробок.
  • Лікування ран на корі.
  • Посадка поряд з деревом молодого деревця.
  • Висаджування трав'янистих рослин біля дерева (трава, квіти).

Ручна праця

  • Виготовлення поясів, шапочок, корон, троянд з листя.
  • Виготовлення поробок з насіння.

Природоохоронні акції

  • «Ялинка, ялинка — зелена хвоїнка»
  • «Гуде, шумить березовий гайок»
  • «Веселун — готель для пірнатих»
  • «Посади деревце»
  • «Щоб дерева були великими»
  • «Годівничка для синички»

 

Орієнтовний перелік екологічно-доцільної діяльності

до екологічного проекту «В світі дерев»

Практична діяльність

     1.Догляд за деревом — полив (при необхідності), розпушування грунту, внесення природних добрив, прибирання сміття. Виготовлення годівниці або шпаківні, годування птахів взимку. Годівниці можуть бути різними: як загальними, так і для певного виду птахів. Наприклад, звичайна шишка, серед лусочок якій розмістилися шматочки сала, приверне синичок. Інший варіант годівниці для цих птахів — дві невисокі металеві консервні банки, між якими прикріплена  сітка. Виходить циліндр, підставами якого і служать банки. Знаходиться всередині споруди корм синиці викльовують через отвори сітки. Циліндр вішається на гілочку дерева. Інші птахи не зможуть користуватися такою годівницею, так як тільки синиці не бояться розгойдування. Будиночок-годівницю для різних пернатих гостей можна зробити з пакету з-під соку чи молока. На висоті 8 см від основи в одній з його бічних стінок прорізається отвір діаметром 3 см. Дятла приверне особлива годівниця: висвердлені в поліні невеликі  отвори, які заповнюються пропущеної через м'ясорубку сумішшю м'яса, жиру і білого хліба.

2. Виготовлення огорожі,  якщо дерево невелике і знаходиться поблизу доріг.

3. Надання допомоги у разі необхідності.

Наприклад, можна підв'язати зламану гілку чи «залікувати» ранки, залишені людиною. Особливо це стосується беріз, у яких ранньою весною люди беруть сік. Замазувати порізи можна воском, смолою сосни, пластиліном. Справа в тому, що комахи відкладають в ранки личинки, через порізи всередину дерева проникають мікроби, грибки, бактерії, які ослаблюють рослину,скорочують її життя.

4. Посадка поруч із деревом чагарників і трав'янистих рослин.

Їх яскраві квітки «піднімуть настрій» дереву.

5. Проведення дітьми старшого віку екскурсій для малюків, батьків (розповіді про різні дерева, про те, як і чому їх потрібно берегти).

6. Посадка разом з дітьми та батьками дерев біля будинку, на дачі,
на території дитячого садка, школи, в парку. Можна приурочити цей захід до Міжнародного дня Землі, який відзначають 22 квітня. Обговоріть з дітьми , які саме дерева і чому вони хотіли б посадити в тому чи іншому місці. Чи є умови для їх зростання на конкретній території.

Саджаючи дерева, пам’ятай про наступне:   

—  якщо ви хочете якнайшвидше побачити результат своєї роботи, вибирайте швидкорослі дерева: березу, гостролистий клен, горобину, вербу (останню можна розмножувати черенками);

— найкраще садити рослини навесні, після танення снігу земля  ще волога, але вже не перенасичена вологою. Якщо ж ви вирішили зайнятися посадкою восени, то зробити це потрібно до заморозків;

—  готуйте саджанці заздалегідь. Їх можна викопати. Молодий паросток берези, тополі, клену та інших дерев в тих місцях, де вони  рясні;

— вирийте для кожного майбутнього деревця лунку глибиною приблизно 30 см. Діаметр такого поглиблення повинен бути рівним діаметру грудки землі з кореневою системою саджанця. На дно поглиблення вилийте піввідра води, опустіть туди рослину і засипте його корені землею. Робіть це обережно, щоб не пошкодити кореневу систему. Можна покласти навколо деревця дерен, який допоможе зберегти коріння; полийте посаджені деревця з розрахунку по половині відра на кожне. Весняні посадки потребують влітку додаткового поливу, хоча б раз на тиждень

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ

Організація та проведення дослідів у ході екологічного проекту дозволяє з’ясувати властивості та ознаки об’єкту – дерева клену.  Для організації та проведення досліду необхідно добрати устаткування і створити умови, де ця ознака чи властивість найкраще визначаються. Досліди розрізняються за змістом ( визначення властивостей дерева або визначення ознак і умов життя) та за тривалістю ( короткотривалі та довготривалі). Під час проведення дослідів упродовж екологічного проекту необхідно дотримуватись наступних правил:

  • чітко сформулювати завдання перед дітьми (ми хочемо взнати…);
  • добір двох об’єктів (для зіставлення результатів досліду) у тривалих дослідах;
  • чітко та виважено продумувати запитання до дітей, звертати увагу на суттєве, вчити розмірковувати, порівнювати факти;
  • один і той же дослід проводити двічі;
  • під час проведення дослідів не завдавати шкоди рослині (тварині).

 

КОРА ДЕРЕВА

Відбиток кори

І спосіб

Матеріал: папір, м`який олівець темного кольору.

Прикласти аркуш паперу до кори дерева, міцно тримаючи листок спробувати акуратно заштрихувати  поверхню паперу м`яким олівцем темного кольору (на папері буде видно всі виступи, щилинки на корі)

ІІ спосіб

Матеріал: воскові крейди, папір, гуаш коричнева.

Прикласти аркуш до кори дерева, міцно тримаючи листок акуратно заштрихувати поверхню листка паперу восковою крейдою. В групі заштрихувати весь папір коричневою фарбою.

Порівняти відбитки кори інших дерев (берези, каштана, липи)

  • Чим вони схожі?
  • Чим відмінні?
  • Які найбільше сподобалися?
  • На що схожі?

Дерева взимку “засмагають”

Мета: з’ясувати, чому на дереві наприкінці зими(у лютому) з’являється “засмага”.

Обладнання: паперові смужки.

Хід досліду: на дереві пов’язати смужки з паперу. Через тиждень зняти і порівняти колір усього стовбура. На закритій ділянці кори “засмага” не з’явилась.

Сніг тане навколо стовбура дерева на добре освітленій ділянці

Мета: з’ясувати, чому сніг швидше тане навколо стовбура клена, який росте на добре освітленій ділянці.

Обладнання: щит із фанери.

Хід досліду: частину стовбура біля основи прикрити “щитом” із фанери.

Висновок: навколо стовбура сніг не підтанув, тому що сонячне світло падало на щит, дерево було в тіні.

 

СТОВБУР    ДЕРЕВА

Вимірювання товщини стовбура

  • Взяти канатик, обмотати стовбур дерева, зробити помітку. За допомогою лінійки виміряти довжину канату і отримаємо товщину стовбура.
  • Запропонувати обхватити стовбур руками. Чи можна зімкнути руки?
  • Долоньками рук (спочатку однією, потім двома)
  • Зробити це з іншими деревами.
  • Що можна сказати про стовбур (товстий, тонкий).

 

ЛИСТЯ

Чи є вода в листі?

  • Притулити до щічки засушений листок і звичайний.
  • Який листок тепліший?
  • Який холодний?
  • Чому? (в засушеному листку відсутня вода).
  • Чи випаровується вода через листя?
  • Надіти поліетиленовий пакет на гілочку дерева, міцно зав’язати та  залишити на декілька днів.
  • Звідки взялися крапельки води? (вода випаровується через листя).

Наявність пилу на листочках

  • Провести пальцем по листках дерева.
  • Чи є пил на листочках?
  • Звідки він взявся?
  • Прикласти клейкий папір на поверхню листочків.
  • Що залишилось на папері?
  • Чи добре жити дереву в місці де багато пилу?

Куди зникає листя взимку?

  • Закопати опале листя під деревом, зробити помітку.
  • Періодично розкопувати і спостерігати, як змінюється листя  (листя перегниває і стає добривом для дерева).

Відбиток листка

І спосіб

Матеріал: 2 пластилінові пластини, листок.

Проведення досліду:листок змастити олією, покласти його між двома шматками пластиліну і притиснути пластилін з двох сторін. Потім акуратно зняти і розглянути відбиток.

ІІ спосіб

Матеріал: гіпс, листок.

Хід досліду: На дерев’яну дощечку покласти листок прожилками догори і залити розведеним гіпсом. Зачекати, поки гіпс затвердіє. Зняти з дощечки, листок витягнути, розглянути відбиток.

КРОНА    ДЕРЕВА

В сонячний день подивитися крізь крону на небо.

  • Чи добре видно небо?
  • Яка крона густа чи ажурна?

Стати під кроною дерева в сонячний день з аркушем паперу.

  • Чи багато “сонячних” плям на аркуші?
  • Що можна сказати про крону?
  • Запропонувати зафарбувати “сонячні” плями (отримаємо шматочок тіні)

В сонячний день запропонувати постояти на відкритому місці, а потім заховатися в тінь дерева.

  • Де знаходитись приємніше?
  • Чому?
  • Спробувати сховатися під різними деревами.
  • Які захищають від сонця найкраще?

Під час дощу заховатися під дерево.

  • Чи прокапають краплинки дощу через крону?
  • Як часто?
  • Що можна сказати про крону?

Вимірювання кількості опадів.

  • Виготовити з пластикових пляшок пристосування для збирання води. Під час дощу поставити їх під деревом, і на відкритому місці.
  • В якій пляшці більше води?
  • Чому?
  • Чи рухається тінь?
  • У сонячну днину оглянути тінь дерева, замалювати контур. Спостерігати за тінню на протязі дня.
  • Чи рухається тінь?
  • Чому?
  • Чи змінюється контур тіні?

“МЕШКАНЦІ”,  ЯКІ  ЖИВУТЬ  НА   ДЕРЕВІ

Розкласти під деревом великий шматок білої тканини. Акуратно струсити одну гілочку. Розглянути комах, які впали з дерева.

  • Скільки їх?
  • Хто знає, як вони називаються?
  • Хто приносить користь дереву?
  • Хто приносить шкоду?
  • Хто найбільше подобається?
  • Запропонувати повернути комах на дерево.

ЗАНЯТТЯ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Тема: Прогулянка до березового гаю.

Мета: вдосконалювати рухові навички. Вправляти дітей у різновидах  ходьби. Формувати вміння тримати рівновагу при ходьбі по гімнастичній лаві з переступанням через куби, стрибати у висоту з місця та пролізати в обруч лівим та правим боком. Сприяти розвитку гнучкості, вчити володіти своїм тілом у русі під час рухливої гри  «Берізка».

Обладнання: гімнастична лава, куби, стояки з підвішеними брязкальцями.

Хід  заняття.

Щоб  удома не сидіти,

Ми сьогодні, любі діти

Помандруємо до гаю.

По стежинці, навпрямки

Дружно  ходим  залюбки! (обходять пеньки).

Ми місточок перейдемо,

А з доріжки не зійдемо! (ходьба по ребристій дошці).

Тут трава росла густа

І стежиночка вузька.

Вище руки, вище ноги,

Не проста у нас дорога. (ходьба з високим підніманням колін).

Схресним кроком вздовж дороги (схресний крок).

Не заплутаються ноги

А тепер ідемо боком,

Раз галопом, два галопом  (боковий галоп).

Не застояться в нас ніжки,

Нумо швидше по доріжці!  (біг у середньому темпі )

Мабуть надто поспішали,

А тому й не помічали,

Що зійшли ми із стежинки, (звичайна ходьба, вправи на дихання)

Зупинімось на хвилинку!

Як тут гарно! Гляньте діти!

І потрапили ми з вами

До березового гаю.  (перешикування в коло).

Ми берізки молоді

В нас тоненькі стовбурці  (руки через сторони вгору, вперед, вниз).

Ми в стрункі стаєм рядки,

Виправляєм гілочки  (повороти тулуба в сторони).

Ледь зіп`явшись з корінців,

Дістаємо промінців  (нахили тулуба вперед).

Хилять свіжі вітерці,

Вліво-вправо стовбурці  (нахили тулуба вліво-вправо).

Ще й верхівки кожен ряд,

Нахиля вперед-назад  (нахили голови вперед-назад).

А вони ростуть міцніють

В гору тягнуться радіють  (присідання, піднімання на носки руки в гору).

Я вам хочу показати,

Куди підемо, малята.

Гляньте — хащі перед нами

Лиш просвіти між гілками.

В кільце за мною пролізайте

Зліва вправу починайте  (пролізати в обруч лівим та правим боком).

На берізці он дзвіночок  (стрибки в висоту з місця до дзвоника, який

Подзвоніть, хоча б разочок. (розташований на 10 см. вище піднятої руки).

Ось – струмочок,

Ось – місточок.

Ми місточок перейдемо, (ходьба по гімнастичній лаві з переступанням

На галявину стрибнемо.  (через куби, стрибки з лави).

Далі стежечка рівненька,

Притомилися рідненькі?

Відпочинемо трішки!

У берізки кора гладенька  (гладять руки, то одну то другу),

Листочки ось такі маленькі  (з’єднують почергово всі пальці з великим)

Листочки з вітром розмовляють тихенько –ш –ш -ш.

Берізка плаття одягла жовтеньке  (проводять кистями рук по тулубу від плечей до колін).

Стала чепурненька (кружляють).

Ми пройшли чимало пішки,

А тепер по граєм трішки!

Рухлива гра  «Берізка».

Дуже гарно ви всі грали

Повертатись вже нам час.

У садку чекають нас.

Раз-два, раз-два

Йде додому дітвора!

Ну а зараз крок повільний       (вправи на дихання, ходьба з рухами рук)

Ми подихаємо вільно.

От і дома дітвора

Відпочити всім пора.

Прогулянка до чарівного лісу.

 

Програмовий зміст: повторити комплекс ЗРВ; вправляти в найпростіших видах самомасажу за допомогою каштанів. Закріпити вміння дітей пролізати під дугами, стрибати на двох ногах з просуванням вперед. Удосконалювати навички ходьби приставним кроком по гімнастичній лаві. Розвивати спритність, сприяти профілактиці плоскостопості. Виховувати інтерес до спільних дій.

                     

Хід.

Вихователь. Візьміться за руки міцніш, і зробіть коло хутчіш. Подивіться  один одному в очі і усміхніться. Заплющіть  очі, відчуйте тепло один одного, зігрійте теплом своїм товариша (з`являться Лісовичок). Тепло ваших сердець відчувають гості, що завітали до вас з чарівного лісу.

Лісовичок. Діти, чи бажаєте ви відправитись у подорож до мого лісу.

Давайте повторимо правила поведінки у лісі.

Чи можна ламати з дерев та кущів гілочки?

Чому не можна псувати кору з дерев?

Чому не можна розводити багаття в лісі?

Чому не можна розкидати скло сміття?

Знаєте  як поводити себе у лісі, тож відправляємося.

Вузька стежка — ходьба один за одним.

Широка стежка – ходьба парами.

Іти так ,щоб не розбудити пташок – на носочках.

Обережно калюжі – ходьба з високим підніманням ніг.

От і потрапили ми з вами на лісову галявину. Як гарно в лісі восени.

„Подивимось на яскраве листя ”.

В.п. – о.с. 1,3 – встати навшпиньки, руки через сторони вгору; 2,4 – в. п. 8р.

„Знайдемо червоне листя”. В.п. – ноги на ширині ступні, руки на поясі.

1,3 – нахил тулуба вперед, руки вперед; 2,4 – в.п.   8р.

„Дерева хитаються ”.  В.п. – ноги разом, руки вгорі. 1 – нахил тулуба вліво; 2 – в.п.; 3 – нахил тулуба вправо; 4- в.п.  8р.

„Якого кольору упав листочок ”. В.п. – ноги паралельно, руки на поясі.

1 – поворот тулуба вліво; 2- в.п.; 3 – поворот тулуба вправо; 4 – в.п.  8р.

Листочки хитаються від вітру ”. В.п. – лежачи на животі, руки вперед, ноги разом. Розкачуватись на животі й грудях, держачи руки попереду.   10р.

Ліс багатий на таємниці та сюрпризи для своїх мешканців та гостей. Ось і на нас чекає сюрприз під деревом (кошик з каштанами).

Масаж долоньок.

У лісочок ми підемо

І каштанів там зберемо.

Візьмем в руки раз і два,

Скажем чарівні слова:

  • Ви, каштани, нас гартуйте
  • Від хвороб усіх лікуйте.

В руках будем вас качати

Свій масаж розпочинати.

Заховали , показали

І в долоньках покачали.

Пальчики поназивали.

Намалюєм на долонці

Сонечко кругленьке,

Промінці пряменькі!

Ці каштани не прості, вони грайливі і хочуть , щоб ви з ними пограли. Тож нам потрібно розділитися на дві команди. Будемо проводити естафети(перешикування на дві колони).

  1. естафета з перешкодами – перенести каштан з кошика в кошик, пролізаючи під дугами та стрибати з обруча в обруч.
  2. переправа – перенести каштани по місточку через струмочок, рухатись боком  приставним кроком.
  3. рух. гра „збираємо каштани”.       

Молодці, ви весело грали, швидко перешкоди подолали, а на згадку про нашу зустріч я вам подарую каштани.

Ми природі вірні друзі.

Ведуча. Діти сьогодні ми з вами вирушаємо у цікаву, веселу мандрівку. На своєму шляху зустрінемо багато дивного і цікавого. Ми підемо з вами в чарівний ліс, але щоб дістатися до чарівного лісу, треба пройти по ось такій стежині. Тільки сміливі, сильні зможуть здолати всі перешкоди. Ну що вирушаймо.

Ось вузька доріжка

Ось веселі ніжки

На вузьку доріжку

Стали наші ніжки.

Ніженьки крокують

Діточки рахують,

1 -2, 1 – 2.

Ось високая верба,

Ось калинонька низька,

Ось тополя тут струнка,

А ось зайчик тут стриба.

Далі крокуємо

Весело рахуємо,

1 – береза, 2 – ялинка,

3 – красуня горобинка,

а 4 – красень дуб

зупинились  діти тут.

Ведуча. От ми і потрапили до  лісу. Щоб наша мандрівка була цікавою, і чарівний ліс нас не боявся скажемо чарівні слова: „Лісе, лісе, перелісся, перед нами розступися – і у лісі, і у лузі ми природі вірні друзі!” В нашій мандрівці приймають участь дві команди „Горобинка” і „Липка”, а спостерігатимуть за мандрівкою журі у складі…. Команди представляють своє гасло і емблему.

Ведуча. Мандруємо ми далі до лісової галявини. Там на нас чекає сюрприз. Але спочатку потрібно подолати „Доріжку перешкод ” (пролізти під гіллям – в обруч, оббігти пеньки – куби).

Ведуча. Осінь залишила нам на згадку листочки і плоди різних дерев. Але все переплуталось. Пограємо в гру „Знайди пару”(одна дитина біжить вибирає листочок, а інша біжить і до цього листочка підбирає плід).

Ведуча. Пустун вітерець розкидав все навкруги. Допоможіть мені „скласти листочки (листок розрізаний на декілька частин, вони розкидані по залу, треба зібрати всі частини і скласти листочки, відповідно до назви команд).

Ведуча. Куточок лісу приготував для вас сюрприз. Лісовичок запросив до себе художника, який намалював дерево, але забув його прикрасити. Давайте діти прикрасимо дерева (в руках у кожного учасника команди листочок, треба пролізти в тунель, не загубив листочок і прикріпити його на макет дерева).

Ведуча . От  і впорались ми із завданням. А зараз кожна з команд пригостить своїх друзів цілющім відваром і розповість про лікувальні властивості .

Ведуча . Настав час підсумувати результати нашої мандрівки. Переможцями є, ваша діти цікавість до природи, ваші почуття дружби, взаємодопомога, спритність, витривалість. 

Рухливі ігри.

Гра «Збираємо  каштани.»                                            

Мета: розвивати м’язовий апарат ступні, сприяти профілактиці плоскостопості, виховувати витримку,спостережливість, орієнтацію в просторі.     

Обладнання:торбинки з каштанами.

Хід.

Діти діляться на команди, кожна збирає каштани пальцями ніг у свою торбинку.

Вихователь: Назбирала я в корзинку

                       Жолудів, каштанів свинкам.

                       Раптом впала ця торбинка —

                       Покотилося все, та й зникло.

                       Дітки, швидше все збирайте

                       Та мені допомагайте!

Гра ”Ми осінні листочки.”

Мета:удосконалювати навички ходьби та бігу. Виховувати увагу та вміння виконувати рухи відповідно до тексту.

Хід.

   Ми- листочки, ми- листочки,

   Ми –каштанові листочки.

(Діти стоять колом з листочками в руках).

   Ми на гілочках сиділи,

   Дмухнув вітер- полетіли.

(Діти розбігаються).

   Ми літали, ми літали,

   І на землю посідали.

(Діти бігають, помахуючи листочками).

   Потомились ми зовсім,

   І присіли в коло всі.

(Діти присідають,піднімають листочки над головою).

   Знову вітерець дмухнув

   І листочки швидко здув.

(Діти знову розбігаються, помахуючи листочками).

   Всі листочки полетіли

   І на землю тихо сіли.

(Діти підкидають листочки вгору та слідкують,куди вони упадуть).

Гра ”Берізка.”

Мета: удосконалювати техніку ходьби. Сприяти розвитку гнучкості. Виховання уваги, узгодженості і чіткості рухів.

Хід гри.

Одна дитина стоїть у середині кола. Це — берізка. Всі діти стоять навколо співають:

Берізка, берізка,

Берізка зелена,

Берізка зелена.

Діти йдуть вправо, тримаючи руки біля правого плеча, ніби несуть дерево або лопату і продовжують співати.

               Ми посадили берізку,

               Ось таку, ось таку,            

Повертаються обличчям до кола, присідаючи,показують руками, яку берізку вони посадять. На слова:

                Ходимо, ходимо,

                По лісу-лісочку.(2р)

 Діти беруться за руки і йдуть вліво,а дитина, що в колі, присідає.На слова:      Виростай же, берізка,        

                Ось така, ось така                 

Діти повертаються обличчям до середини, нахиляються і плавним рухом показують, як росте берізка, повільно піднімаючи руки від землі над головою.

                Ходимо, ходимо

                Навколо нашої берізки,(2р)

 Дитина, що в колі, встає.

               Стала наша берізка

               Ось яка, ось яка                       

Діти йдуть до центру, піднімаючи з’єднані руки, показують, яка стала берізка.

              Зайчик під берізкою

              Плиг-скок, плиг-скок.

Діти, поклавши руки на пояс, підстрибують на обох ногах, просовуючись по колу.

Вказівка до гри: дитина,що стоїть у колі, може розвести руки в сторони-показати,які широкі віти у берізки. Діти можуть показати:

Ой,берізко,зелененька,

Ти була колись маленька,

А тепер ти ось така —

І висока, і струнка.

Біля тебе ми, берізко,

Заспіваєм пісню дзвінко.

Візьмем руки у бочок,

Затанцюєм гопачок,

У бочок,у бочок,

Затанцюєм гопачок.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН КЕРІВНИКА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА 

«Білокора та струнка»

І квартал

Вересень

Аплікація

Тема: «Березовий килим»

Мета:  Закріпити вміння працювати ножицями. Вправляти у вирізуванні простих елементів (листочків) з паперу складеного вдвоє. Розвивати вміння красиво підбирати кольори (зелений, жовтий, червоний, оранжевий)

              Розвивати відчуття композиції і кольору. Вчити відлічати свою роботу і роботу інших дітей по композиційному і кольоровому рішенню.

              Виховувати акуратність у роботі.

Жовтень

Малювання

Тема: «Казкова берізка»

Мета:  Учити створювати в малюнку казковий образ. Вправляти в умінні передавати правильну будову берези. Учити заштриховувати. Розвивати уяву і творчі здібності.

Листопад

Малювання.    (монотипи, відбиток березового листя)

Тема:  «Листячко березове – лети!»

Мета:  Ознайомити дітей з новим способом – нанесення малюнка з допомогою листя, формувати вміння створювати відбитки різного розміру та форми.

              Продовжувати розвивати дрібну моторику. Виховувати дбайливе ставлення до всього що оточує. Формувати естетичне сприйняття природи і своєї діяльності, вміння включатися в гру.

Малювання

Тема:  «Березовий гай»

Мета:   Показати дітям красу березового гаю в осінню пору, помилуватися унікальністю. Учити дітей зображувати особливості і характер у пейзажі (стрункі, білі, гнучкі, веселі)

              Удосконалювати техніку мазкового малювання гуашшю. Виховувати у дітей почуття естетичної насолоди.

ІІ квартал

Грудень

Малювання

Тема: «Березовий гай взимку»

Мета:  Показати дітям красу березового гаю в зимову пору, помилуватися унікальністю. Учити дітей зображувати особливості і характер берізки у пейзажі (стрункі, білі, сумні). Удосконалювати техніку мазкового малювання гуашшю. Виховувати у дітей почуття естетичної насолоди.

Січень

Тема: «В гостях у берізки»

Мета:  Познайомити дітей з пастеллю, технікою малювання нею. Вчити передавати у малюнку будову берізки, витонченість гілок. Виховувати акуратність рід час малювання і обережне ставлення до малюнка.

Лютий

Малювання.   

Тема:  «Білая береза за моїм вікном»

Мета:  Викликати цікавість до створення виразного образу за мотивами ліричного вірша. Навчати сполучувати різні образотворчі техніки для передавання характерних особливостей засніженої крони берізки (аплікація) і стрункого стовбура з тонкими гілками (малювання). Вдосконалювати технічні вміння (вміло користуватися пензлем, малювати широкі лінії усім ворсом пензля, а тонкі лінії – кінчиком). Розвивати почуття кольору.

ІІІ квартал

Березень

Малювання

Тема: «Щаслива берізка»

Мета:  Вчити відчувати настрій берізки навесні,  передавати характер і настрій дерева, сполучати техніку малювання гуашшю. Познайомити з складним мазком «плеском». Виховувати естетичну насолоду від сприйняття весняної природи

Квітень

Тема: «Гілка  берізки з сережками»

Мета:  показати дітям красу березової гілочки. Вчити передавати характерні особливості натури (будова, направлення гілки, листя,як висять сережки), форму колір. Учити підбирати необхідні кольори. Розвивати мілку моторику руки. Виховувати акуратність і старанність у роботі.

Травень

Малювання.   

Тема:  «Друзі берізки» (колективне)

Мета:  Створити у дітей настрій для фантазування і створення казки. Закріплювати вміння дітей складати загальну модель комахи: доповнювати її різними особливостями у малюванні крейдою. Розвивати зображувальну творчість.

«Горобинка — намистинка»

І квартал

Вересень

Малювання

Тема: «Гілка горобини»

Мета:   Вчити дітей передавати характерні особливості натури, форму, частини, будову гілки і листка, їх колір.

Закріпити уміння красиво розташовувати гілочку горобини на папері. Вправляти в малюванні аквареллю. Зіставляти малюнок з натурою, здобувати більшої точності в зображенні.

Жовтень

Малювання

Тема: «Горобина в осінньому вбранні»

Мета:   Показати дітям ліричну красу осінньої горобини.

Познайомити дітей із засобом пуантилізму. Вчити малювати різнокольоровими мазками і крапками. Розвивати емоційну чутливість. Виховувати почуття естетичної насолоди від малювання.

Листопад

Малювання

Тема:  «Горобинка-намистинка»

Мета:  Вчити дітей використовувати різний натиск на олівець для зображення горобини з товстим і тонким гіллям.

              Розвивати образне сприйняття. Виховувати прагнення домагатися красивого і правильного результату.

ІІ квартал

Грудень

Малювання

Тема:  «Гілочки горобини»

Мета:     Продовжувати вчити дітей працювати з солоним тістом, закріплювати вміння робити круговими рухами ягоди, гілочки розкочувати тісто тоненько між долонями або на дощечці. Розвивати творчість, виховувати старанність.

Січень

Аплікація

Тема:  «Гілочки горобини взимку»

Мета:Закріпити вміння працювати ножицями. Вправляти у вирізуванні простих елементів (ягоди, гілочки) з паперу складеного вдвоє, а також правильно розміщувати гілочку на площині. Розвивати відчуття композиції і кольору, естетичний смак. Виховувати акуратність у роботі.

Лютий

Малювання

Тема: «Горбинка взимку»

Мета:Показати дітям красу зимової горобинки. Вчити відчувати настрій дерева зимою. Вчити дітей передавати характерні особливості горобини, форму, будову гілок, їх колір. Навчити сполучувати різні образотворчі техніки для передавання засніженої крони горобинки. Вдосконалювати технічні вміння (малювати широкі лінії усім ворсом, а тонкі лінії – кінчиком). Розвивати почуття кольору.

ІІІ квартал

Березень

Малювання

Тема:  «Щаслива горобинка»

Мета:     Вчити дітей передавати характерні особливості натури (форму, направлення гілок, колір бруньків). Закріпити уміння розташовувати по центру дерево на папері. Вправляти в малюванні аквареллю, зіставляти малюнок з натурою, здобувати більшої точності в зображенні.

Квітень

Малювання

Тема:  «Маленька горобинка»

Мета:Показати дітям красу квітучої гілочки горобини. Вчити передавати характерні особливості натури (форма, квітки). Удосконалювати технічні новинки малювання пензликом та пальчиком. Виховувати почуття насолоди від створення краси.

Травень

Малювання

Тема: «Горобиновий рушничок»

Мета:Продовжувати знайомити дітей з таємницею декоративного візерунка. Розвивати почуття ритму у складанні візерунка на аркуші паперу з горобинового листя (монотипія). Виховувати почуття насолоди від декорування.

«Пан Каштан»

І квартал

Вересень

Малювання

Тема:  «Чудо з каштаном»

Мета:  Вчити створювати образ чудового каштану у малюнку. Передавати виразними засобами листя, плоди. Виховувати бажання створити чудеса своїми руками.

Жовтень

Малювання

Тема: «Каштановий килим»

Мета:   Продовжувати знайомити дітей з таємницями декоративного візерунка. Розвивати почуття ритму у складенні візерунка на аркуші паперу на аркуші паперу з каштанового листя (монотипія).Виховувати почуття насолоди від декорування.

Листопад

Малювання

Тема: «Плоди каштана»

Мета:  Вчити передавати в малюнку характерні особливості плодів каштана : форму, будову фактуру, колір. По центру аркуша паперу розташовувати зображення. Розвивати естетичне сприйняття. Виховувати у дітей почуття естетичної насолоди.       

ІІ квартал

Грудень

Малювання

Тема:  «Сон каштана»

Мета:     Вчити створювати образ сплячого каштана у природі, його своєрідність. Передавати у малюнках його особливість: фактуру кори, будову гілок, колір. удосконалювати техніку малювання гуашевими фарбами. Виховувати у дітей здатність мудро сприймати сум.

Січень

Аплікація

Тема:  «Гілочка каштана»

Мета:  Вчити дітей  наклеювати гілочку каштана на  поверхні. Закріплювати вміння розташовувати гілочку каштана на площині. Розвивати   естетичний смак. Виховувати акуратність в роботі.

Лютий

Ліплення

Тема: «Казковий каштан»

Мета:   Учити дітей ліпити каштан з солоного тіста. Закріплювати знайомі прийоми ліплення (скочування, скріплювання, витягування). Розвивати зорову пам'ять, уяву. Виховувати старанність.

ІІІ квартал

Березень

Малювання

Тема:  «Пробудження каштана»

Мета:     Показати  дітям красу ранньої весни на пробудженні каштана. Учити дітей бачити тонові відношення (світлі і темні місця). Розвивати творчість у малюванні весняного дерева. Розвивати естетичну насолоду при  сприйманні живопису.

Квітень

Малювання

Тема:  «Весна прийшла до каштанчика»

Мета:  Вчити дітей створювати сюжетний малюнок з допомогою штампів. Розвивати творчу уяву, фантазію, виховувати бажання створювати малюнки за допомогою штампів.

Травень

Малювання

Тема: «Квіти каштана»

Мета:Продовжувати вчити дітей створювати малюнок пальцями (квіти каштана). Розвивати творчість. Виховувати любов до прекрасного. 

«Клен — Веселун»

І квартал

Вересень

Малювання

Тема:  «Кленок зустрічає золоту осінь»

Мета:     Показати дітям красу осіннього дерева. Познайомити дітей із засобом пуантилізму вчити малювати різнокольоровими мазками осінній клен. Розвивати емоційну чутливість.

Жовтень

Малювання

Тема:  «Гілочка клена»

Мета:  Вчити передавати характерні особливості натури (будова, направлення гілок, листя) форму і колір вази.

             Учити дітей бачити тонові відношення (світлі і темні місця) і передавати їх в малюнку, посилювати або послаблювати натиск на олівець.

              Розвивати мілку моторику руки. Закріплювати уміння добре заштриховувати зображення на папері.

Листопад

Ліплення

Тема: «Пташка» (з крилаток клена)

Мета:   вчити ліпити пташку з глини. Правильно передавати форму і пропорції, декоративно передавати форму і пропорції, декоративно оздоблювати природним матеріалом (крилатками з клена). Використовуючи прийоми витягування, згинання, скачування, згладжування, примазування.Розвивати творчі здібності. Прищеплювати прагнення самостійно ліпити іграшку з глини.

Малювання

Тема: «Сон клена»

Мета: Показати дітям мудру красу сна у природі, своєрідність клена. Учити передавати у малюнку особливості клена: кривизну стовбура, фактуру кори, витонченість гілочок. Удосконалювати техніку малювання восковими крейдочками і аквареллю «по-вологому».Виховувати у дітей вдячне ставлення до життя, здатність мудро сприймати сум.

ІІ квартал

Грудень

Малювання

Тема:  «Сон клена»

Мета:     Показати  дітям мудру красу сна у природі, своєрідність клена. Учити передавати у малюнках особливості клена: кривизну стовбура, фактуру кори, витонченість гілочок. Удосконалювати техніку малювання восковими крейдочками і аквареллю «по-вологому». Виховувати у дітей вдячне ставлення до життя, здатність мудро сприймати сум.

Січень

Аплікація

Тема:  «Зимовий клен»

Мета:  Вчити дітей змішувати кольори солоного тіста підбирати необхідні кольори дерева і наклеювати на картон, розвивати уяву, творчість. Виховувати наполегливість, самостійність.

Лютий

Малювання

Тема: «Кленова алея»

Мета:   Учити дітей відображувати в малюнку зимовий  настрій, малювати (дерева великі, маленькі, високі, низькі, стрункі, прямі, нахилені). Учити по-різному зображувати їх, але з характерною особливістю (колір стовбура, гілок). Закріпити прийоми роботи пензликом і фарбами.

ІІІ квартал

Березень

Малювання

Тема:  «Кленок з розкритими бруньками»

Мета:    Вчити передавати характерні особливості натури (будова, направлення гілочок) з розкритими бруньками. Вчити передавати свої враження від кленових гілочок, їх особливості, характер, настрій. Закріпити навички малювання знайомих технологій. Виховувати впевненість.

Квітень

Малювання

Тема:  «Друзі клена»

Мета:  Вчити дітей малювати комах за допомогою свічки. Викликати у дітей інтерес до цього виду малювання. Закріплювати вміння правильно розмішувати малюнок на аркуші паперу. Розвивати творчу уяву. Виховувати наполегливість, акуратність.

Травень

Малювання

Тема: «Весняний кленок»

Мета:   Учити дітей малювати весняний кленок м`ятим папером, поєднуючи з малюванням пензлем(стовбур, гілки). Закріпити вміння малювати весняне дерево за допомогою кляксографії (шляхом поєднання кольорів). Розвивати уяву, фантазію. Виховувати почуття радості і захоплення.

«Липка — Медуниця»

І квартал

Вересень

Малювання

Тема:   «Щаслива липка»

Мета:  Вчити відчувати настрій липки восени, передавати характер і настрій дерева, сполучати техніку малювання тушшю і гуашшю. Познайомити із складним мазком «плиском».Виховувати естетичну насолоду від сприйняття гарної природи.

Жовтень

Малювання

Тема:  «Липова алея» (колективна робота)

Мета:   Показати красу липи в осінньому вбранні, викликати натхнення для створення колективного полотна.Закріпити вміння дітей передавати знайомими засобами малювання характерні особливості липи. Розвивати уяву при розгляданні живопису, слуханні музики, у роботі з фарбами.

Листопад

Малювання

Тема: «Липовий гай»

Мета:     Учити дітей відображати в малюнку осінній настрій, малювати липові дерева (великі, маленькі, високі, низькі, стрункі, прямі, нахилені). Учити по різному  зображувати їх, але з характерною особливістю(колір стовбура, гілок, форми листя, крони дерева). Закріпити прийоми роботи пензликом і фарбами.

ІІ квартал

Грудень

Малювання

Тема:  «У зимовому лісі спить липка»

Мета:     Показати  дітям зимову липку у природі, її своєрідність. Учити передавати у малюнку особливості маленької липки, тонкі стовбур, фактуру кори, витонченість гілочок. Удосконалювати техніку малювання гуашшю. Виховувати у дітей вдячне ставлення до життя, здатність мудро сприймати сум.

Січень

Ліплення

Тема:  «Маленька липка»

Мета:  Вчити дітей ліпити липу з солоного тіста (стовбур, гілки). Закріплювати знайомі прийоми ліплення (скочування, скріплення, уяву).  Виховувати наполегливість, самостійність, старанність.

Лютий

Аплікація

Тема: «На зимовій галявині»

Мета:   Учити дітей створювати колектив ну аплікацію, наклеювати вироби липки з солоного тіста на тканину, доповнювати сюжет картини (хмаринки, сонце, сніжок, сніжинки). Розвивати творчу уяву, фантазію. Виховувати бажання працювати разом з друзями.

ІІІ квартал

Березень

Малювання

Тема:  «Казкова липка»

Мета:     Учити створювати в малюнку казковий образ. Вправляти в умінні передавати  правильну будову липки. Закріпити вміння підбирати кольори фарб. Розвивати естетичний смак, творчу уяву.Виховуватитворчу уяву, старанність у роботі.

Квітень

Малювання

Тема:  «Друзі липки»

Мета:Продовжувати вчити дітей створювати чарівний малюнок за допомогою різнокольоровихклякс, розвивати творчу уяву, фантазію, виховувати естетичний смак, почуття радості і здивування.

Травень

Малювання

Тема: «Весняна липка»

Мета:Показати красу липки у весняну пору. Вчити відчувати її настрій, передавати в малюнку характерні особливості і форми листочків, використовуючи знання та вміння, набуті на попередніх заняттях. Розвивати зорову пам`ять, уяву,виховувати старанність.

МУЗИЧНІ ТВОРИ 

Горобинонька

хоровод

Вступ. Дівчатка беруться за руки, стають у коло. Усередині —

дівчинка, одягнена в костюм Горобиноньки (зелене вбрання, на голові — стрічка з прикріпленими гронами горобини, в руках також по гілочці горобини).

1-й куплет.

1- 4 такти. Дівчатка співаючи йдуть праворуч хороводним кроком. На кожну чверть такту дівчинка – Горобинонька робить «пружинку» з поворотом вправо та вліво, плавно змахуючи розведеними в сторони руками.

5-й такт. Дівчатка звужують коло, роблячи три кроки до центру, повільно піднімають руки до Горобиноньки. Горобинонька плавно піднімає руки вгору.

6-й такт. Всі вклоняються, притуляючи праву руку до серця, а ліву опускаючи вниз.

7-й такт. Дівчатка трьома кроками відходять назад, роз­ширюючи коло, а Горобинонька кружляє навколо себе припа­данням, приклавши праву руку до серця, а ліву вільно опустивши.

8-й такт. Дівчатка вклоняються Горобиноньці, а Горобинонька -їм.

Пісня «Горобина ніч»

Моє бажання зупини,

Один єдиний крок і — осінь.

Я не скажу тобі «прийди»,

Дощ розпускає довгі коси.

То буде завтра, як завжди,

А за плечима пересуди.

Моєї тут нема вини,

За нас все вирішили люди.

 

Не в тому річ, не в тому річ,

Що горобина плаче ніч,

А в тому річ, а в тому річ,

Що ми з тобою різні.

Що це кохання — боротьба,

Розчарування і журба,

 

Як осінь піздні.

Ти забереш моє «прощай»,

Сумління знову стане чистим,

Від мене тихо відвикай,

На горобині вже намисто

На тонкім вечорі розлук

З тобою вже сміється інша.

Ти доторкнувся інших рук,

Я не прийду до тебе більше.

 

Не в тому річ, не в тому річ,

Що горобина плаче ніч,

А в тому річ, а в тому річ,

Що ми з тобою різні.

Що це кохання — боротьба,

Розчарування і журба,

 

Як осінь піздні.

Пісня «Горить горобина»

Знову в ночі безсонні

Пригадалось мені

Сяйво ягід червоних

Серед білих снігів.

Той вогонь при долині

Моє серце зігрів.

Знов горить горобина

На високій горі!

Приспів:

Ще там, в заметеній долині

Бринить відлуння твоїх слів:

Червоні грона горобини

Серед снігів, серед снігів.

Твоїх очей тумани сині,

Немов ріка без берегів.

Червоні грона горобини

Серед снігів, серед снігів.

 

Роки йдуть за роками,

Все минуло, мов сон,

Та горить над снігами

Горобини вогонь.

Де гуде хуртовина

В перехрестях вітрів,

Знов горить горобина

На високій горі!

Приспів (2)

Танок «Червоні горобинки»

Дівчатка — горобинки у червоних хусточках стоять шеренгою біля центральної стіни, тримаючись за спіднички.

1-4 такти

Дівчата йдуть хороводним кроком одна за одною — «змійкою».

5-12 такти

Розподіляються на два однокових за кількістю дітей кружечки по кутах зала, з кінцем музичної фрази беруться за кінчики хусточок.

13-16 такти

Схиливши трохи голівки набік, дрібним легким кроком рухаються по колу праворуч із кінця 16 такту, тричі притупуючи, повертаються в протилежний бік.

17-20 такти

Так само рухаються по колу ліворуч, с кінця 20 такту дівчатка, тричі притупуючи, повертаються одне до одного і кладуть ліву руку на праве плече дівчинки попереду, а вільною рукою беруться за спідничку.

29 — 32 такти (з повторенням)

Дівчатка хороводним кроком виходять з кружечків на середину зали й зупиняються двома колонами (поряд), беруться за кінчики хустинок.

34-40 такти

Дівчатка (пара за парою) ідуть хороводним кроком у перед, вклоняються одна одній і розходяться до бокових стін, продовжуючи рух до центральної стіни. З кінцем музики зупиняються півколом і вклоняються.

Осінні красуні — горобинки

Одягли червоні хустинки.

Таночком Осінь зустрічають, —

Пані — Осінь величають.

«Я з листочками ходжу» Пісня-танок.

 

Я з листочками ходжу,                                                Я с листочками хожу,

Всім листочки покажу.                                       Всем листочки покажу.

Ось так, ось так:                                                Вот так, вот так:

Всім листочки покажу.                                      Всем листочки покажу.

 

Я листочками змахну,                                       Я с листочками пляшу

І таночок свій почну,                                         И листочками машу.

Ось так, ось так:                                                Вот так, вот так:

Я таночок свій почну.                                       Я листочками машу.

 

У таночку покружусь,                                        Я с листочками кружусь

І гостям я уклонюсь.                                         И гостям я поклонюсь.

Ось так, ось так:                                                Вот так, вот так:

І гостях я уклонюсь.                                          И гостям я поклонюсь

 

Пісня скінчилась моя,                                        А теперь,  мои друзья,

За листки сховаюсь я.                                       За листочки спрячусь я.

Ось так, ось так:                                                Вот так, вот так:

За листки сховаюсь я.                                       За листочки спрячусь я.

Діти, тримаючи у руках листочки, виконують рухи за текстом пісні.

Танок з листочками

1. В гості знов до нас прийшла

Осінь золотиста.

У садочку із гілля

Облітає листя

 

Приспів: Листочок, листочок,

На вітрі шелести!

Сьогодні в таночок

Ідеш із нами ти.

2. Всі ми любим танцювать

Радісний таночок,

Над собою підіймать

Золотий листочок.

 

3. Вітерець летить здаля,

Шелестить листками,

В танці весело кружля

Він із малюками.

Діти середньої групи і дорослі співають пісню. Вихованці молодшої групи танцюють з листочками в руках.

1 Куплет. Діти біжать по всьому залу.

Приспів: 1-2 рядки змахують листочками. 3-4 рядки кружляють.

2 Куплет. Діти виконують напівприсідання.

Приспів: Повторюють рухи.

3 Куплет. Діти біжать по всьому залу.

Приспів: Повторюють рухи

«Поміж диво-кленами…»

Сл. Тамари Мезенцевої                                  Муз. Юлії Михайленко

 

1. Листячку зеленому                               2. Вітер листям бавиться –

Вже не довго буть,-                                  Човники пуска.

Поміж диво-кленами                                Осінь наближається

Журвалі пливуть.                                               З пензликом в руках.

 

Горобина гронами                                  Листячку зеленому

Стиглими звиса                                        Вже не довго буть,-

Над ківтками сонними                              Поміж диво-кленами

Мріють небеса.                                         Журвалі пливуть

                                                         ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП ПРОЕКТУ

                                               Заключний етап

Третій етап екологічного проекту передбачає аналіз та узагальнення результатів, отриманих у процесі дослідницької діяльності, закріплення знань, поведінкових навичок дітей. На цій же стадії розробляються різні рекомендації. В процесі роботи по даному етапу дошкільнята складають розповіді та казки, ілюструють їх, відображають результати спостережень в іграх, складають задачі, придумують природоохоронні знаки, проводять свято «День дерева» і виготовляють для дерева подарунки, разом з батьками складають рекламу дерева, шукають літературу про дерево.

Орієнтовний перелік ігор заключного етапу

Гра «Якби я був деревом …».

Ігри такого типу можуть бути проведені в якості фізкультхвилинок на заняттях, уроках, на прогулянці, під час екскурсій. Діти вже знають особливості своєї рослини. Дерева бувають високими і низькими, тонкими і товстими. В одних із них розлога крона, в інших гілки опущені або підняті.

Перший варіант гри.

Запропонувати учасникам гри зобразити своїх нових друзів. В одному із завдань підготовчого етапу вже вказувалося, що у дитини є частини тіла, які можна порівняти з частинами рослини: ноги схожі на коріння, тулуб — на стовбур, руки — на гілки, пальці — на листя. Так, зображуючи старий дуб з великими, товстими корінням, дитина широко розставляє ноги; показуючи плакучу вербу, опустить руки. Діти згадують, як шуміло листя у вітряну погоду, і відтворюють ці звуки; представляють, що на гілки сідають птахи, йде дощ (або світить сонце), прийшов чоловік і зламав гілку. Ситуації можна придумати найрізноманітніші, головне, щоб вони були пов'язані з проведеними спостереженнями. Головне завдання дітей — так чи інакше відобразити особливості дерева в запропонованих педагогом ситуаціях.

Другий варіант.

Представники однієї групи (або одна дитина) зображують своє дерево, а інші відгадують його назву. У цьому випадку діти намагаються відобразити характеристики рослини певного виду.

Третій варіант.

Запропонувати дітям уявити, що дерева навчилися ходити (цю гру доречно провести після читання та обговорення поеми Б. Заходера «Чому дерева не ходять?»). Завдання: показати, як могло б ходити їх дерево: важким кроком або легкою ходою, повільно або швидко. Учасники гри пояснюють свої рухи. (Як правило, у своїх поясненнях вони посилаються на особливості зовнішнього вигляду рослини.)

Гра «Дерево — це…»

Розвиває мислення, актуалізує досвід дітей, їх знання, дозволяє поглянути на один і той же об'єкт з різних точок зору. Ведучий пропонує дітям визначити, яке значення має те чи інше дерево в житті різних тварин, людей. Наприклад: «Для пташці дерево — це …» (варіанти відповідей: їдальня, місце для споруди гнізд, місце, де вона може сховатися, і т.п.). «Для жука наш дуб — це …» (його житло, місце, де він відкладає личинки, де може знайти їжу). «Для художника дерево — це …» (об'єкт для картини, джерело натхнення). «Для стомленого мандрівника розкидисте дерево — це …» (місце, де в жаркий день можна сховатися від пекучого сонця, відпочити …). «Дерево для мебляра — це …» (деревина, з якої можна зробити багато різних предметів). «Дерево для зайця — це …» (їжа — кора взимку, укриття). «Дерево для городянина — це …» (чисте повітря, прохолода в спеку, «парасолька» від дощу, місце для відпочинку і т.п.). Слово «дерево» можна замінювати конкретними назвами різних порід, зокрема, тих, за якими діти спостерігали.

 Гра «Що буде, якщо …»

Педагог пропонує дітям подумати і відповісти, що трапиться з їх деревом, якщо … (Зникнуть птахи, дощові черв'яки, гриби; якщо перестане йти дощик; якщо сніг не вкриє його коріння; не прилетять бджоли; людина пошкодить кору).

Гра «Що таке добре і що таке погано?».

Розділити дітей на дві команди. Учасники першої будуть називати все, що для дерева «добре», другі — все, що для дерева «погано». Потім групи можуть помінятися завданнями, а також намалювати ілюстрації або знаки, що відображають зміст гри.

Останній етап проекту включає і складання рекомендацій дітьми. Рекомендації повинні відображати передусім ставлення дітей до природи, до дерев, їх уявлення про життя цих рослин, про необхідність їх охорони, особливості догляду за ними. Певною мірою ці рекомендації можуть служити і в якості діагностики результатів роботи за проектом, так як відображають зміни в поведінці, знаннях, ставленні дітей до навколишнього світу. Так, дошкільнята можуть відповісти на ряд питань: «Що я можу зробити для нашого (свого) дерева?», «Що я можу зробити для всіх дерев?».

Орієнтовний заключний семінар для дорослих учасників проекту

Тема: «Щодо результатів завершення екологічного проекту « В світі дерев»

План семінару:

1.     Інформація щодо підсумків роботи колективу над екологічним проектом.

1.1.   Звіт вихователя-методиста.

1.2.   Творчі звіти вихователів груп.

2.     Круглий стіл «Що дала робота над проектом моїй дитині » (повідомлення батьків вихованців щодо змін в поведінці дітей при роботі над проектом).

3.     Прийняття рішення про презентацію проекту для широкого загалу.

4.     Вироблення рекомендацій щодо роботи над проектом.

 

 

 

 

 

 

 

Алгоритм проведення презентації проекту

Учасники: педагоги, діти старших груп, батьки, запрошені гості Місце проведення: музична зала

План проведення:

•         Фотовернісаж — «Наші улюблені дерева»

•         Виставка дитячих малюнків «Моє дерево»

•         Виставка сімейних газет «Дерево моєї сім'ї »

•         Реклама про дерево

•         Презентація природоохоронних знаків

•         Відеопрезентація « Як готувався наш проект»

•         Екологічне свято «День дерева»

•         Природоохоронна акція «Посадимо разом дерева»

 

 

 

 

 

 

 

Складання розповідей

Запропонували учасникам проекту скласти розповіді за результатами досліджень. Наприклад: «Наше дерево влітку», «Наше дерево навесні». Це дуже корисно для розвитку мовлення, пам'яті дітей, їх здатності до узагальнення. Задавали відповідні питання: «Який настрій було у нашого дерева навесні? Взимку? Згадували, кого ми виявили серед листя» , придумати якомога більше прикметників, що характеризують їх дерево, відповісти на питання: «Що дерево може робити?» (підбір дієслів). Звернули увагу на те, як багато різних виразів може бути пов'язано лише з одним словом.

Теми розповідей можуть бути різними. Головна умова — в них необхідно відобразити результати власних спостережень, а героєм будь-якого твору має бути дерево. Перед початком виконання завдання педагог тільки окреслює коло питань, які можна (але зовсім не обов'язково) торкатися у розповіді. При цьому підкреслюється, що дитина сама може вибрати, питання на які вона буде відповідати. Можна згадати незвичайну історію, пов'язану з об'єктом досліджень. Де дерево живе? Чому дитина вибрала саме його?

Складання казок

У молодшому віці діти люблять не тільки слухати, але й складати власні казки. Запропонували дітям разом з батьками вигадати казки про своє дерево. Багато дітей, складаючи казку, включали до складу персонажів «сусідів», «родичів» свого дерева, використовували інформацію про зв'язки рослин з навколишнім середовищем. (Наприклад, у багатьох дитячих творах говорилося про значення води.)

Складання рекомендацій

Останній етап проекту включає і складання рекомендацій. Які рекомендації можуть скласти дошкільнята? Вони найбільше відображали, перш за все, ставлення дітей до природи, до дерев, їх уявлення про життя цих рослин, про необхідність їх охорони, особливості догляду за ними. В деякій мірі ці рекомендації можуть служити і в якості діагностики результатів роботи за проектом, так як відображають зміни в поведінці, знаннях, ставленні дітей до навколишнього світу.

Запитання до дітей

«Що я можу зробити для свого дерева?»

Діти вже знають, що саме необхідно дереву, у них сформувалося позитивне емоційне ставлення до цих рослин, можливо, вони спостерігали і наслідки негативного впливу на них людей. В учасників проекту виникала природна потреба допомогти дереву, захистити його; вони усвідомили роль цих рослин у природі та житті людини. Отже, тепер діти можуть скласти свої пропозиції, які допоможуть зберегти дерева. Аналіз дитячих рекомендацій показує, що вони відображали, насамперед, власний досвід по догляду за деревами, свої спостереження. Дуже важливо, що практично у всіх відповідях присутнє емоційне ставлення до свого дерева, бажання зберегти його, захистити. Діти сприймали його як живу істоту, яка потребує їх підтримки та допомоги. (Власне, це і було одним з головних завдань проекту.) Вони підкреслювали, що необхідно не тільки доглядати за деревом, але й «думати про нього тільки добре, говорити про нього тільки хороше», «приходити до нього, коли йому стане сумно», «поважати своє дерево», «потрібно любити його!».

Рекомендації, складені дітьми

Я буду любити дерево, доглядати за ним, не дам іншим ламати його! Я буду його поливати і стежити, щоб воно не старіло.

Я можу полити землю, зрихлити її, не буду давати лазити по ньому котам, гладити його кору, зробити клумбу, очистити сніг. Я буду приходити до нього в гості.

Я буду мити його листочки, прибирати сніг. Треба любити всі дерева.

Я можу вартувати його, спостерігати, приходити до нього щодня. На дерево не можна залазити, не можна ламати його.

Я буду любити дерево, дарувати йому подарунки, поливати, щоб воно не засохло. Не можна залазити на дерева. Потрібно прибирати під ними сміття.

Я буду милуватися красою свого дерева, приведу і познайомлю з ним своїх друзів.

Я зроблю разом з татом годівничку, повішу її на своєму дереві і пташки, які прилітатимуть, будуть деревце звеселяти.

Я назбираю насіння, посаджу поряд з деревом, щоб їм удвох було весело, дерево-мама буде читати деревцю-синочку ввечері казки.

Я попрошу маму полікувати кору дерева, щоб воно не хворіло, буду спостерігати, як воно одужує.

Я разом з друзями буду влітку співати веселі пісні, а взимку,коли деревце спить, то колискові пісні.

«Що я можу зробити для всіх дерев?»

Ми намагалися, щоб ставлення до свого дерева, що виникло у дитини під час роботи за проектом, було перенесено й на інші дерева, а потім — і на природу, навколишній світ в цілому. Друге питання допомагає усвідомити, що не одне дерево має потребу в турботі, а все, що нас оточує. Природно, що при відповіді на це питання дошкільнята як би узагальнювали свої побажання одному дереву. Вони були готові «розіслати листівки усім деревам», вітати їх, доглядати за ними і т.д. В той же час з'явилися і нові ідеї, вирази.

  •  Я буду доглядати не тільки за своїм деревом, але й за іншими.
  •  Не можна палити багаття поруч з деревами, кидати в них ножі, обдирати кору, рубати їх.
  • Треба посадити багато дерев, не можна вбивати птахів.
  • Потрібно розмовляти з деревами, щоб їм не було сумно, не можна ламати гілки, не треба ображати дерева.

Створення природоохоронних знаків

Розроблення серії знаків. Запропонували дітям створити серію заборонних та дозвільних знаків (у цьому допомогли і батьки). На заборонних вони намалювали на червоних кружечках дії людини, які можуть завдати шкоди дереву і які, на думку дитини, людина не повинна вчиняти. На інших — зображували все, що сприятливо впливає на цю рослину, сприяє його хорошому «настрою» (полив або дощ, сонце, дощові черв'яки і т.д.). Всі знаки об'єднали і зробили відповідну виставку. На прогулянці діти розвісили знаки на своїх деревах і розказували про них дітям молодших та середніх груп.

Рекомендації до проведення свята «День дерева»

Оскільки дерева — це друзі, як часто відмічають самі діти,їм «буває сумно і самотньо», запропонуйте провести незвичайне свято — День дерева, день його народження. У цей день діти приходять в гості до своїх друзів — дерев і вітають їх, поливають землю, прибирають сміття, наповнюють годівниці для птахів, малюють святкові портрети своїх улюбленців. Дії можуть бути будь-якими, але в цей день вони набувають особливого змісту. Оскільки в свята прийнято поздоровляти один одного, запропонуйте дітям написати і оформити вітальну листівку, яку вони хотіли б відправити своєму дереву. До тексту таких послань ставляться певні вимоги. Необхідно пам'ятати, що листівка адресована не людині, а рослині. Придумати побажання допоможе «Щоденник спостережень», в особливості замальовки на сторінці «Що потрібно нашому дереву?». Наприклад, діти можуть побажати дереву, щоб його влітку поливав дощик, а взимку укривав сніг; щоб грунт був пухким; щоб до нього приповзли дощові черв'яки, і т. п. Найголовніше, щоб в текстах знайшло відображення ставлення дітей до дерев, щоб рослини «відчули» їх турботу, увагу до себе. У дитячому садку кожна дитина висловлює своє побажання, педагог їх узагальнює і записує на листівці. Можна просто намалювати на листівці те, що, на думку дітей, необхідно їх рослині. Якщо є можливість, проводьте «День осіннього дерева», «День зимового дерева», «День літнього дерева», «День весняного дерева». У цьому випадку в текстах вітальних листівок знайдуть відображення знання дітей про сезонні явища в природі. Навесні можна побажати настання тепла, прильоту птахів, бджіл і.т.п. У свята прийнято ходити в гості, причому не з порожніми руками. Запропонуйте дітям у День дерева відвідати своїх улюбленців і вручити їм подарунки. Щоб зацікавити дітей, оформіть листи від якогось казкового героя, наприклад: Боровичка. Кожен лист має бути написано на аркуші паперу, схожий за формою на листя дерев, в гості до яких відправляться діти. Ці листи заздалегідь вивішуються на відповідних рослинах. Діти про них знати не повинні! Поставте біля дерев лійки або відерця з водою, покладіть лопатки. На одну з рослин повісьте бублики, цукерки-сюрприз Боровичка («відповідні дари» дерев). Перед виготовленням подарунків ще раз поверніться до сторінки «Щоденника спостережень» «Що потрібно нашому дереву». Подарунки можуть бути різними, але всі вони повинні мати екологічний зміст і відображати результати досліджень. Кожна дитина повинна вміти пояснити, для чого і чому він приніс дереву саме такий дар. Варіанти подарунків: годівничка для птахів, які врятують дерево від гусениць; крапелька води (з паперу), щоб дерево могло напитися; сонечко (з паперу), щоб зігрівати його і фарбувати листя в зелений колір; дощовий черв'як (живий або паперовий) , який переробляє опале листя, зрихлить грунт під деревом; земля в мішечку, щоб дерево краще росло. Крім спеціальних подарунків, виріжте з зеленого паперу невеликі листя дерев, в гості до яких ви зібралися. Ці листочки також непомітно прив'яжіть до нижніх гілочок.

ПРЕЗЕНТАЦІЇ ПРОЕКТУ «У СВІТІ ДЕРЕВ»

Екологічне свято «В гості до дерев»

Педагог: Діти! Сьогодні один казковий герой — Старичок-Боровичок- запросив нас у гості і приготував сюрприз. Ось який лист він недавно надіслав:    «Дорогі мої маленькі друзі! Я живу в казковій країні, серед дерев і трав. Звати мене Боровичок, і я чудово розумію мову не тільки людей, але й тварин, рослин. Нещодавно я помітив, що дерева стали сумні. Питаю: чому? Виявляється, у них скоро свято — День дерева, а гостей поки немає. А яке свято без гостей і подарунків? Ось і вирішив вам написати, запросити в нашу чарівну країну. Тут одна сорока прилітала, розповіла, що ви з деревами дружите і готуєте їм подарунки. Я і сам вам сюрприз приготував, але щоб його отримати, потрібно відгадати мої загадки і виконати прохання дерев. Адже дерева, як і я, особливі, живі, чарівні. Я їх попросив придумати для вас завдання, щоб цікавіше було. Ви відшукайте ці завдання в листках, а листи-на деревах: липі, березі, горобині. Отже, в путь! Бажаю вам удачі. А я непомітно буду спостерігати за тим, що відбувається. Якщо дерева повеселішають, вийду до вас. Ваш дідусь- Боровичок».

Педагог (продовжує): Ну що, діти, підемо в гості до дерев? Хто знає, де у нас росте липа? Давайте пошукаємо на її гілках лист.

Діти знаходять лист, вихователь знімає його з гілки і читає. По ходу читання діти виконують завдання липи.

Лист липи.

«Я, велика стара липа, дуже рада вашого приходу, так як дуже люблю гостей. Давайте привітаємось: обійміть мене міцно-міцно. (Діти беруться за руки навколо стовбура). Дивіться, яка я велика! Ану давайте поміряємося силою: спробуйте витягнути мене з землі! (Діти намагаються це зробити.) Хто з нас сильніший? Є в мене ще сила! А тепер дайте відповідь на моє запитання: що ж мене в землі так міцно тримає?

(Відповіді дітей.) А для чого мені ще мої корені-ноги потрібні? (Щоб брати з землі воду, «їжу».) Якщо ви правильно відповіли, полийте мене, будь ласка, мені дуже хочеться пити. (Діти виконують прохання липи.) Спасибі, діти, я тепер так добре себе почуваю! Погладьте мою кору-шкіру руками і скажіть, яка вона — шорстка або гладка? Мокра або суха? Тепла або прохолодна? А чим я пахну? А тепер постійте і послухайте, як шелестять мої листочки,- це я з вами розмовляю. Що я зараз сказала? (Вислуховуємо припущення дітей.) А чому ворушаться мої листочки? Хто з вас пам'ятає, що таке вітер? Як ви думаєте, чому до мене так люблять прилітати бджоли? (Вони переносять пилок з квітки на квітку, а запах квіток приваблює бджіл.) Якщо ви, діти, на всі мої питання відповіли правильно, я подарую вам свої листочки. (Ведучий знімає з дерева паперові листочки і роздає їх дітям. Живе листя рвати не можна!) Ваша Липка Медуниця».

Педагог: Діти, адже ми з вами теж приготували липі подарунки давайте їх вручимо.

Діти по черзі дарують дереву подарунки, пояснюючи їх значення.

—         Я дарую тобі пташку (фігурка з паперу). Вона буде тобі другом і врятує від гусениць.

—         Я дарую тобі сонечко, воно світить яскраво-яскраво, зігріє тебе, допоможе листочкам забарвитися в зелений колір.

—         Я дарую тобі крапельку води, нехай вона напоїть і вмиє тебе.

—         Я дарую тобі дощового черв'яка, нехай він зробить землю пухкою, і вона буде годувати тебе.

—         Я дарую тобі зелені листочки, нехай їх виросте багато-багато, вони будуть шуміти, а я прийду послухати шум і сховаюся під ними від спекотного сонця.

—         Я дарую тобі годівницю. Нехай до тебе прилетить багато твоїх друзів-птахів.

—         Я дарую тобі грунт, щоб ти краще росло, нехай він годує і поїть

тебе.

—         Я дарую тобі насіння. Нехай у тебе буде багато-багато насіння, і з них виросте багато-багато твоїх діток.

—         Я дарую тобі квітку, нехай вона прикрасить тебе. Нехай у тебе буде багато квіток, адже чим більше квіток, тим більше насіння-діток.

—         Я дарую тобі метелика, нехай він відпочиває на твоїх листках, квітках і п'є їх нектар, нехай прикрасить тебе своїм яскравим вбранням.

Після вручення подарунків діти вирушають шукати наступне дерево — березу.

Педагог. Діти, давайте привітаємось і з берізкою, вона нас теж чекала, лист приготувала. (Діти обіймають березу, а вихователь дістає лист з гілки і читає його.)

Лист берези.

«Дорогі діти! Нарешті ви до мене прийшли, вже так я вас чекала, вже так гілками махала, листочками шелестіла, щоб ви мене почули. Я вам теж подарую свої листочки, але спочатку виконайте мої бажання і завдання. Погладьте мою кору, понюхайте її і скажіть: чим ми з липою схожі, а чим відрізняємося? А як ви дізналися, що ми з липою — дерева? Може, ми травинки? Доведіть мені, що я — дерево! (Діти доводять, що у дерева один стовбур, він твердий, а у чагарників — багато гілок, зростаючих із землі. Біля травинок не буває таких великих дерев'янистих стовбурів, як у дерев. Хай діти знайдуть поряд з липою чагарник або трав'янисту рослину, «травинку».) І ще в мене прохання до вас, діти. Дуже ми, берези, любимо слухати про себе пісні та вірші. Я сьогодні іменинниця, порадуйте мене! (Діти водять навколо берези хоровод, співають пісні, читають коротенькі вірші) Спасибі вам, діти, за все! Візьміть мої листочки. Приходьте до мене ще, не забувайте мене! Ваша берізка».

Вихователь допомагає дітям дістати з дерева паперові листочки, пропонує напоїти березу, спушити землю під нею, щоб її корінці краще дихали. Потім діти дарують березі свої подарунки і направляються в гості до наступного дерева-горобнки, шукають на ній лист, який зачитує педагог.

Лист горобини.

«Добрий день, діти! Дуже рада вашому візиту і теж хочу, щоб мене погладили. (Діти виконують прохання.) Я люблю, коли мене гладять, і не люблю, коли б'ють по стовбуру палицею або дряпають кору ножем. Мені ж теж буває боляче і образливо, коли до мене погано ставляться. (Діти досліджують кору горобини, як і попередніх дерев, відповідають на питання вихователя.) Подивіться вгору, на мої листочки. Які вони ажурні, красиві, навіть небо крізь них видно. Перевірте, де темніше-під моїми листами або під листям липи? Чому? Які птахи до мене прилітають? А як ви думаєте, чому вони мене люблять? (Ягоди горобини — їжа для багатьох птахів.) Діти, а ви пробували мої ягоди? Я їх всім дарую восени, всіх радую. Чи знаєте ви про мене вірші? (Діти розповідають вірші про горобину). І ще в мене прохання: спробуйте паличкою, тверда піді мною земля чи ні. (Діти виконують прохання, якщо тверда, то поливають.) І нарешті моє останнє запитання: як ви думаєте, дощові черв'яки, які повзають в землі піді мною, мої друзі чи вороги? (Діти відповідають, що дощові черв'яки — друзі, тому що вони їдять, переробляють старі листи, грудочки землі. Завдяки їм грунт стає краще, родючішим.) Ну, діти, ви молодці! Беріть мої подарунки — листочки і не забувайте про мене. Ваша Горобинка».

Діти дарують горобині подарунки і знімають з дерева листочки.

Педагог. Діти, я думаю, ми з вами виконали всі завдання, і Боровичок повинен бути нами задоволений. Але де ж він? (виходить Боровичок і проводить гру.)

Боровичок. Ну, діти, порадували ви діда! Чую я, що дерева тепер по-іншому листочками шелестять, настрій у них святковий. А як ви думаєте, цікаво бути деревами? Хочете спробувати? Зараз я перетворю всіх вас в дерева (показує чарівний знак). Ваша шкіра перетворюється в кору, а руки в гілочки. Підніміть свої руки-гілки, пошелестіть, пошуміть листям-пальчиками, чуєте, який вітер налетів? (Діти виконують прохання Боровичка.) Розставте ноги ширше, — це ростуть ваші коріння, вони тримають вас у землі, дають воду, їжу. Ах, які чудові деревця виросли в моєму лісі! Навіть шкода вас перетворювати (зітхає). Але пора вам знову стати маленькими дітьми. (За чарівному знаку діти «перетворюються» в людей і вирушають в дорогу.)

Боровичок веде дітей до дерева, дістає зі своєї чарівної торбинки білу тканину або папір і розстеляє їх під кроною.

Боровичок. Я хочу показати вам своїх невидимих друзів. Вони живуть поруч з вами на деревах, чагарниках, але ви їх не бачите і навіть не підозрюєте про їх існування. Зараз я покличу моїх маленьких знайомих (нахиляється до дерева): нумо, комашки, виходьте з нами знайомитися! (легенько струшує нижні гілки, щоб на тканину впали комахи та інші тварини, що живуть на рослині.) А зараз я дам вам, діти, чарівні лупи. (Дістає з торбинки лупи та роздає дітям, вони розглядають комах, павучків і т. п.). Будь ласка, звертайтеся з ними акуратно, вони такі маленькі, їх так легко скривдити. Бачите, діти, в моєму царстві-державі лісовому у кожного жителя свій будинок є. І я стежу, щоб будинки ці ніхто не руйнував і спокій мешканців не порушував.

Після закінчення досліджень Боровичок допомагає дітям повернути всіх тварин назад на дерево, струсивши обережно з тканини.

Боровичок. Ось і кінчається, діти, наше сьогоднішнє свято. Сподобалося вам? І деревам теж! Подивіться, як весело вони шелестять гілками, здається навіть, що листочки стали зеленішими! Значить, свято вийшло! А що вам найбільше сподобалося? (Вислуховує відповіді дітей.) А тепер — мій сюрприз! Як ви думаєте, на яких деревах ростуть цукерки і бублики? У моєму царстві є й такі! Пошукайте їх, нещодавно на одному дереві виросли чарівні плоди!

Збережемо дерева на землі!!!

(екологічне свято)

Мета: сприяти формуванню екологічно-доцільної поведінки, виховувати бережливе ставлення до флори рідного краю; уточнити знання дітей про те, що рослини — живі істоти, які потребують людської турботи та піклування.

Обладнання: діти до свята готують відповідні костюми дерев. Зал прикрашають штучними рослинами та кімнатними квітами. Декорація — пейзажна картина лісу.

ХІД  СВЯТА:

Звучить аудіозапис «Звуки лісу». На сцену виходить ведуча.

Добридень вам, діти та гості нашого свята! Сьогодні ми продовжимо розмову про колиску всього живого на землі — про рідну матінку природу.

Ми слухаємо чарівний спів птахів, милуємося прекрасними лісами, відпочиваємо під покровом смарагдового лісу — і відчуваємо справжню насолоду. І часом навіть не замислюємося про те ,що природа — жива істота, яка сподівається на піклування та любов з боку людей. І в неї, повірте, чимало болю та проблем, які створені самою людиною. Проте ані величний дуб, ані полохлива осика, ані розлогий клен, на жаль, не можуть розмовляти : сказати, попросити чи подякувати.

А сьогодні ми спробуємо уявити, що сталося диво, і наші зелені друзі дерева заговорили.

Що ж вони розкажуть нам, цікаво? Прислухаймося ж до їх мови уважно! Хто ж першим хоче звернутися до нас? Це — добре знайомі нам фруктові деревця — яблуньки. Розкажіть, що вас турбує так, чому ви засмучені?

Звучить тривожна музика. Наперед виходять яблуньки.

1 -ша яблунька

Зламав Івасик гілку яблуневу і кинув геть, коли награвся нею. Веселий він побіг собі додому. Вона ж лежить на звалищі рудому.

 2-га яблунька

Зітхає в самотині гілка тяжко: Уже на ній не сяде більше пташка, уже вітерець її не захитає, «Хитати ще?» — її не запитає.

3-тя яблунька

В її прожилках не бродити соку, не гріти мрію, ніжну і високу! Івась у ліжку спить спокійно, тихо. Невже не знає він, що скоїв лихо?

Ведуча. Прикро, прикро, яблуньки, що так сталося. А ви, діти, зрозуміли, чому наші яблуньки такі засмучені? Чий вчинок їх засмутив? Що це був за вчинок, що зробив хлопчик Івась? Чи вважаєте ви такий вчинок поганим? Чому? (Відповіді із залу.) Молодці, малята!

А зараз до нас завітають інші деревця. А які саме — ви здогадаєтеся, коли загадку відгадаєте: Стоять в гаю сестриці, Такі стрункі дівиці, Високі, гарненькі, Ще й станом тоненькі. Вдягли сережки весняні, Вдягли плаття біленькі, Схилили ніжні кіски- Сестриченьки … (берізки).

Звучить фрагмент української народної пісні «Ой хвалилася та берізонька». З'являються берізки.

1-ша берізка

Лиш весни-красуні залунають кроки, Хтось спішить до гаю, До беріз за соком, Вирізає дірку у корі білявій, Починає, злодій, ой недобру справу.

2-га  берізка Зупинися! Досить! …

Чи ти чуєш, наче як берізка стогне, як берізка плаче?

Проливає сльози — сльози безневинні, Завдяки невдячній, злій, лихій людині.

3-тя берізка

Дорослі, діти! Ми в цей час Прохання маємо до вас! Ви нас не ображайте, Нам біль не завдавайте!

Ведуча: Милі берізоньки! Шкода вас. (Звертається до глядачів.) А ви, дітки, зрозуміли, про що хотіли попросити нас красуні берізоньки? Як ви гадаєте, що відчувають деревця, коли люди ріжуть їх стовбур, щоб наточити соку? Чи можна робити це? (Відповіді.) Будьте певні, берізки, наші малята, коли підростуть, ніколи не будуть вас нівечити та ображати. Чи не так, діти? (Малята — глядачі дають позитивну відповідь.) Діти! Наші берізки так зраділи вашим відповідям, що вирішили подарувати свій чудовий танець.

Танок берізок

Ведуча: Дякуємо вам, берізоньки!

А які ж деревця прийдуть сюди наступними? (Чується мелодія новорічної пісеньки про ялинку.) Як зветься така лісова красуня?

Вона гарненька та пухнаста, мов їжачок, уся голчаста і плаття зелененьке має, його ніколи не скидає. Вже знають Петрик та Галинка, що йдеться, друзі, про … (ялинку). Наперед виходять ялинки.

1-ша ялинка

Ми — ялинки — красиві, вічнозелені та духмяні. В ялиновому бору повітря завжди свіже та цілюще. Здавалося б, навіщо ж нищити нас?

2-га   ялинка

Так ні! Тільки-но наблизиться свято Нового року, як до нашого лісу наближаються з сокирами.

3-тя   ялинка

А як ви гадаєте, що вони хочуть з нами зробити? (Відповідь із залу.) Отож-бо! А чи можна так робити, нас, ялиночок, губити? (Глядачі відповідають: «Ні!».)

1-ша ялинка

Ми вам зараз від душі та й розкажемо вірші. Ми їх маємо почати, Ви ж — закінчуйте, малята.

У лісі ялинок не можна рубати, їх слід в магазині усім … (купувати). Хто ялинку лісову рубає, Той нітрохи совісті… (не має). Щоб ялинці новорічній У дворі радіти, Треба спершу ту ялинку взяти й … (посадити.)

Ялинки (разом) Ви нас не рубайте, гілля не ламайте, краще нас саджайте, та про нас подбайте!

Ведуча. Добре чинить той, хто до новорічного свята прикрашає штучну ялинку, куплену в магазині. Адже і ялинка є, і природа залишилася неушкодженою. Малята, у кого з вас удома є штучна ялинка, яку ви прикрашаєте щороку? (Відповіді із залу.) Молодці. А надворі можна прикрасити і живі ялинки, що посаджені та з любов'ю вирощені людиною.

За маленьким саджанцем, будь то ялиночка чи грушка, дубочок чи акація, слід обов'язково доглядати. Ви знаєте, що для цього потрібно робити? (Поливати деревце, обкопувати його, білити стовбур, виривати біля саджанця бур'ян.) Правильно.

Бачите, ялиночки, які в нас дітки розумні? Тож не переймайтеся: діти в жодному разі не зруйнують вашої краси. Ялинки махають долонями глядачам і йдуть.

А зараз ми з вами, діточки, проведемо цікаву гру. Я вам буду питання задавати, а ви мені відповідайте: «Так» або «Ні». Згода?

Гра «Дерева й ти»

Малята дерева взялись посадити. Чи правильне рішення прийняли діти? (Так.)

Камінь узяв забіяка Максимко, яблуко хоче він збити із гілки. Можна так робити? (Ні.)

Дятел по стовбуру дуба довбав, хлопчик Сашко того дятла прогнав. Правий був Сашко? (Ні.)

Вже цілий місяць посуха стояла, дітки малі деревця поливали. Добре робили дітки? (Так.)

Білять дерева садівники, щоб не точили кору черв'яки. Правильно роблять садівники? (Так.)

Гарна сокира у дядечка Гната, нею він хоче ялинку зрубати. Це добрий вчинок? (Ні.)

Туристи багаття у лісі палили, потім пішли, а його не згасили. Правильно вчинили туристи? (Ні.)

Побачив маленький Микола, як вишеньку бабця його обполола. Чи добрий вчинок зробила Миколчина бабуся? (Так.)

Ведуча. Молодці, діти! Гадаю, що всі ви добре зрозуміли: Природа нам — це рідний дім, вона усім — як мати, щоб завше лад був в домі тім, про це нам треба дбати.

Сьогодні до свята малята підготували повчальні віршики про те, як важливо берегти природу: тварин, комах, квіти, і, звичайно, наших зелених друзів — дерева.

1 -ша дитина

Піклуймось про матір-природу,

Плекаймо завжди її вроду,

Щоб гай, і діброва, і ліс

Ошатні для нас збереглись.

2-га дитина

Щоб всі у майбутньому світі

Зелені побачили віти

Берізки, верби, горобини

І диво-красуні калини.

3-тя   дитина

Щоб квітнули біля майдану

Розлогі високі каштани,

Міцні кучеряві дуби

Вітрам простягали чуби.

4-та   дитина

Щоб квітнули квіти, барвисті,

 Повітря лишилося чистим,

Повинні ми бути мудріші,

До світу природи добріші.

5-та   дитина

Цвіте Вкраїна з краю в край,

Шумлять листки зелені.

Дерева, друже, не ламай:

Вони для нас — легені.

6-та   дитина

Не рви, не знищуй, не руйнуй —

Це заповідь для тебе.

Красу планети не зіпсуй —

Вона одна під небом.

Усі (разом)

На щастя, на долю! ..

Шануймо тополю!

Кленок зелененький,

Дубок молоденький»,

І квіти, і трави!

І буде нам слава!

Звучить урочиста музика.

Свято закінчується.

Під час проведення проекту використані методичні поради педагогів КДНЗ «ЯСЛА-САДОК №5 «КАЗОЧКА» м.Вільнянськ