Учити дитину  правильно сидіти, коли пишеш,  правильно тримати ручку і орієнтуватися у  просторі необхідно починати вже у  період підготовки  до школи.

         Коли почнеться безпосередньо письмо — нова і важка для дитини діяльність — робити це набагато важче.

Як навчити дитину правильно тримати ручку

Для навчання навичкам правильного письма краще вибирати найпростіші кулькові або гелеві ручки — діаметром не більше 7 міліметрів і довжиною близько 15 сантиметрів. Товсті або довгі сувенірні ручки, ручки з широкими ребрами, «компактні» ручки з невеликим діаметром або короткі ручки сильно ускладнюють постановку руки.

  • Тримати ручку або олівець  треба  не строго вертикально, а під кутом (приблизно 50-60 градусів) — так, щоб протилежний кінець  «дивився» на праве плече.
  • Ручка тримається трьома пальцями — середнім, вказівним і великим, при цьому всі пальці повинні бути злегка закруглені. Ручка укладається на другу фалангу середнього пальця (на ліву сторону), вказівний палець при цьому притримує ручку зверху, а великий палець «страхує» її зліва. Безіменний палець і мізинець при цьому злегка підігнуті всередину долоні. Опорою для кисті під час письма або малювання служить третя (нігтьова) фаланга мізинчика і зовнішнє ребро долоні.
  • Не варто стискати ручку надто сильно. Рука повинна бути вільною, а вказівний палець не повинен прогинатися — інакше рука дуже швидко втомиться.
  • Оптимальна відстань від пишучого кінчика стержня або грифеля — півтора-два сантиметри. Якщо тримати ручку надто близько або надто далеко від стрижня — це знов-таки призведе до напруження руки.

Пропонуємо ще один цікавий спосіб, який допоможе навчити  дитину правильно тримати ручку чи олівець.

1. Візьміть серветку і розділіть її навпіл. Якщо взяти цілу, вона буде занадто велика для маленької дитячої ручки. Тому використовуємо половину.

2. Потрібно затиснути серветку безіменним пальцем і мізинцем.

3. Потім попросіть малюка взяти іншими трьома пальцями ручку або олівець. Нагадайте, що серветка при цьому повинна залишатися затиснутою в руці.

4. Дивно, але поки серветка затиснута мізинцем і безіменним пальцем, дитина спокійно  тримає ручку або олівець правильно.

Готуємо руку до письма

Серйозною проблемою деяких першокласників є труднощі  в опануванні навичок письма. Причини її можуть бути найрізноманітніші. Це і недостатній рівень розвитку деяких властивостей уваги, фонематичного слуху, просторово-часової орієнтації, зорово- моторної і слухо-моторної координації. Основною причиною найчастіше буває недостатня підготовленість дитячої руки до такої напруженої роботи. Деякі батьки, передбачаючи такі труднощі, примушують дітей писати в  прописах,  і чим важче дитині дається письмо, тим більший об’єм завдання з нього вимагається.

На жаль, в більшості випадків це може зашкодити дитині: процес письма  дитини  буде міцно пов’язаний з неприємними емоціями. Надалі такі діти намагаються уникнути по можливості ситуацій, де потрібно писати. Вони відмовляються заповнювати щоденники, не виконують письмові домашні завдання, не люблять твори, реферати, і не тому, що їм нічого сказати, а тому, що це потрібно записувати. Щоб не мати таких неприємних наслідків, потрібно дбайливо готувати дитячу руку до письма.

У психічному розвитку людини дуже багато що визначається тим, наскільки вільно вона  управляє своїми руками. Причому залежність ця дуже складна. Розвиток центральної нервової системи дозволяє дитині співвіднести те, що вона  бачить і чує, з напрямом і траєкторією руху, який вона  здійснює. З іншого боку, вдосконалення рухів рук прискорює розвиток мовного центру головного мозку, а значить, сприяє умінню говорити. У головному мозку найбільші зони «обслуговують» рух руки, особливо кисті і великого пальця. Розвиток рухів дитини йде «від плеча до кисті». Спочатку це безладні рухи рук немовляти, потім перші спроби трирічного малюка малювати і, нарешті, моторика шести- семирічного малюка, готова до навчання письму.

Труднощі у письмі  пов’язані перш за все не з самим написанням елементів букви, а з непідготовленістю дітей до цієї діяльності. Тому у підготовчий період дуже важливо використовувати ряд вправ, які б поступово готували руку дитини до письма. Ці вправи корисні як для ліворуких, так і для праворуких дітей.

Дітям дошкільного віку дуже подобаються книжки-розфарбки. Адже це найпростіший і ефективний спосіб підготовки руки до письма. Розфарбовувавши картинки, які подобаються, дитина вчиться тримати у руці олівець, використовує силу натиску. Це заняття тренує дрібні м’язи дитячої руки, робить її рухи більш сильними і координованими. Єдине, що хотілося б порадити, це те, що користуватися потрібно кольоровими олівцями, а не фломастерами, оскільки останні дуже м’які у малюванні і не вимагають  навіть незначних зусиль.

Можна запропонувати дитині копіювати  малюнки (сюжетні картинки, різні орнаменти) на прозорий папір або через копіювальний папір. Особливо корисні орнаменти і візерунки, оскільки в них присутня велика кількість зігнутих ліній, що є гарною підготовкою руки дитини до написання прописних букв.

Не можна забувати і про регулярні заняття з пластиліном або глиною. Розминаючи, виліплюючи пальчиками фігурки з цього матеріалу, дитина зміцнює і розвиває дрібні м’язи пальців.

З успіхом  можна застосовувати і такий цікавий спосіб розвитку пальців руки, як відщипування. Для цієї роботи необхідний всього лише аркуш паперу, від якого діти кінчиками пальців відщипують клаптики і створюють свого роду аплікації.

Разом з перерахованими методами можна рекомендувати нанизування намиста, застібання і розстібання гудзиків, кнопок, гачків.

Важливо навчити малюка користуватися ножицями. Вирізання особливо сприяє розвитку великого пальця: саме великий палець провідної руки чинить значний вплив на формування красивого, акуратного, зрозумілого почерку. Бажано підібрати для дитини ножиці відповідного розміру.

Для майбутніх першокласників важливо орієнтуватися на площі аркуша зошита. Дитині треба розуміти, що таке «сторінка», «аркуш», «рядок». Особливо складно деяким дітям буває розрізняти початок і кінець рядка, запам’ятати напрям  зліва направо. Батькам, що готують своїх дітей до школи, слід звернути увагу на формування навичок заповнення зошита зверху вниз і зліва направо.

Цікавим і корисним для дитини може стати малювання по клітинках. Завдання може полягати в копіюванні із зразка фігурок, букв, цифр, а може бути малюванням під диктування.

Уміння розрізняти праву і ліву сторони — це важлива передумова для багатьох видів навчання.

Для відпрацювання диференціації правих і лівих частин тіла можна рекомендувати наступні вправи:

1. Показати праву руку, потім ліву. Якщо дитина не може назвати ліву руку, дорослий називає її сам, а дитина повторює.

2. Підняти то праву руку, то ліву, показати предмет лівою (правою) рукою, взяти предмет правою (лівою) рукою.

Після уточнення мовних позначень правої і лівої руки можна перейти до розрізнення інших частин тіла: правої і лівої ноги, правого і лівого ока, вуха. Можна запропонувати і складніші завдання: показати правою рукою ліве вухо, праве око; показати лівою рукою праве вухо, ліву ногу тощо.

Відпрацювавши уявлення про праву і ліву сторони тіла, можна перейти до формування орієнтування у навколишньому просторі, наприклад:

1. Визначення просторового розташування предметів по відношенню до дитини: «Покажи, який предмет, який знаходиться праворуч від тебе» або «Поклади книгу праворуч від себе». Якщо дитині важко виконати це завдання, тоді слід уточнити, що праворуч  — це ближче до правої руки, а ліворуч  — ближче до лівої.

2. Визначення просторових співвідношень між двома-трьома предметами або зображеннями.

Спочатку необхідно уточнити розташування двох предметів. Потім дорослий пропонує взяти правою рукою книгу і покласти її біля правої руки, взяти лівою рукою зошит і покласти  біля лівої руки. Далі дорослий  запитує: «Де знаходиться книга, праворуч чи ліворуч від зошита?» тощо.

Всі ці заняття прості, не вимагають спеціальної підготовки і організації, але є надзвичайно ефективними у  підготовці руки дитини до письма.

Трапляється,  дорослі засмучуються, помітивши, що їх малюк частіше діє лівою рукою. Багато хто прагне перевчити дитину, пояснюючи це тим, що ліворуким людям важче пристосуватися у навколишньому світі. Дійсно, безліч речей навколо нас призначені для праворуких: ножиці, швацькі машини, письмові столи, автомобілі, комп’ютери. Але якщо перенавчати ліворуку дитину без урахування її системи домінант, можна порушити її емоційний стан, пригальмувати інтелектуальний розвиток, створити додаткові труднощі при опануванні учбових навичок. При цьому важливо пам’ятати, що сам процес перенавчання ускладнює природний хід розвитку дошкільника. Батькам ліворуких дітей бажано перед школою звернутися за консультацією психолога.

За матеріалами  практичного психолога КДНЗ №11 «Чебурашка »м. Красноармійськ Донецька  Антонової  Вікторії  Миколаївни