Для подолання мовленнєвих вад у дітей розроблено схему корекційно-педагогічної роботи, яка містить п'ять напрямів:

     1. Підготовка артикуляційного апарату до формування артикуляційних укладів:

• корекція мовленнєвого дихання і голосу;

• розвиток артикуляційних рухів та певних особливостей якості цих рухів — їх сили, точності, координованості, синхронності;

• розвиток кінестетичних відчуттів.33ae5adbf05057784a8c8196aeb93c56

    2. Корекція дефектів звуковимови:

• постановка звуків та їх автоматизація;

 • диференціація звуків;

• розвиток самоконтролю;

• формування активного самостійного спілкування.

    3. Корекція фонематичного розвитку:

• формування сенсорного та перцептивного рівнів сприймання (якщо вони порушені);

• формування звукових образів слів;

• розвиток фонематичного аналізу.

    4. Удосконалення навичок граматично правильного мовлення:

• диференціація предметно-синтаксичного значення граматичних морфем;

• формування навички їх практичного виокремлення;

• формування спрямованості уваги на граматичне оформлення мовлення;

• формування уміння вживати різні типи синтаксичних конструкцій речення;

• розвиток трансформаційних синтаксичних операцій.

     5. Розвиток активної пізнавальної діяльності, невербального мислення, пам'яті, уваги, зорового гнозису.

     Процес корекційної роботи має коригуючий і розвивальний характер. Ми не лише удосконалюємо усне мовлення дітей, але й забезпечуємо їхній інтелектуальний розвиток, використовуючи систему фонетичних та мовленнєвих вправ. Діти, виконуючи вправи, практично засвоюють чітку звуковимову, лексику та граматику.

     Усю корекційно-педагогічну роботу ми будуємо в ігровій формі за принципом «від простого до складного» і спрямовуємо на позитивний результат.

      Для того щоб забезпечити ефективний процес корекційно-педагогічної роботи, ми намагаємося створити належні умови і найперше — забезпечити тісний взаємозв'язок вчителя-логопеда з вихователями та батьками вихованців. З цією метою ми проводимо консультації, ознайомлюємо вихователів та батьків з розробками кожної лексичної теми, домагаючись правильного і послідовного виконання завдань, запропонованих вчителем-логопедом.

     Після детального обстеження дитини вчитель-логопед ознайомлює вихователя з особливостями її мовлення і пропонує перспективний план корекційної роботи. Керуючись цим планом, вихователь складає свій план роботи на місяць за всіма видами діяльності і обговорює його з вчителем-логопедом. Для ефективнішої роботи дітей поділяють на підгрупи відповідно до рівня їхнього мовленнєвого розвитку. У загальну систему роботи на заняттях та у повсякденному житті вихователь включає багато різних цікавих ігор та завдань, спрямованих на формування чіткої звуковимови та правильного граматичного мовлення.

     Враховуючи те, що вихователь спілкується з дітьми протягом більшої частини дня, саме на нього покладено функцію автоматизації поставлених звуків у мовленні дітей. Вихователь продовжує формувати у дітей здатність і бажання контролювати себе, спілкуватись, спираючись на зразок чистого мовлення. На базі чіткої вимови звуків педагоги формують та розвивають у дітей:

• активний та пасивний словник, зокрема через словотворення;

• уявлення про морфологічний склад слова та його зміни у реченні;

• уміння правильно будувати прості, поширені, складні речення;

• зв'язне мовлення, навчаючи складати розповіді з опорою на предметні, сюжетні картинки, переказувати оповідання, казки;

• стійку увагу, пам'ять, логічне мислення.

     Дуже важливим у співпраці вчителя-логопеда й вихователя є використання міжпредметних зв'язків — збагачення словника та розв'язання інших мовленнєвих завдань на заняттях з конструювання, математики, ознайомлення з природою, фізкультури, образотворчої діяльності тощо. Скажімо, на занятті з математики діти поповнюють словник кількісними та порядковими числівниками, дієсловами і супроводжують мовленням практичні дії. А на малюванні — вчаться складати описові розповіді, широко використовуючи прикметники, будуючи поширені та складні речення тощо.

      Тісний контакт вчителя-логопеда, вихователя та батьків поліпшує спільну творчу діяльність і дає можливість дошкільнятам досягти гарних результатів у подоланні мовленнєвих вад.