Заїкання — це порушення мовлення досить поширене серед дітей різного віку. Часто заїкання спостерігається також у підлітків і дорослих.

Досить корисним прийомом подолання заїкання одразу ж після його виникнення є організація режиму цілковитого мовчання упродовж 3-5 днів. На цей час слід покласти дитину у ліжко, дати легкі заспокійливі засоби, збільшити час сну (з обов’язковим денним сном); у приміщенні не має бути жодних сильних подразників (телевізора, радіо, яскравих іграшок, яскравого світла). Харчування повинно бути легким, але поживним. Потрібно відмінити будь-які заняття. Атмосфера має бути максимально доброзичливою.

Ці заходи необхідні для того, щоб заїкання не закріпилося у дитячому мовленні. Дитина має забути про випадок, пов’язаний з виникненням заїкання, та про саме заїкання. Якщо ж цього зробити не вдалося і заїкання закріпилося, слід звернутися до психо-невролога та логопеда.

Логопедична робота при заїканні спрямована на розвиток мовленнєвого дихання, плавності та мелодійності мовлення.

Слід знати основні правила мовлення при заїканні:

— добре подумай про те, що хочеш сказати, перш ніж почати говорити;

— початок фрази слід говорити трохи тихіше та повільніше;

— вдих і видих під час мовлення треба робити через рот;

— вдих має бути коротким, але не різким, а видих — довгим і плавним, безшумним;

— зробивши вдих, слід одразу, але плавно починати говорити;

— ніколи не слід говорити на вдихові;

— голосні звуки, особливо наголошені, слід говорити чітко, а приголосні легко і без притиску;

— речення слід ділити на короткі ритмічні відрізки, кожен з яких вимовляється немовби злито, як одне слово;

— не слід напружуватися під час розмови, постава має бути невимушеною.

Для попередження заїкання найсуттєвішим є:

правильна організація режиму дня дитини;

своєчасне лікування гострих і хронічних захворювань;

створення навколо дитини теплої доброзичливої атмосфери;

забезпечення нормального спілкування дитини з дорослими та однолітками;

слід з повагою ставитися до інтересів і потреб дитини, а тому не варто примушувати її без крайньої потреби виконувати волю дорослих;

звертати особливу увагу на стосунки дитини у дитячому садку, школі (особливо у підлітковому віці), на те, як вона стверджується як особистість, як реагує на зауваження, поради, критику.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

— якщо ви помітили ознаки заїкування у дитини, необхідно звернутися до таких фахівців: невролога, логопеда, психолога;

— створіть в родині спокійну, доброзичливу атмосферу взаємної поваги та любові;

— організуйте правильний режим роботи та відпочинку;

— уникайте надто емоційних та фізичних навантажень (сварки близьких людей, заняття спортом);

— слідкуйте за мовним диханням, щоб дитина вимовляла фразу на видосі і до кінця;

— при сильних судомах голосового апарату — розмовляйте з дитиною пошепки;

— використовуйте елементи музикотерапії (співи улюблених мелодій);

— обмежуйте перегляд телепередач та заняття за комп’ютером;

— суворо виконуйте всі інструкції та поради фахівців.