Як приручити МОТИВАЦІЮ: 10 практичних порад для батьків
Проблема дитячої мотивації заохочення до навчання дуже турбує і батьків, і освітян. Дорослі дедалі частіше помічають незацікавленість дітей навчальним процесом, відсутність бажання саморозвитку та обрання позиції «пливти за течією».
Як же без стресу й травматизму допомогти налаштувати дитину на успіх у певній діяльності?
Мотивація – це поштовх, рух, те, що змушує ставити цілі та йти до них. Вона залежить від багатьох чинників: оточення (друзів, сім’ї), уявлення про світ, цінностей, рівня наполегливості, досвіду.
Виділяють зовнішню та внутрішню мотивацію. Зовнішня виникає під впливом та тиском сторонніх імпульсів. Ідеальна мотивація – внутрішня, особистий потяг до діяльності, відчуття та розуміння сенсу того, що робиш.
Також існує поділ на мотивацію уникнення («від») та досягнення («до»). Мотивація «від» виникає у дітей тоді, коли вони роблять щось, аби уникнути покарання чи посоромлення («Якщо не будеш вчити правила, покличу вчителя», «Будеш себе погано поводити, зателефоную батькам»). Мотивація досягнення («до») – налаштовує на перемогу, гарний результат та винагороду.
Варто нагадати, що фундамент мотивації закладають батьки, а у початкових класах відбувається її становлення.
Важливо у віці 6-10 років заохочувати дитину до пошуку нового, розвивати навички працювати у команді, давати право вибору та діагностувати успіхи.