Розвиваємо графічні навички дитини. Готуємо руку до письма.

 Не дивина, що підготовлена дитина легше адаптується до школи. Усвідомлюючи це, бать­ки заздалегідь починають вчити дітей читати, лічити, розв’язува­ти нескладні задачі, а також пи­сати. Але, щоб гарно й швидко писати, треба, крім терплячості та бажання, мати тверду руку.

    Впра­ви, що тренують дитячу руку, починаються з розмальову­вання, а перші спроби доцільно робити у три-чотири роки. Для цього знадобляться розмальовки такого типу, що містять невеликі деталі. Якщо запропонувати дитині власноруч розмалювати подібну картинку, то вже за кілька хвилин матиме­те покреслений аркуш. Аби цього не сталося, нехай во­на не розмальовує, а просто штрихує кожну деталь окремо. І не обов’язково прямими лініями, а й хвилястими, а ще — колами, спіральками, «черв’ячками». Спо­нукайте не виходити за межі кож­ної деталі й виконувати при змозі рівномірну штриховку.

Десять кроків до письма

     Людство винайшло спосіб, як зробити на­вчання письма не таким складним та ефективнішим. Секрет у тому, щоб правильно організувати процес підготовки до письма. Щоб дитина могла вільно оволодіти необхідними для письма навичками, потрібно дотримуватися пев­ної послідовності. Для цього розроблено спеціальну систему вправ, розбиту на десять етапів або кроків. Тож завдяки такій системі робо­ти у майбутнього першокласника поступово сформуються необхідні для письма навички

          Крок 1. Учимо дитину правильно сидіти

Ще до того, як дитина почне оволодівати навичками письма, не­обхідно привчити її правильно сидіти. Бо неправильна поза не лише нашкодить зору і поставі дитини, а й перешкоджатиме формуванню у не правильних рухів, необхідних для письма. Тому необхідно одразу ж привчати дотримуватися таких нескладних правил:

Ø     сидіти прямо;

Ø     спиратися на спинку стільця;

Ø     не спиратися грудьми на стіл;

Ø    ноги тримати прямо, з упором на підлогу або підставку (якщо стілець занадто високий);

Ø     тулуб і голову тримати рівно;

Ø     обидві руки — на столі, при цьому лікті виступають за край столу;

Ø     світло при роботі падає зліва (у шульги — справа).

     Крок 2. Учимо дитину правильно розміщувати зошит і тримати ручку

Від розміщування зошита на столі та уміння правильно трима­ти ручку залежить не лише почерк, а й постава дитини.

Поради для праворукої дитини:

•    зошит слід трохи нахилити вправо, щоб його нижній лівий край був на рівні середини грудей. Таке положення зошита дасть змогу вільніше пересувати руку вздовж рядка;

•  зошит спочатку потрібно підтримувати лівою рукою знизу, а коли сторінку буде майже заповнено, тоді лівою рукою знизу;

•     ручку слід класти на лівий бік середнього пальця. Вказівним пальцем потрібно притримувати ручку згори, великим — з лівого боку. Усі три пальці мають бути злегка зігнуті. Вказівний палець не повинен прогинатися. Рука під час письма має спиратися на верхній суглоб загнутого всередину мізинця. Вказівний палець слід тримати на відстані 2 см від кінчика стержня.

Поради для ліворукої дитини:

•   зошит слід розмістити ближче до лівої руки і трохи нахили­ти вправо;

•   ручку потрібно брати трохи вище — на відстані 3—4 см від кінчика стержня. Вказівний палець потрібно практично не прогинати. Ручку слід класти плоскіше вздовж велико­го пальця. Кута між ручкою і кистю практично не повинно бути.

   Крок 3. Учимо дитину малювати прямі лінії

У 5—6 років, коли починається підготовка до письма, у дітей ще не сформовано поняття «вгору» і «вниз», «справа» і «зліва», «посе­редині». Зчаста, навіть прийшовши до першого класу, діти просто не розуміють, що має на увазі вчитель, кажучи, наприклад: «Заокруглю­ємо донизу і вліво».

Тож спочатку дитина має освоїти поняття «вгору», «вниз», «справа», «зліва», «посередині» у грі, без графічних рухів. Коли вона зрозуміє, чого від неї хочуть, слід запропонувати їй з’єднати точки за стрілочками у заданому напрямку: «вгору», «вниз», «вправо», «вліво».

Увага! Необхідно домагатися, щоб рух дійсно починався і закінчувався у заданій точці.Дитина  має навчитися розрізняти, розуміти і відчувати, що його рука дійсно може вільно рухатися у різних напрямках.

   Крок 4. Учимо дитину малювати паралельні лінії

Непаралельність штрихів — найчастіше порушення почерку. До того ж зазвичай діти не розуміють, чому вони пишуть негарно, а дорослі не можуть їм цього пояснити. Домагатися паралельності за допомогою трафаретів і косих лінійок безглуздо, бо коли дити­на перейде до роботи на аркуші без розлініювання, потрібно буде освоювати навичку наново. Ліпше відпрацювати її на дописьмовому етапі.

   Для цього поясніть дитині, що таке паралельні лінії. Найпро­стіше визначення— рівні лінії на однаковій відстані одна від од­ної.

  Поясніть і покажіть, що всі вертикальні і навскісні штрихи по­трібно писати тільки зверху вниз, а горизонтальні — тільки зліва на­право.

  Найефективніший спосіб тренування — штрихування.

Увага! Для роботи обирайте невеликі малюнки, щоб штрихові лінії не були занадто довгими. Важливо не багато штрихува­ти, а робити все правильно.

   Крок 5. Учимо дитину малювати півовали

  Півовали — складова частина як друкованих, так і письмових букв. Малювати ці елементи дитині досить складно, оскільки потріб­но враховувати:

    •   орієнтування у просторі;

    •   співвідношення висоти і ширини.

      При виконанні таких фігур необхідно звертати увагу на поло­ження руки: кисть має спиратися лише на мізинець.

    Крок 6. Учимо дитину малювати круги і овали

  Щоб круг або овал не перетворювалися на карлючки, необхідно витримати чітку траєкторію руху, що для дитини 6 — 7 років досить складно.

  Тож для тренування навички корисно «розкручувати» і «закру­чувати» спіралі.

Щоб побачити і чітко зрозуміти, чим відрізняються круг і овал, корисно малювати ці фігури поруч і порівнювати.

   Крок 7. Учимо дитину малювати зигзаги і прямі

  Нерідко дитина непогано оволодіває написанням окремих букв, але при спробі написати слово перші декілька букв зазвичай пра­вильні, а от наступні стають меншими, змінюється нахил, пропор­ції. Це відбувається через те, що дитина не вміє вільно рухати руку вздовж рядка, напружує її, жорстко спирається на мізинець або на всю руку.

    Щоб цього не сталося, треба на попередньому етапі навчити дитину вільно рухати руку вздовж рядка. Для цього варто обира­ти великі графічні елементи:«хвилі», «хмари», «дороги з гірками». Спочатку слід запропонувати дитині «проїхати широкою дорогою», потім — «вузькою стежиною». Потрібно розпочинати з пунктирних ліній, а коли вони почнуть виходити, можна вчити дитину виконува­ти суцільні лінії, не відриваючи руки.

  Крок 8. Учимо дитину розрізняти та писати елементи друкованих букв

 Ознайомлення дитини з алфавітом рекомендуємо поєднувати з аналізом елементів букв та їхніх з’єднань, конструюванням букв із сірників або з інших матеріалів.

   На цьому етапі дитині необхідно зрозуміти, що таке робочий рядок, його нижня і верхня межа, серединна лінія. Написати навіть найпростіші і добре відпрацьовані елементи друкованих букв у ро­бочому рядку — нове й досить не просте завдання для 6—7-річної ди­тини.

   Під час цієї роботи діти усвідомлюють, що «палички» і «кружеч­ки», які вони пишуть, — це елементи букв.

   Крок 9. Учимо дитину писати друковані букви

 Коли восьмий крок засвоєно, дитині нескладно навчитися пи­сати друковані букви у рядку. Щоб закріпити зоровий образ букви і уникнути механічного копіювання, корисно виконувати завдан­ня типу «допиши букву». Точки початку руху і стрілки допомагають сформувати правильну траєкторію рухів при письмі.

Крім того, при виконанні таких завдань:

•   закріплюється зоровий образ букви;

•   удосконалюється система рухової координації;

•  відпрацьовується уміння чітко виконувати інструкцію, ви­значати послідовність дій.

 Крок 10. Учимо дитину писати елементи письмових букв

Фактично, дев’ятий крок завершує дошкільний етап підготовки до письма.