Home   Спеціалісти   Психолог   ЧОМУ ДИТИНА НЕ ХОЧЕ ВЧИТИСЯ

ЧОМУ ДИТИНА НЕ ХОЧЕ ВЧИТИСЯ

ЧОМУ ДИТИНА НЕ ХОЧЕ ВЧИТИСЯ?

«Навіщо ходити до школи?», «Не хочу я вчитися!», «І хто вигадав цю школу?»… Як часто вам доводиться чути подібні фрази від своєї дитини? Актуальна проблема відсутності в дитини мотивації до навчання.
І, якщо раніше це стосувалося здебільшого підлітків (у зв’язку з перехідним періодом), то зараз навіть малюки в початковій школі не мають бажання ходити до школи.

Які ж причини відсутності бажання вчитися у дітей?

Вирішення проблеми починається зі з’ясування причин, адже поведінка дитини завжди має під собою якісь підстави.
Дитячий і сімейний психолог Світлана Ройз  пояснює: «Вчитися і пізнавати нове — це природна потреба дитини. І вона втрачає доступ до неї, коли щось в її житті відбувається не так». Тож у випадку небажання дитини ходити до школи, психолог рекомендує батькам насамперед виключити такі дві причини:
1. ПЕРЕВТОМА
Дитячий організм ще не може витримувати великі навантаження. А батьки, в гонитві за навчальним результатом, часто забувають про це, і поспішають записати дитину зразу на кілька секцій і додаткових курсів.
Тому, якщо в дитини погіршилася успішність і вона відмовляється вчитися, насамперед з’ясуйте, чи не є навантаження в школі і поза нею надмірним для вашої дитини, чи немає в неї ознак перевтоми (млявість, дратівливість, погіршення апетиту, порушення сну, часті хвороби).
2. СТРАХИ
Коли дитині страшно, вона перестає сприймати нову інформацію.
  • За словами Світлани Ройз, страх блокує неокортекс — нові області кори головного мозку, які відіграють важливу роль у навчанні і запам’ятовуванні інформації.
Які в дитини виникають страхи, пов’язані зі школою? Психолог відзначає, що найчастіше школярі бояться:
  • конкретного вчителя;
  • авторитарних батьків;
  • конкретних однокласників, які дражнять дитину;
  • проявити неуспішність (якщо дитина пропустила попередній матеріал чи не має базових знань);
  • зробити помилку;
  • йти в туалет у школі (дітям легше саботувати школу, ніж зізнатися в цьому).
3. Крім того, Світлана Ройз виділяє декілька ВНУТРІШНІХ ПРИЧИН втрати в дитини навчальної мотивації. Вона може:
  • розчаруватися в тому, що може бути «успішною»;
  • не вірити в себе;
  • привертати увагу неуспішністю;
  • не бачити сенсу в тому, що робить;
  • важко адаптуватися до групи (якщо дитина інтровертного типу);
  • ревнувати до старшого-молодшого брата-сестри.
Серед інших важливих причин відсутності бажання дитини вчитися виділяємо:
4. НЕГОТОВНІСТЬ ДО НАВЧАННЯ
Дуже часто дитина втрачає інтерес до навчання, коли її рано віддають до школи, не враховуючи її потреби, можливості сприймати і засвоювати інформацію, фізичний розвиток і ту ж таки здорову мотивацію.
  • Катерина Гольцберг, дитячий і сімейний психолог, член Професійної Асоціації дитячих аналітичних психологів, пояснює: «Коли діти йдуть до школи зарано, це дає негативні результати практично відразу. Біологічна неготовність дитини до школи призводить до втоми, нездатності зосередитися на завданнях, розчарувань і в результаті — до шкільної дезадаптації. І це аж ніяк не сприяє бажанню вчитися й мати від цього задоволення.»
Якщо дитина ще й не відвідувала дитячого садка, то в неї може бути несформована довільна поведінка, яка дає можливість враховувати думку іншого, дотримуватися правил, жити в колективі.
  • «Такий школяр часто діє на свій розсуд, не враховуючи необхідності зважати на думку інших людей. У результаті він отримує реакцію на свої дії, до якої не звик. І надалі це може розвинутися в стійке небажання ходити до школи, яка живе за недоступними і незрозумілими йому законами.»
Катерина Гольцберг додає ще п’ять важливих причин падіння інтересу дитини до школи:
5. НЕВІДПОВІДНІСТЬ НАВЧАЛЬНИХ МЕТОДІВ ПОТРЕБАМ СУЧАСНОЇ ДИТИНИ
У світі сучасних технологій вчителю дуже важко залишатися цікавим для дитини. Адже вона має реальну можливість вибрати, звідки черпати знання (переглянути навчальний відеоролик, завантажити енциклопедію на смартфон чи відвідати Експериментаніум). Тому
  • «У складному інформаційно насиченому світі завдання вчителя — навчити дитину відсівати, фільтрувати інформацію, відрізняти брехню від істини, аналізувати, систематизувати, шукати, націлювати увагу в потрібному напрямку. Інакше пересичена інформаційним потоком дитина пізнавати нове не захоче, так само, як дитина, наївшись цукерок, не їстиме супу,» — відзначає психолог.
6. КРИТИКА ДІЙ ДИТИНИ
Якщо батьки або вчитель (через некомпетентність, безтактність, упередження) негативно оцінюють діяльність школяра, інтерес до цього заняття в дитини пропадає. Це можуть бути фрази на кшталт:
  • «Ой, що це ти тут „накарлякав“?»;
  • «Не роби цього, однаково в тебе не вийде»,
  • «Он дивися, як у Каті гарно, а в тебе як завжди…»;
  • «Краще це зроблю я».
До слова, часто критика супроводжується ще й бажанням дорослих зробити все не разом із дитиною, а замість неї. Відповідно, дитина сприймає таку поведінку, як сигнал — «Ти сам не впораєшся, ти не здатен, покинь це!». Хіба в таких умовах може сформуватися здорова мотивація?
7. КОНФЛІКТИ В РОДИНІ
Діти, в чиїх сім’ях бувають часті конфлікти й скандали між батьками, також не дуже хочуть вчитися. За твердженням Катерини Гольцберг, дитина в такій родині витрачає багато енергії на переживання або залагодження конфліктів, і їй може просто бракувати сил на навчання.
  • Оскільки абстрагуватися від такої ситуації дитині дуже складно, вона реагує на стрес зниженням усіх форм активності, в тому числі й навчальної.
8. ВІДСУТНІСТЬ ЧІТКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ДИТИНИ
Діти з низькою навчальною мотивацією часто живуть у родинах, де немає єдиних правил і вимог до дитини з боку батьків, де мама і тато дають суперечливі інструкції з виконання, наприклад, домашніх завдань.
У таких сім’ях в дитини відсутній режим дня, немає чіткої організації побуту, виконання домашніх завдань контролюється випадково й безсистемно, а критерії успішності змінюються залежно від настрою батьків чи інших членів родини.
9. НЕГАТИВНЕ СТАВЛЕННЯ БАТЬКІВ ДО ШКОЛИ
Критичні фрази про школу, негативна оцінка батьками вчителя, навчальних предметів і шкільних подій зовсім не сприяють формуванню шанобливого ставлення до школи.
  • «Фрази, що знецінюють шкільні предмети, про те, що навчання — це втрата часу, не приведуть до того, що дитина на цьому тлі раптом почне вчитися й усім серцем полюбить школу», — зазначає Катерина Гольцберг.
Важливою причиною відсутності навчальної мотивації в дитини є також:
10. НАДМІРНА ОПІКА
Знецінюючи вольові прагнення дитини, не даючи їй можливості проявляти самостійність, батьки можуть викликати апатію дитини й повне небажання вчитися. Школяр взагалі може відмовитися робити щось самостійно, без постійних підказок мами та сидіння поряд, поки всі уроки не будуть зроблені.
Як ми бачимо, причини відсутності у дітей навчального інтересу — дуже різні. У деяких школярів вони пов’язані з фізичною та психологічною неготовністю до навчання, в інших — з особливостями сімейної ситуації чи виховними промахами дорослих.
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*