Home   Батькам   Поради батькам. Гіперактивна дитина.

Поради батькам. Гіперактивна дитина.

sadkljsad434 (1)

Причини гіперактивності:

  • Спадковість: як правило, хтось із батьків був або є гіперактивним.
  • Здоров’я матері (соматичні захворювання, алкоголізм та куріння).
  • Вагітність та пологи: у групу ризику входять діти, котрі народилися в результаті кесаревого розтину, важких патологічних пологів, недоношені діти, діти з органічними ураженнями мозку (черепно-мозковими травмами).
  • Навколишнє середовище: наявність свинцю і нітрату у водопровідній воді, вихлопні гази, пестициди. З огляду на те, що екологія і темп сучасного життя не дуже хороші, не дивно, чому гіперактивні діти не рідкість, а скоріше норма сьогодення.
  • Харчові фактори (харчування, яке містить велику кількість вуглеводів, призводить до погіршення показників уваги). Дефіцит макро-і мікроелементів: нестача цинку, магнію, вітаміну В12.

Існує велика відмінність між просто активністю й нав’язливою надмірною збудливістю, тому не варто будь-яку збуджену дитину вважати гіперактивною.

Отже, активна дитина:

  • Більшу частину дня «не сидить на місці», віддає перевагу рухливим іграм, а не пасивним (пазли, конструктори). Але якщо її зацікавити, може почитати з мамою книжку, зібрати пазли тощо;
  • Швидко й багато говорить, ставить купу запитань;
  • Порушення сну і травлення у неї є винятком і трапляються досить рідко;
  • Активна, та не скрізь: наприклад , неспокійна і непосидюча вдома, але спокійна – у садку, серед малознайомих людей;
  • Неагресивна, тобто випадково або в запалі конфлікту може й відлупцювати «колегу з пісочниці», але сама рідко провокує скандал.

Гіперактивна дитина:

  • Перебуває в постійному русі та просто не може себе контролювати, навіть якщо стомилася, продовжує рухатись, а знесилившись остаточно, плаче та впадає в істерику;
  • Швидко й багато говорить, ковтає слова, перебиває, не дослуховує. Ставить мільйон запитань, проте рідко вислуховує відповіді на них;
  • Її неможливо вкласти спати, а якщо і спить, то уривками, неспокійно;
  • Некерована, при цьому зовсім не реагує на заборони й обмеження. У будь-яких умовах (будинок, магазин, дитсадок) поводиться однаково активно;
  • Часто провокує конфлікти. Не контролює свою агресію – б’ється, кусається, штовхається, причому застосовує підручні засоби – каміння, палки тощо.

 

Поради батькам:

  1. Частіше заохочуйте свого малюка – такі діти дуже мають потребу і в похвалах, і в матеріальних стимулах (солодощах, іграшках). Намагайтеся звертати увагу на ті досягнення дитини, які далися йому з особливим працею – посидючість, акуратність, послідовність, пунктуальність.
  2. Навчальні та розвиваючі заняття плануйте в першій половині дня, тоді й результати будуть вищі.
  3. Свої прохання дитині формулюйте коротше – в 1-2-х пропозиціях, щоб він напевно дослухав до кінця.
  4. Гіперактивні дітки дуже швидко втомлюються. Тому частіше робіть перерви в заняттях (у будь-яких, навіть цікавих для дитини).
  5. Пам’ятайте: коли ваша дитина в громадському місці починає поводитися непристойно з точки зору загальноприйнятого етикету (голосно говорити, кричати, крутитися), обсмикувати його марно. Постарайтеся відвернути його увагу цікавим розмовою, ласкаво погладьте ручки, щічки. Приємні тактильні відчуття допомагають зняти емоційну напругу. А щоб не відчувати почуття сорому перед оточуючими, постарайтеся переконати себе, що дитина не винна в тому, що народився таким, він і сам страждає від своєї непосидючості.
  6. Займаючись з гіперактивним дитиною, не вимагайте від нього виконання відразу кількох умов: сидіти смирно, писати (вирізати, малювати) акуратно, слухати уважно і т.д. Виберіть один пункт, який в даний момент найбільш важливий, наприклад писати акуратно, а за те, що дитина щохвилини схоплюється, гризе ручку, раз у раз відволікається, постарайтеся його не лаяти. Якщо дитина виконає цю умову – обов’язково похваліть. Наступного разу виберіть іншу умову – сидіти спокійно.
  7. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина чітко дотримувався розпорядку дня, перед закінченням однієї справи і при переході до “наступного пункту програми” обов’язково нагадуйте йому (краще не один , а 2 – 3 рази): “Грати залишилося 10 хвилин, потім – обід!” Старші діти, які вміють визначати час за годинником, можуть готуватися до зміни діяльності за допомогою будильника.
  8. Сам же розпорядок дня складайте таким чином, щоб дитина не тинявся без діла і 10 хвилин. Такого малюка потрібно постійно чимось займати, щоб він не збуджувалося.
  9. Дуже корисно записати гіперактивного дитини з раннього віку в спортивну секцію і (або) регулярно грати з ним у спортивні ігри.
  10. Найкращий варіант, якщо батьки та вихователі (вчителі) об’єднають свої зусилля у вихованні такого складного дитини і будуть діяти спільно. Єдині вимоги в дитячому саду (школі) і будинку допоможуть маленькому чоловічкові швидше звикнути до порядку.
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*