Вчитель-логопед планує корекційну роботу, передбачаючи в ній низку послідовних методів навчання, які обов’язково використовує у своїй роботі і вихователь. Це такі методи:
• вправи для розвитку слухової уваги та фонематичного сприймання;
•вправи для подолання вад мовленнєвої моторики — підготовчі артикуляційні вправи для розвитку рухомості органів периферичного мовленнєвого апарату, корекція дрібної та загальної моторики;
• усунення дефектної звуковимови;
•формування вміння диференціювати у самостійному мовленні звуки, схожі за артикуляцією та звучанням;
• формування чіткої звуковимови завдяки введенню звука в повсякденне мовлення, що передбачає повну автоматизацію навичок його вимови.
Вихователь, спостерігаючи за роботою вчителя-логопеда на фронтальних заняттях з грамоти, розвитку мовлення, занотовує методи і прийоми, які використовує вчитель-логопед, відповіді дітей, звертає увагу на їхню звуковимову, граматичне оформлення фраз тощо. А потім на прогулянці та у другій половині дня закріплює з дітьми отримані на занятті знання та навички, використовуючи ті самі прийоми, або ускладнюючи їх за рекомендацією вчителя-логопеда.
Вихователь увесь час спілкується з дітьми, вправляючи їх в активному мовленні, зацікавлюючи, викликаючи у малюків бажання спілкуватися як з дорослим, так і з дітьми.
Налагодити тісну взаємодію між вчителем-логопедом, вихователем та батьками вихованців допомагає «вечірній зошит», в якому вчитель-логопед занотовує завдання, розміщує сюжетні та предметні картинки, дидактичні ігри, оповідки, загадки, чистомовки тощо. Це як допомога у виконанні домашнього завдання, якою керуються вихователь, проводячи індивідуальну роботу з дітьми у другій половині дня, і батьки, отримуючи зошит на вихідні.